10.Дзвінок у майбутнє

     Кахо дивилась в телефон й читала потік повідомлень від Катрін. Здавалось, що у цієї жінки цілий генератор слів та ідей на кожен день. 

⟪О, ну головне, коли і куди треба підійти в мене є⟫, — дівчина ніжно посміхнулась і відставила телефон. 

— Вака-чан, а ти можеш піти зі мною? — спокійно питає Кахо та робить ковток свіжого фруктового соку.

— Куди забаєте, Пані, — з посмішкою відповіла Вака. Вона ледь трималась від того, щоб відкинути будь-яку субординацію, яка нагадувала про статус у будинку.

***

     Сатору сів на стілець і опустил байдужий погляд на дисплей телефона. 

     Вака стала поряд зі склом, за яким стояла Кахо. 

— Не сумнівайтесь у Пані, вона ще вразить Вас, — жваво мовила Вака. 

     Чоловік не збирався й піднімати погляду до молодої покоївки. 

     Кахо набрала повітря в груди, відчувши спокій, вона заплющила очі. Вона заспівала акапельно. Високий голос, ніжне сопрано лунало в стінах студії*.

     Сатору підняв погляд. 

     Перед ним наче зовсім інша людина: чуттєва, сповнена надії й ніжна дівчина. 

⟪Я…Я влаштую їй найкращу кар’єру…⟫, — подумав Сатору та підійшов до скла, за яким стояла Кахо. 

***

     Ватарі підійшов, до умивальника. На мить зупинився. З великого дзеркала на нього дивився чоловік з дивним гримом, як у клоуна та яскравим зеленим волоссям.

     Чоловік озирнувся, але невідомий зник, наче й не було нікого. 

⟪Треба сьогодні спати лягти раніше, а не читати звіти підлеглих⟫, — подумав Ватарі та помітив одну тоненьку побілівшу прядь. 

     Коли Кахо повернулась у супроводі з Вакою, Ватарі уважно спостерігав за дівчиною, коли сидів у вітальні. 

— Щось сталось, Ватарі-сан? — спокійно питає Кахо коли сіла на крісло навпроти. 

     Чоловік озирнувся, та запевнився, що у вітальні більше нікого крім них, після чого встав з крісла. Ватарі відчув спантеличений погляд дівчини на собі. Він нахилився й обережно обійняв Кахо за плечі. Тиша.