Epilogue

–Отже, Раміїл переможений і, враховуючи Адама та Ліліт, шість Янголів ми вже пройшли. – Фуюцкі виніс вердикт.

–Це був нелегкий бій. – видохнув Ґендо. – До останнього я боявся, що Кей схибить…

–Я більше здивований тим, що твоя авантюра спрацювала. Звести його з Рей, аби пробудити Але Поле… От в чому я дійсно сумнівався.

–А ось тут я в нього вірив.

Фуюцкі тяжко зітхнув.

–Багрянець перевершив всі мої очікування. Так запросто відбивати суперлазер Раміїла… цікаво, наскільки ефективним він себе покаже в битві з Зеруїлом…

–Воістину, Янгол могуття змусить Багрянець розкрити весь свій потенціал. – Ґендо відкинувся на спинку стільця та поправив окуляри.

–Я тільки сподіваюсь, що до його появи ми матимемо всіх чотирьох…

***

Кей опустив ящика на підлогу та оглянув свою нову кімнату. Під час операції Яшіма-Турісаз, його квартира потрапила під роздачу. В неї влетів уламок Раміїла та розніс її вщент. З руїн вдалося врятувати всього кілька речей – підсилювач для гітари, ноутбук і, що більш дивовижно, цинк з патронами. Все інше перетворилось на пил.

Місато примусово запропонувала пілоту переїхати до неї, адже в неї пустує кімната. Вона була маленькою, втім більше і не треба. Тут був робочий стіл, м’яке крісло, високе одномісне ліжко, містка шафа та велике вікно прямісінько над столом. Нечисельне майно Кея могло поміститись тут на одному лише столі.

Сам Кей не надто шкодував з цього приводу. Найдорожче для нього, що віддалося попелу, була його гітара. Вся решта – тлін.

Хоча пілота все ж таки трохи лякала перспектива жити зі своїм командиром, що завжди знайде привід випити.

–Ну що, Кею! відсвяткуємо ж сьогодні твої входини!

Ну от власне.

–А завтра сходимо за покупками. Тобі ж треба, щонайменше одягу купити!

Кей похитав головою.

–Нажаль, змушений відмовитись. Завтра я лечу до свого вчителя. І повернусь за пару тижнів. От тоді і сходимо за покупками. Мені потрібна нова гітара.

–Гітара? – здивувалась Місато. – Не знала, що ти граєш. Покажеш потім? – запалала ідеєю Місато. – Треба буде тобі з Шіґеру зіграти в парі…

Поки Місато виливала на Кея потік думок, позаду сором’язливо стояла Аянамі, що зголосилась допомогти, і Місато запросила її з ними відмітити.

Кей окинув думками усі минулі два місяці з моменту виклику Ікарі. Він залишив вчителя, приїхав до Токіо-3, став пілотом Клеймора, здолав чотирьох Янголів. Кей обзавівся новими друзями. Макото, Шіґеру та Майя виявились досить приємними людьми, з якими Кей легко зможе знайти спільну мову. Доктор Акаґі, хоч і сувора, втім всіляко допомагає пілотам. Місато…

«Без коментарів…»

Судзухара з Аїдою були настирливі та безцеремонні, та в результаті Кей подружився і з ними. Після того, як пілота виписали зі шпиталю і він повернувся до школи, Судзухара перш за все викликав його на баскетбольний поєдинок, і обіграв під чисту…

Аянамі Рей… для неї Кей став командиром та першим другом… Кей бачив, як Аянамі оживилась з їх першої зустрічі.

Усіх їх Кей буде захищати. Він стане їх бронею, їх АТ-Полем…

Все складалось на диво чудово. І нехай боротьба з Янголами щодня загрожує залишитись остатньою, та, пілотуючи Клеймор, Кей відчував себе як ніколи живим…

***

–Що?! – скрикнула дівчинка з вогняно-рудим волоссям та яскравими синіми очами, що блищали невдоволенням. – Вони здолали вже чотирьох Янголів?! Без мене?!

–Саме так. – легко відповів молодий чоловік, що тільки-но повідомив їй цю новину. – Буквально три дні тому напав четвертий. То була запекла та гучна битва. Буквально.

–То чого я досі стирчу тут?! – заволала дівчинка.

–Заспокойся, Аско. Ми за тиждень випливаємо до Японії. – запевнив її чоловік.

–Тиждень?! Цілий тиждень?! – Аска було страшно невдоволена такою відповіддю. – Вони ж там помруть, поки я не прийду! Вони ж ледве впорались з Четвертим Янголом!

–Не кажи, Аско. – похитав головою чоловік. – Вони хороші, добротні бійці.

–Хороші – цього замало, герр Каджі! – Аска склала руки на грудях. – Треба бути асом, як я, аби перемогти всіх Янголів!

Каджі тяжко зітхнув. Як же тяжко з цим химерним дівчиськом. Аска, звичайно, буває милою та чуйною, втім коли справа стосується її бойових навичок чи розуму, вона активувала такий режим зарозумілості, що навіть Каджі часом втомлювався від неї.

–Не варто недооцінювати їх, Аско. Ось, почитай. – Каджі простягнув їй пачку паперу. – Це досьє на обох пілотів. До речі той, кого звуть Кей, буде твоїм командиром.

–ЩО?!!! – очі Аска зробилися розміром з блюдце. – Командир? Мій?! Мені не потрібен командир! Я та мій Бальмунг впораємося з усіма Янголами самотужки! І ніякі Кеї не потрібні!

Вона глянула не першу сторінку досьє Кея.

–І що це за ім’я таке? Куроґане-Ікарі?

–Ікарі – то прізвище командира Nerv. – пояснив Каджі.

–Тобто цей Кей ще й татусевий синочок? Тоді зрозуміло, чого його призначили командиром.

–Не варто так казати, Аско. І не раджу казати цього Кею. Він справжній геній, що вже не раз доводив. Він здолав Шатіїла без Єви.

–Напевно його просто до справжньої Єви не підпускали… – заздрісно пробурмотіла Аска. – У нього ж тестова модель, так? Вона ніколи не зрівняється зі справжньою бойовою Євою.

Каджі з жалем подивився на Аску.

«Пробач, Кею. Тяжко тобі буде…»

***

«Отже здолав Янгола без Єви. – подумала Аска, стоячи в ангарі для Єви на базі Nerv-Німеччина. – Ну що за йолоп? Як йому взагалі спало на думку лізти з ним в бійку за таких умов?»

–Я доведу тобі, що я краща, Куроґане Кею! Ми з Бальмунгом найкращі!

Аска заприсяглась в цьому самій собі. Вона перевершить цього «неймовірного пілота», татусевого синочка. І її Євангеліон-Mk.02 Бальмунг, здавалось, одним поглядом свої чотирьох порожніх очей був з Аскою повністю згоден…

To be continued…