Повернутись до головної сторінки фанфіку: Соняшникова тиша

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Анотація

CHINCHILLA - Little Girl Gone

Повний текст

- Як думаєш, як довго вони зможуть так стояти? - спитав Блейз Тео, котрий вже повернувся з малою Візлі. - Ставлю 10 галеонів, що вона його зробить. 

- Приймаю, але впевнений, що вона використає магію. - відповів Тео, підняв бокал і кринкув. - Давай, Зірко, зроби його, я на тебе гроші поставив. 

Вони грали вже хвилин 20 і жоден не хотів здаватись, атмосфера в кімнаті була напружена і односчасно весела, в когось з’явивися свій фаворит, хтось просто спостерігав за грою. Пенсі та Джині вже танцювали на столі з бокалами в руках та співали пісні. Драко покрутив стрілку ще раз «права нога на жовтий» і зробив ковток прямо з бутилки. 

- Зад Проксіми такий класний в цих джинсах в такій позі. Я б взяв її прям тут. Впевнений, що вона громка в ліжку - сказав якийсь хлопець, котрий стояв поряд з Малфоєм. Драко вистачило лише одного погляду, щоб той зрозумів що сказав і вибачився, а потім пішов. 

- Ти чого? - спитав Тео. - Якось різко напружився, живіт скрутило? 

- Та якийсь придурок поруч почав казати про те, як би трахнув Проксіму. Блять, вона моя сестра, міг би подумати поряд з ким він говорить. Може вбити його? - запитав Драко, на що отримав від Нотта погодження. Що ж, завтра вони його знайдуть і навчать, як не треба казати. 

Проксіма і Матео стояли в дивних позах вже занадто довго, через що руки тремтіли, а ноги боліли, але жоден з них не хотів здаватись. Ще один колір і тепер Проксіма майже була під Редлом, вона стояла на руках і ногах животом догори, а її нога простягувалась під тілом хлопця. Натомість його руки були по обидві сторони талії дівчини, через що поміж їх обличчям було декілька сантиметрів і її важке дихання відображалось на його шиї.

- Ти можеш здатись, обіцяю, що моє бажання не буде таким страшним. - сказав Матео і поміняв руку так, що тепер його обличчя було повністью над обличчям Проксіми. На цю фразу вона посміхнулась, наблизилась ще ближче і тепер могла губами торкнутись його вуха. На секунду алкоголь взяв гору, і вона лизнула його язиком. Матео не встиг зрозуміти, що трапилось, як Малфой прошепотіла на вухо. 

- Конфундус. - Редл падає. 

Всі, хто спостерігав почали хлопати, свистіти та вітати дівчину. Вона встала і потераючи плече дивилась на Матео, котрий з усмішкою лежав на спині. Він мав здогадатись, що вона зробить щось подібне, адже вона зі Слізерену, а ще вона Малфой, а вони берут своє не дивлячись на правила. Проксіма протягнула йому руку і він піднявся та обняв її, дякуючи за гру.

- Це буде наш маленький секрет, але бажання потім. - Проксіма підмигнула Редлу і пішла танцювати до Візлі. Вона залізла на стіл та розпустила волосся, котре впале неслухняними пасмами на її плечі. 

Матео підійшов до хлопців та Пенсі, котрі сміялись з нього. 

- Знаєш, програти їй не соромно. Але скажи правду, ти впав сам? Нам треба вирішити, чиї гроші. - запитав Блейз. 

- Так, я сам впав. - на що Тео закотив очі і протягнув Блейзу галеони та пішов танцювати до інших. 

- О, ти ще не бачив її в дитинстві. - відповів Драко. - вона завжди мухлювала, коли ми грали в ігри. Навчилась безпаличкової магії саме для цього - перемагати. А найжахливіше було то, що ніколи не вгадаєш як вона це зробить і в який момент, тож я постійно їй програвав. Але я знаю Проксі, я бачив, що вона робила упор на праву руку при тому, що лівша і довго б не протрималась, а зараз танцює та спокійно підіймає і праву, і ліву руку. - махнув головою Драко на стіл, де Проксіма танювала та обнімала Тео обома руками за шию. - Дай вгадаю «Конфундус»? 

Матео здивовано подивися на нього не маючи що сказати. Драко так добре знає близнючку, що йому було варто лише звернути увагу на її руку і зрозуміти, що вона зробила. Редл затримав погляд на ній. Вона була красива і красиво рухалась, обнімала Тео за шию, її бедра сексуально виглядали в тих джинсах. Дівчина потроху присідала в танці, робила вісімку, а правою ногою підпирала пах Нотта. Одна його рука була на її талії, а інша тримала бокал. Вони дивилась в очі один одному, розмовляли і сміялись, іноді цілуючи один одного. Зі сторони вони були схожі на двох закоханих, котрі насолоджуавались цим світом. 

- Тільки не кажи Блейзу і Тео. Я пообіцяв їй, що не скажу нікому. - відірвав погляд Матео. - То виходить, що Тео знав, що вона щось таке зробить? 

- Звісно знав, вони дружать ледь не з народження, тому і поставив на неї. Але він забув, що Зірка вміє вмовляти мовчати. - сказала Пенсі і подивися на нього. - Але моя тобі порада, не дивись так довго. 

Драко обняв свою дівчину і щось сказав їй на вухо, на що Пенсі стверджувально захитала головою і поцілувала хлопця. Ці двоє були у відносинах вже більше року і були щасливі. Пенсі була спалахом світла в темному житті Драко, за що він її і любив. Хто б що не казав, але відносини, котрі починають з дружби дійсно міцні і ці двоє тому живий доказ. Про них багато чого кажуть, що Драко спить з кожною, а Пенсі шлюха, але це брехня, на котру вони не звертають уваги. Точніше не звертала увагу Паркінсон, а Драко в свою чергу вміло затикав людям рот. 

- Вона погодилась поїхати в Менор хоч на пару днів? - запитала Пенсі. 

- Сказала, що подумає, але вона вже багато років там не буває влітку. Це ж що має статись, щоб вона погодилась? -знизував плечами Драко. - Подивимось, що буде. Якщо погодиться, Нарциса влаштує званий вечір, Проксі їх на диво любить. 

- Я зараз прийду. - сказала дівчина і пішла до Проксіми, щось сказала на вухо і вони вдвох вийшли з гостиної. 

Матео одразу здогадався куди вони та в нього промайнула думка, що віни дійсно раніше не звертали увагу, що ці двоє зникають на хвилин 20 регулярно протягом дня і нікому не кажуть куди саме. А тепер коли він знає правду це здавалось таким смішним. 

Вечірка вже близилась до завершення. Драко відвів свою дівчину нагору спати, бо вона випила більше, ніж треба було і відчувала себе погано, але зайти в кімнату він не міг, тож нею залишилась його близнючка доглядати, якщо Пенсі стане гірше. Блейз лежав на дивані і спілкувався з Джині про квідич та магазин її братів. Йому було дійсно цікаво в компанії цієї рижої, вона була весела і розумна, а ще за словом в кишеню не лізла, тож діалог з нею був більше схожий на батл, в котрому йому було б не соромно програти. До Матео підійшов Тео і сів поруч, протягнувши бутилку, хопець взяв її та зробив пару великих ковтків та повернув бутилку.

- Я бачив, що ти дивився. - сказав Тео, зробив ковток і протягнув бутиклу

- Не розумію про що ти. - відповів Матео забираючи віскі. 

- А я думаю розумієш. - знов ковток. 

- Вона прекрасна, але вона твоя. - ще один. 

- В тому то і справа, що не моя. - подивися Тео на хлопця. - ніколи не була моєю, але мені достатньо того, що є зараз. Я ніколи не дозволяв собі цього, але тобі дам пораду, як другу, не дивись так довго. - На цій фразі цей дивний діалог закінчився і хлопці переключились на іншу тему, котра стосувалась всього іншого на світі, окрім дівчини, котра зараз в своїй кімнаті сиділа поряд з Пенсі та співала їй. 

На наступний день голова майже не боліла дякуючи зіллям, котрі всі випили. Проксіма прокинулась раніше на Паркінсон і пішла в душ. Коли дівчина вийшла, то її подруга вже прокинулась і сиділа на ліжку та пила жадібно воду. Зілля допомагає прибрати головний біл, але це не втамовує спрагу. 

- Як себе почуєваєш? - спитала Малфой та сушила голову рушником. - Ти вчора трохи перебрала, але не хвилюйся, все було нормально. 

- Все супер, але пити хочу так, наче це остання вода на землі. Почекаєш мене, я швидко в душ і підемо на сніданок? 

- Так, без проблем. 

Через 20 хвилин дівчата вже зайшли в Великий зал на сніданок, як же приємно володіти магією, котра швидко сушить волосся. Проксіма сіла поряд Забіні, з іншої сторони сіла Пенсі, навпроти був Редл. Через хвилин 10 прийшов Драко з Ноттом. Малфой повернулась на брата, помітила каплю крові на його рубашці, подивлась на нього з укором і відвернулась назад до столу. Вона розуміла де вони були і що робити. Цікаво, що той хлопець наробив, що Драко і Тео використали кулаки, а не магію, як якісь діти. 

- То що, останій сніданок в цих стінах? Наступний раз лише через 3 місяці. - запитав Блейз. - Не знаю, як ви, а мені буде не вистачати цього соку. 

- Ти ж його ненавидиш. - відповіла Пенсі і забрала його склянку, щоб випити, бо жажда так і не проходила. - Особисто я готова хоч зараз відправитись на пляж і пити там коктейль та засмагати.

- Обіцяю, красуне. вже сьогодні ввечері ми будемо голяка бігати по дому Блейза і мірятись членами. - відповів Нотт на що Пенсі закатила очі. 

- Те, що я вам довіряю свою дівчину не означає, що виможете вести себе, як ідіоти. - відповів Драко і поцілував її у скроню. - Проксі, ти поїдеш хоч на пару днів? - запитав Малфой сестру. Вона довго дивилась на нього і думала над відповіддю, а потім кліпнула. Вона поїде, але з умовою, що це на один день, лише щоб побачити Нарцису. 

- Хей, Редл, поклади на місце, це не твій пиріжок. - сказала Проксіма не відводячи погляд від брата. Ці двоє розуміли одни одного без слів, тож цього швидкого кліпання було достатньо, щоб зрозуміти, що вона погодилась, але це буде коротка зустріч лише заради Нарциси. 

- Блять, як ти побачила? - відповів хлопець і повернув пиріжок на тарілку. На що Проксіма демонстративно взяла цей пиріжок та відкусила його. Ця сцена викликала сміх в людей навколо, було цікаво спостерігати за принципіальністью дівчини, котра не ділиться їжею. - Ти ж не їси з абрикосами. 

- Начхати, з’їм. - сказала вона і показала Матео язик.

Після цієї сцени всі продовжили спілкуватись на свої теми, обговорюючи та згадуючи цей рік. Він мав стати останнім, але для «деяких» зробили виключення з правил і вони мають провести ще один додатковий рік в школі, де в їх програму буде включено білше занять з малгознавства. Щоб точно впевнитись, що вони не діти своїх батьків і не підуть по їх стопах.  Спочатку всі були проти, адже вони вже дорослі, вони лорди та леді, котрі мали б вже випуститись, щоб зайняти місця в цьому світі, але їм довелось погодитись, щоб довести, що вони не їх батьки. І так буде все життя, доведеться щось комусь доводити та сперичатись, бо те, що було зроблемо Волан де Мортом залишило слід на всіх магічній Британії.

Коли сніданок закінчився вони зібрали останні речі та попрощались із замком. 

    Ставлення автора до критики: Позитивне