Це були найгірші хвилини у твоєму житті. Ти знемагала бажанням кинутися від цього чоловіка і тікати, не озираючись.
— Я… Прийшла дізнатися, чому Драко не було цілий тиждень на роботі.
—Ах, так. Драко… у від’їзді. — Ці паузи між його мовою жах як напружували.
«У від’їзді? Який ще від’їзд!?»
Ти прокашлялася.
— А він… Скоро буде?
Люціус почав ледь помітно нервувати.
Він відповів за кілька секунд.
—Я вважаю, його не буде деякий час, але не турбуйтеся, з ним усе гаразд.
Прозвучало це, звичайно, не дуже переконливо.
Але справи сім’ї Мелфоїв давно тебе не цікавили, тому й такої відповіді було достатньо.
— Спасибі за інформацію… До побачення, містере Мелфой… Рада була зустрічі. — Останню фразу довелося мало не вичавлювати з себе.
Він глянув на тебе з цікавістю та якимось прихованим єхидством.
—Вже йдете? Я б з радістю дізнався більше про вас, міс Т/п, а особливо про вас із Драко. — Він трохи посміхнувся.
Ти подумки вилаялася, але роздратованого вигляду не подавала.
Натягнула посмішку:
— Вибачте, сер, у мене ще є деякі справи, тому я не зможу скласти вам компанію на сьогодні.
Мелфой дуже сумно зітхнув, хоча було видно, що йому відверто начхати.
—Що ж, сподіваюся, ми ще побачимось.
І він зачинив двері прямо перед твоїм носом.
—Сподіваюся, у тебе сьогодні буде такий біль у животі, що не встанеш з унітазу. — Пробурчала ти йому вслід. Так, щоб він не почув, звичайно.
***
На превеликий жаль, це була ще далеко не остання ваша зустріч.
Вихідні пройшли як завжди, якщо не зважати на те, що ти переспала з якимсь хлопцем по п’яні в ніч із суботи на неділю.
Здається, він також працював у Міністерстві.
Ви зустрілися в барі, коли ти допивала другий келих вина.
У хлопця було темне волосся, що наполовину закривало очі кольору сірого туману. Ти вважала це незвичайним поєднанням.
Присівши біля тебе, він замовив собі коньяк.
Звичайно ти не могла утриматися від знайомства, оскільки була можливість випити щось вишуканіше, що дозволяється лише за особливих випадків.
Ви побалакали, потім ще трохи. Він запросив тебе прогулятись. Було неввічливо відмовляти після такого щедрого частування, тож ти погодилася. Ви трохи погуляли, і так опинились у нього вдома. А далі поцілунки, багато поцілунків, його неземних розмірів ліжко та секс завдовжки кілька годин.
Втім, такі випадки іноді траплялися. Іноді з дівчатами.
А що ще робити, коли ти абсолютно одна, а близькості хочеться?
Пов’язані цим бажанням люди знаходять одне одного.
Але сьогодні був понеділок.
Ти стоїш у Міністерстві. Твій погляд спрямований на довге світле волосся чоловіка спереду, який розмовляє з кимось.
Це наче страшний сон.
«Він тепер завжди буде мене переслідувати?»
Але ти вирішила, що накручуєш себе, і пішла далі.
Робочий день минув без інцидентів.
Та й весь день, що залишився, теж.
Але найбільший жах чекав на тебе у вівторок.
Тебе відпустили раніше з роботи, тож ти почала збиратися. Сьогодні вирішила трохи прогулятись, оскільки інших справ не було.
Вийшовши за територію Міністерства, ти подумала, що найстрашніша частина минула.
Але на тому боці вулиці ти знову помітила Люціуса. Цього разу прикинутися, ніби не бачила, не спрацювало. Тому що, коли ти подивилася на нього, він зловив твій погляд.
Ти до мурашок злякалася.
Не знаючи, що робити, стала стовпом посеред дороги.
Він повільно перейшов вулицю, підійшов, здається, так близько, що ти знову захотіла зникнути.
Але так тобі здавалося, оскільки він не переходив межі дозволеного.
— Яка зустріч, міс Т/п. — Промовив чоловік, посміхаючись. — Ви повертаєтесь з роботи?
«Ну тепер точно не відмажешся.»
— Здрастуйте, містере Мелфой. Та ось відпустили раніше. — Ти сподівалася, що за маскою привітної дівчини він не помітить страху.
— Як чудово. Я якраз також вільний. Дозвольте запросити даму на… — Він замислився. — Що ви любите випити?
—Каву.
«Чому це відбувається саме зі мною!?Драко, як тільки ти повернешся, я одразу вб’ю тебе!»
— Чудово, я роблю найкращу каву в усьому, принаймні, чарівному світі.
«Окей. Я зроблю це тільки заради того, щоб довести, що його кава — цілковитий відстій».
Хоч ти її й не пила, але була впевнена, що в найдешевшій кав’ярні роблять краще.
Тому ви відправились додому до чоловіка.
Тільки ставши на поріг його маєтку, ти зрозуміла всю незручність ситуації. Молода дівчина йде пити каву з батьком її колишнього хлопця, який раптово зник.
Більш безглуздо і бути не може.
Але все ж таки, незважаючи на це, ти скористалася можливістю, і переступила поріг цього будинку.
Знову.