Епілог

Наступний день починається для Реґулуса та Пандори ближче до вечора, але в іншому домі немає спокою з десятої ранку і напевне більше не буде ніколи.

В будинку на площі Грімо вже не було гостей – лише хазяї та декілька членів родини, які ще не повернулися в свої маєтки. Друелла монотонно розмішує цукор у міцній каві, без якої не починає ні одного дня, Оріон димить трубкою, поки Вальбурга та Сиґнус обговорюють якісь деталі.

Нарциса сидить поряд, не маючи бажання снідати, але чекає на чай, який зараз готує для неї домовий ельф. Люціус тим часом читає щоденний Пророк, сильно стримуючи посмішку.  

І коли Вальбурга відривається від розмови і тягнеться за іншим екземпляром газети, Мелфой зітхає і пошепки промовляє жінці:

— Нам потрібно було забратися звідси ще вчора.

— Будь такий любий, хоча б зроби вигляд, що ти радий побути з моєю родиною, — так же тихо каже Нарциса.

— О, якщо ти так любиш слухати крики своєї матері та цієї старої істерички, що приходиться тобі тітонькою, то без проблем, — хмикає її чоловік та повертається до газети.

— Вони в доброму настрої, Люціусе.

— Це ненадовго.

Нарциса хоче запитати, з якого це приводу він налаштований настільки песимістично, але не встигає. В руці її тітки з голосним хрустом лопається чашка, а її гарячий вміст розбризкується на стіл, підлогу та одежу Сиґнуса та Оріона.

Вона наче хоче щось сказати, але потім не чекаючи питань від брата або чоловіка, відшвирює шматок мокрої газети, встає з дивану та виходить з кімнати мовчки, по дорозі зарядивши копняка бідному домовому ельфу – той так і не доносе чай для Нарциси.

— Сестро, чого ти? — кричить Сиґнус, але та вже не чує.

Оріон звик до вибриків жінки, то ж не каже нічого і випускає ще одне кільце з трубки.

Через декілька секунд вони бачать спалах з зали, що знаходиться напроти гостиної, і відчувають сморід горілої тканини.

— Чорт забирай, — Оріону все ж таки доводиться підірватися з кресла та поспішити до Вальбурги, намагаючись не думати, що його дружина зробила з сімейним гобеленом в цей раз.

Друелла шоковано спостерігає за цим, а Сиґнус невдоволено каже:

— Мерліне, та чого вона так сказилася?

— Якщо б мій син закотив вечірку на дві сотні людей у маґловському клубі з купою бруднокровок та інших покидьків суспільства, та про це написали б на першій сторінці Пророку, я б також казився, — відповідає йому Люціус, який прочитав це ще півгодини тому і просто чекав на виставу.

— Наче така аморальна поведінка Сіріуса досі когось дивує, — високомірно помічає Друелла.

Люціус дивиться на тестя, а потім ненароком промовляє:

— О, якщо б це був Сіріус, то вона не палила б чергову дірку на гобелені.

Друелла та Сиґнус витрачають декілька секунд на усвідомлення, а потім хтось із них миттєво хапає мокрий шматок паперу, що був нещодавно газетою і намагається прочитати те, що залишилося від тексту.

Тим часом Нарциса зазирає в цілу газету через плече чоловіка, милуючись колдографією, де молодший з її кузенів та люба племінниця танцюють в оточенні гостей. Вона бачить там і Сіріуса, і навіть Андромеду. І, якщо чесно, вона трохи їм всім заздрить.