данаделіон
Оріджинали
16+
Слеш
Практикант\одинадцятикласник, Андрій/Слава
Міді
Запитуйте дозволу
  • Забороняю перекладати роботу російською
  • Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
Немає схованих позначок
сб, 07/02/2022 - 12:09
ср, 07/05/2023 - 15:44
324 хвилини, 49 секунд
2
1
1
Навіґація

Опис:
Кожне слово Андрію приходилось ножем по серцю. Йому подумалось, що було б добре, якби вони зі Славою могли обирати, кого любити. Якби ж вони могли б, з самого початку вирішувати, що кохатимуть тільки дівчат - це, виявляється, набагато простіше. Дівчата чудові, повітряні і такі сильні. Як їх не любити? Але з’являється в житті якийсь Андрій - і все йде не так. Андрій хотів би, щоб Слава міг обирати, в кого закохуватись. Так йому було б простіше. Сам він обирати не хоче - занадто боляче відмовлятись.

Присвята:

Присвячую моїм коханим подругам: О. (яка також є бетою цього фіка), Г., Р. та Н.. Я вас неймовірно сильно люблю.

Дурна яскраво-червона оправа

Ну добре, припустимо, Мирослав прокинувся зранку не для того, щоб піти за кавою, яку він, взагалі-то, п’є досить рідко. І також припустимо, що він пішов купувати каву для викладача не через свої дурні теплі почуття в грудях, а, там, задля додаткових балів.

"Я був на його місці"

Все йшло своїм ходом. Так виходило, що ранки, коли перших уроків не було (чи, точніше, коли були «не дуже корисні») і вечори, коли робити було нічого, Слава проводив в «Асфоделях», періодично сперечаючись з Сергієм, що працював два-на-два, і постійно натикаючись на Андрія Сергійовича.

А каву так і не попили...

Після того, як сонце вже сіло, вони поплелись додому до Андрія Сергійовича. Слава пізно помітив, що вчитель кілька разів телефонував йому і писав повідомлення. 

«Ви коли приблизно будете? Думаю, пригодувати щось поїсти».

«Слава?»

    Примітки
    Це той фік, який може здатись трохи дивним. Я пишу його з сімнадцятого року - і писала російською. Тоді все в мені було іншим, і фік цей в тому числі - він був ПВПшним, що дуже круто, але зараз я цього не відчуваю до своїх хлопців. Зараз - це дитина моїх фантазій про любов і відносини, моїх проблем у родині і школі, моїх фраз, фраз людей навколо, їх поведінки та життя. Цей фік - маленьке зеркальце, і я його жахливо сильно люблю, адже через нього я полюбила людину, що відображалась у цьому зеркальці. Читаючи його зараз, ви бачите незакінчену версію, місцями недопрацьовану. Коли ж я це допишу, повноцінно хочу зайнятись редактурою. А поки - все робиться на жопній тязі, похвалах і реакціях моєї бети, і бажання любити - навіть через призму моєї старої ідеї про те, що мій вчитель і мій репетитор - зустрічаються. Обнови - не постійні, проди може довго не бути.

    ДІЇ В РОБОТІ ВІДБУВАЮТЬСЯ ДО 24.04.2022
    якщо чесно, я цією роботою переношусь в 2017-2018й десь, рік закінчення школи і постійні ходіння до репетитора
    Однак де-не-де я буду вставляти русофобні жартики, тому що це муд внезалежності від року, а люди, з яких списано персонажів - москалоту ненавидять, тому краса!
    Вподобайка
    5
    Ставлення автора до критики

    Відгуки

    Serpantyn_ka

    Це настільки шикарно 😍

    Обожнюю такі роботи: переповнені щирістю емоцій, відвертістю та теплом. Читати вашу роботу було так затишно, наче закутуєшся в ковдру❤️

    Дякую, що підняли таку важливу тему🙏. 

    З нетерпінням чекаю продовження 🤭