Іскра заколоту

VII
Іскра заколоту

Гаренгол 

Три місяці. 

Три місяці він і Ліанна — подружжя. 

Щасливі мов діти, що отримали бажану іграшку. 

Одружуючись з Елією, Рейгар був зеленим хлопцем, що не мав жодного досвіду в спілкуванні з жінками, особливо коли мова заходила про співжиття в спальні. Усе компенсувало дорнійське виховання Елії, яка добре знала, чого вона хоче і як цього досягти. 

Ліанна ж попри всю свою несхожість на інших леді з південних королівств була незайманою, і в усьому сподівалася на досвід чоловіка. Це й справді компенсувало важкість під час їх першої спільної ночі, але пізніше все пішло значно легше. 

Разом із північною дружиною Рейгар отримав і північних друзів. Нед Старк здавалося відчував борг перед сестрою, що допомогла йому організувати власне щастя з Ешарою Дейн, тому за першої ж нагоди запропонував Рейгару своє компаньйонство. Не як лицар Королівської Гвардії, але як просто присяжний мечник. Можливо, він хотів зблизитися з новим членом родини, а можливо просто хотів проводити поєдинки з Артуром і Баристаном. А хто б не хотів тренуватися разом із такими двома прославленими лицарями? Джеймі Ланістер весь час пишався тим, що його наставником є Меч Світанку, але Нед навіть після кількох поєдинків, за які його похвалив Баристан, вперто мовчав як риба, навіть не думаючи похвалитися цим своїм друзям, таким як Елберт Аррін чи Мартін Кассель. Та навіть попри разючу несхожість, Джеймі Ланістер і Нед Старк потроху ставали друзями. Невже шлюб з Ліанною став фундаментом для дружби між Старками і Ланістерами? Усе покаже час. 

Уже тут в Гаренголі мали відбутися знаменні події. Спочатку мали відгуляти весілля Брандона Старка із Кейтлін Таллі. Лорд Гостер, коли почув, що його донька вийде заміж у Гаренголі, а не Річеррані, спершу спробував було відмахнутися від такої честі, але потім, після підключення лорда Старка, який згадав, біля якого озера знаходиться Гаренгол, дав згоду. Саме весілля було лише прелюдією до турніру, після якого Рейгар збирався реалізувати свою основну місію. Велику Раду Лордів, рішенням якої його батька мали позбавити влади і відправити до Цитаделі як хвору людину, що вже себе не контролює. Чи подобалось йому це? Не дуже, адже все-таки це був чоловік, з чиєї крові він народився. Та чи мусив він це зробити? Так, якщо хотів, щоб дім Таргарієнів не втратив свою владу над Вестеросом. На додачу загроза з-за Стіни нікуди не зникала, тож без повстання Сім Королівств були б не готовими до такого глобального катаклізму. 

Лорд Волтер Вент зустрів його з усіма почестями, а після розмови зі своїм сеньйором та родичем Гостером Таллі, шанобливо схилив коліно перед Королем Півночі, Тризубця та Долини. Більше ніж половина держави уже присягнула на вірність Рейгару Таргарієну. Що буде далі — невідомо. Баратеони й Ланістери залишалися невідомою картою, та скоріше за все, Ейрис міг переступити через свою власну жагу до влади і примиритися з давнім другом Тайвіном Ланістером. Роберт Баратеон точно не пробачить йому того, які роги йому наставлено, але як поведеться — невідомо. Може на зло Рейгару приєднатися до його батька, а може зробити й те, що майже півстоліття тому зробив його прадід Лайнел Баратеон, відновивши Штормове Королівство, образившись за зрив заручин принца Дункана Таргарієна із його дочкою. На мить Рейгар уявив собі поєдинок між Сміхотливим Штормом та Дунканом Високим, тільки на місці першого стояв Роберт із своїм величезним молотом, а проти нього — він сам. Чи вистояв би він у бою з таким суперником? Чи прийняв би Роберт поразку? А якщо це скінчиться смертю когось із них? Що тоді буде з Ліанною та його старшими дітьми, якщо Рейгар впаде в бою? 

Думки, які варто відкласти на ті дні, що замінять сьогоднішній…

___

— Батько, Коваль, Мати, Воїн, Діва, Стара, Невідомий, я його (я її), а він мій (вона моя) до кінця наших днів. 

Так вимовили свої клятви Брандон Старк, спадкоємець Вінтерфелу і майбутній Вартовий Півночі та Кейтлін Таллі, старша донька Гостера Таллі та майбутня Леді Вінтерфелу. Септон пов’язав їх руки стрічкою, після чого пара поєдналася в короткому, але ніжному поцілунку. 

Рейгар згадав власне весілля перед Сімома. Згадав про те, як незручно було цілувати майже незнайому Елію. Вони тоді майже не знали один одного, і в шлюбну ніч тільки говорили. Багато говорили про те, що люблять найбільше, і чого очікують від спільного життя. Із безліччю сподівань на те, що король нарешті заспокоїться після їхнього весілля та дитини. 

Як же вони тоді помилялися. 

Шалений у своєму безумстві Ейрис навіть не думав приймати Рейніс як спадкоємця. Він ще навіть не взяв її на руки, як відвернув носа і попросив забрати, бо вона “смердить Дорном”. І майже так само він повівся з Ейгоном, що зараз всіма рисами нагадував Рейгара. Та король цього не бачив. Ще відтоді, як вони востаннє посварилися, Рейгар навіть не думав ступати в Королівську Гавань без армії, що скине тиранію його батька. Зараз ця армія є. На його боці Північ, Річкові землі, Долина й Дорн. Леді Оленну та її сина Мейса було офіційно запрошено на весілля й турнір, і знаючи її холодний розрахунок, можна розраховувати на підтримку Розлогу. Це дає йому вирішальну перевагу в цій війні. Треба тільки правильно підібрати слова…

___

— Ти справді довіряєш їй? — запитав Артур, коли леді Оленна відійшла просити до танцю лорда Волтера. 

— Авжеж довіряю. Вона разів у сто розумніша за свого чоловіка, а сина й поготів. — відповів Рейгар. 

— Знаєш, розум не показник лояльності. Я наприклад точно знаю, що на Тайвіна Ланістера розраховувати не можна, бо попри весь його розум, він точно захоче кров Ланістерів на Залізному Троні, а ти йому цього обіцяти не можеш. 

— А батько може? У Тайвіна Ланістера раптом завелась узаконена байстрючка, яку можна заручити з Візерисом? 

— Не обов’язково все зводити до настільки простих речей. Ти знаєш надокучливу муху що зветься Серсеєю Ланістер, і три місяці тому наставив здоровенні, майже лосячі роги Роберту Баратеону. Роберт все-таки твій родич, і якщо вони з Серсеєю одружаться і в них буде донька, то Безумець матиме хороший козир в рукаві. 

— Тут забагато “якщо”, і навіть мій батько не поведеться на таку хитку позицію. — категорично закрив тему Рейгар. — А тепер даруй, маю подарувати танець дружині. 

“Закоханий дурень.” — похитав головою Артур, шукаючи зайняту товариством Неда Старка сестру…

___

Коли танці стали виключно розвагою молодших, Рейгар подав знак лорду Арріну про початок акції. Долинянин взяв під руку леді Оленну Тірел і повів до кімнати, в якій мали зібратися всі змовники. Лорд Старк і лорд Таллі приєднались до нього дорогою, тоді як Оберіна Мартелла навіть не було видно на обрії. “Напевно продовжує знущатися з Неда й Ешари. Правду казала Елія, таких як він ніщо не виправить”, — поумав Рейгар, та на його велике здивування Червоний Змій уже сидів у домовленій кімнаті, зайнявши дуже хамську позу з закинутими на стільницю ногами. Сер Баристан і сер Артур зайняли місця при вході, а сер Льюїн з Джеймі вартували на виході. Час довершення змови настав. 

— Дякую, що зібралися тут, мілорди та міледі. Леді Тірел, скажіть, як ви почуваєтесь після смерті лорда Лютора? 

— А як почувались ви, коли по смерті принцеси Елії знайшли собі нову, молоду дружину? — колючо відповіла Королева Шипів. — Може б і мені знайти собі юнака для розваги? Ах, забула, хто захоче старуху як я? 

— Ви ж не помітили, що тут присутній батько юної леді, чию честь ви щойно образили? — злісно блимнув на неї лорд Старк. 

— Я не мала на меті образити вашу доньку, лорде Старк, тільки чоловіка, що звабив її і зробив другою дружиною, тільки но тіло першої як слід вистигло. Я мала перехопити її для свого недоумка, та напевно їй краще буде із Принцом Драґонстоуну, чи то пак із Королем Півночі. Не питайте, звідки я це знаю — без шпигунства це життя було б дуже нудним, — відповіла Королева Шипів коли лорд Старк звузив очі. — Я знаю все про вашу маленьку авантюру, тому одразу відповім вам: маєте мою підтримку, та мого твердолобого сина доведеться вмовляти. Я уже знаю, чого він захоче: королівського шлюбу. І виключно із законним спадкоємцем, хоч люба Алері ще не народила мені внучки, яку я б дуже любила. Гадаю, що після цієї розмови я знову не зможу спати спокійно, бо Мейс не годиться навіть до приплоду — все в нього через пень-колоду без мене йде. Чи можете ви обіцяти йому такий альянс? 

— Не можу нічого обіцяти, бо як ви самі сказали, ваш лорд-син ще не має доньки, але можна заручити когось із ваших онуків із Рейніс. У вас двоє онуків, лише трохи старших за неї. Що лорд Мейс скаже на це?

— Я б сама віддала перевагу певності, та мій син як вередлива дитина, якій не дозволили з’їсти ще одну цукерку. Я спробую вбити це в його тверду, мов мури Гайґардену голову, та все ж дім Тірел пам’ятає, з чиєї милості ми правимо Розлогом, і має мене — голос розуму серед шуму дурнів та підлабузників. Маєте моє слово, мій королю. 

— Як же легко це у вас вийшло, міледі, — озвався лорд Аррін. — Не боїтеся, що вас схоплять і ув’язнять поплічники Безумця? 

— То нехай спробують. Нападати на дрібного лорда з замку, що нагадує сільську халупу це одне, а на Вартового Півдня і його матір — зовсім інше. Це створить політичний прецедент, і відверне від Залізного Трону тих останніх лоялістів, що залишилися. Гадаю, ви не дурний, щоб розуміти такі речі, лорде Аррін. 

— Я б із задоволенням подискутував із вами на подібну тему, леді Оленно, та зараз це останнє, чого ми потребуємо, — відповів лорд Джон. — Отже вирішено. Я послав ворона своєму вірному васалу лорду Йону Ройсу з закликом піднімати знамена. Мій небіж Елберт приведе їх протягом двох місячних поворотів. Що з вами, лорде Старк, лорде Таллі, принце Оберіне?

— Мій син Бенджен, якого я залишив Старком у Вінтерфелі, вже збирає наші сили. Поки ми розмовляємо, у Вінтерфелі та Барровтоні вже збираються війська. Лорд Амбер командуватиме ними, доки ми не з’єднаємося з силами Таллі у Близнюках, що вже залежить від вас, лорде Таллі. 

— Мій брат Чорнориба розпочне скликати всіх наших васалів одразу після весілля Кет із вашим Брандоном. Більшість річкових лордів нас підтримають, але я не довіряю одному-єдиному: Волдеру Фрею. Старий тхір досі ображений на мене за те, що я не одружився з котроюсь із його доньок після смерті Мінізи. Лорду Амберу буде важко його переконати пропустити ваші війська на південь, а вам, мій королю — схилити його до покори сеньйору. 

— А у вас нема мечів і луків, щоб навести лад на своїх землях, лорде Таллі? — відповів Рейгар. 

— Я не збираюся воювати зі своїми васалами через якусь дрібницю, — відповів лорд Гостер. — Просто нагадайте йому, що дім Фрей присягнув на вірність дому Таллі. 

— Я спробую, коли наші спільні сили обложать Близнюки з обох боків. Оберіне, що з дорнійцями?

— Доран написав, що другий шлюб із молодшою і сильнішою ніж Елія жінкою його обурює, та моя пропозиція щодо заручин першого сина від цього шлюбу з Аріанною його влаштовує. Одразу після весілля я їду в Ґалтаун, а звідти — в Дорн, щоб очолити наші сили. Ми рушимо через Принців Перевал на Саммергол, де з’єднаємось із частиною сил Тірелів, щоб відволікти увагу Роберта Баратеона на себе. Звісно ж якщо Розлог справді вийде воювати, — Червоний Змій кинув косий погляд на леді Оленну. 

— О, то ви не довіряєте мені, принце Оберін? — відповіла леді Оленна.

— Скажімо так, Мартелли не довіряють Тірелам, що двісті років марили себе на троні Сонцеспису. 

— Знаєте, ми теж вам не забудемо ліжка з червоними скорпіонами та рік пролитої крові у постійних війнах між Розлогом і Дорном. Лорд Тарлі може нагадати вам Дикого Сема і Полювання на стерв’ятників. 

— Ану припиніть сварки! — грюкнув кулаком по столу Рейгар. — Ви шляхетні, а не перекупки на рибному ринку. І на додачу — союзники. Негайно перепросіть один одного, бо так ми до зими тут просидимо. 

Оберін та Королева Шипів безсловесно потисли руки, після чого Рейгар вирішив завершити цю зустріч. 

— Дякую вам. Хай боги допоможуть нам у нашій затії, — кивнув він усім присутнім. 

Усі інші просто відповіли кивками на його слова…

___

Турнір і справді був грандіозним. Довгих два дні лицарі скидали одне одного з сідел. Найкращими виявилися Оберін Мартелл, Бринден Таллі, Артур Дейн і ще декілька вмілих герцівників, що прибули із підлеглих лорду Таллі земель. Рейгар скидав усіх, бажаючи зробити свою дружину Королевою дня. Нед Старк зголосився і одразу попросив прихильності у нареченої. Фіолетова хустинка Ешари Дейн майоріла на списі північанина, що вміло скинув із сідла лицарів із домів Хей та Фрей, сера Вендела Мандерлі та зламав із Рейгаром шість списів, перш ніж король зміг його скинути. Коли заїзд скінчився, Рейгар підійшов до нього і дружньо потис йому руку, похваливши за вихід до чвертьфіналу в першому виїзді на турнірне поле. Трохи присоромлений, але щасливий, Нед приєднався до батька і брата на трибунах, час від часу підморгуючи нареченій. Рейгар же скинув із сідла Артура Дейна, після чого зламав десять списів із сером Баристаном Селмі, перш ніж його вірний друг і наставник вилетів із сідла. 

Коли настав момент назвати Королеву Дня, ніхто не сумнівався в тому, хто отримає цей титул. 

І коли вінок із блакитних зимових троянд вкрив голову Ліанни Старк, увесь Гаренгол вшанував її бурхливою овацією. 

Уже в самому кінці турніру Рейгар викликав Джеймі Ланістера на поле, де сер Артур Дейн прийняв з його вуст присягу лицаря Королівської Гвардії, а сам Рейгар поклав йому на плечі білий плащ. І хоч це не дуже цікавило захоплений Королевою Кохання та Краси натовп, для самого Джеймі це був зоряний час. 

Були то останні мирні дні перед новою війною, чий холодний подих уже відчували посвячені в справу Рейгара Таргарієна…