Сайка

А чи часто у тебе буває, що оглядаючись назад на прожиті дні хочеться усміхнутися?

Вечір промайнув непомітно поступившись ночі, мазнувши на прощання хвостом та стираючи всі неприємні емоції. 

– Сайка! Як ти, мала? Ми не бачили тебе вічність! – голос хлопця неприємно двоївся і йшов луною, дякуючи неякісному зв’язку чи то дешевому мобільному.

Вам доводилось колись колоти горіхи, затискаючи їх між дверним полотном і коробкою? Коли варто трохи переборщити з зусиллям і коричнева шкаралупа тріскає і осипається на підлогу, а серцевина перетворюється в тонкий розчавлений пляцочок. Так от. Сьогодні зранку я – цей нещасний пляцочок.