Чим бездоганніша людина ззовні, тим більше демонів у неї всередині.
Внутрішня Операційна Система:
Ти, о гордий власник білої, розтягнутої і нерівномірно заплямованої машинним маслом майки; ти, людина закону і чесної праці — можеш бути хоч сто разів лейтенант, а труп оглядати саме тобі; ти, вкотре поправляючий окуляри і нещадно розкидуючийся попілом на вищезгадану майку, задумливо дивлячися у нікуди і споглядаючи ніщо, не змінюючи пози.
І ти, що ніяк не можеш зібрати думки до купи, кидаючи в відповідь щось надто вже сентиментальне, як для того, хто о другій вскинувся на настирливий стукіт у двері, щосили примружуючись і вирівнюючи окуляри на переніссі, і, замість лайки і гуркоту з розмахом зачиненої двері, ти люб’язно впустив гостя, щоправда тепер ти намагаєшся сфокусуватися одразу на двох задачах — зрозуміти, що він каже і встояти на ногах. Ти зчіплюєш руки за спиною, спираючись на одну ногу, як давня скульптура — звідкись ти знаєш назву.
Енциклопедія:
Контрапост, це зветься контрапост, можеш бути впевнений, маєш гордий, майже величний вигляд.
Драма:
Вирівняй свій лик, зверни його до сонця, твої добряче поношені бежеві штані, що так схожі на ті, що ти всюди носиш, не визначають тебе, як особистість, а от твоя постать цілком може, так покажи себе в усій красі.
Внутрішня Операційна Система:
Магія незмінного положення діє, хоч відтепер ти маневруєш цигаркою в роті, проте ти знов на місці, твої
Відчуття
врешті-решт прокинулись, хоч деякі і частково — далекозорість, пам’ятаєш? Як ти взяв на себе відповідальність повної взаємодії з цим світом, то будь ласкавий, скажи хоч щось.
Ти:
«— Доброго вечора, детектив.»
Риторика:
Просто молодець, революційно, він точно не очікував! Ти перевершив себе на цей раз.
Поліцейська хвиля:
Може, щось трапилось? Раптові нові деталі в слідстві?
Ти:
«— Ви щось хотіли?»
Візуальний аналіз:
Не схоже, щоб він був сп’янілий. Він ніби вагається, обходячи кімнату, не дивлячись ні на що конкретно, як раптом він повертається назад і без краплі сорому зацікавлено вивчає твоє тіло.
Внутрішня Операційна Система:
Ти схиляєш голову вліво, ближче до плеча, із німим питанням — на пряме однаково не відповіли.
Емпатія:
Його цікавиш… ти?
Ти:
«— Із вами усе добре?»
Внутрішня Операційна Система:
Пересвідчитись хочеться бодай для того, щоб не було так ніяково від тиші,
Процесори
працюють на повну, щоб провести своє маленьке розслідування, залізти в чужу голову, відтворити задум за доскіпливо вивчаючими очима навпроти — він навіть так само схилив голову, тільки в інший бік, він імітує тебе?
Гаррі Дюбуа:
«— Ніколи не бачив, як ти палиш.»
Візуальний аналіз:
Він усміхається?
Риторика:
Він точно усміхається крізь вуса.
Ти:
«— Я палю тільки вночі, коли передивляюсь свої записи.»
Самовладання:
Якщо тут розібралися, то не змінюй звичкам — ти, не випускаючи цигарку, проходиш до свого вкрай незручно облаштованого робочого місця.
Внутрішня Операційна Система:
Готель не найкраще місце, де можна було б облаштуватись, стіл доволі низький, як на твій зріст — доводиться ледь не притримувати окуляри пальцем і мати чималу вірогідність того, що попіл впаде на записи, проте ти все одно сідаєш за стіл, підтягуючи ближче до рук блокнот і ручку.
Координація:
На диво, тобі досі нічого не спало на думку, нема чого записати, тому ти крутиш ручку між пальцями. Іноді вона стукає о стіл.
Гаррі Дюбуа:
«— Як ти це робиш?»
Ти:
«— Що саме?»
Внутрішня Операційна Система:
Ти і гадки не маєш, про що він, проте, може, він згадає про роботу чи нарешті прямо скаже, що він хоче від тебе? Твої дзеркальні нейрони ще трохи і будуть кипіти від намагань знайти відповідь самостійно. Дай їм можливість не робити цього. Скажи бодай щось, що зрушить цей діалог із мертвої точки.
Ти:
Працюю і не відволікаюсь? Роки витримки, можу навчити.»
Риторика:
Сарказм? Правда? Ти сьогодні в ударі.
Гаррі Дюбуа:
А дай мені спробувати.
Авторитет:
Він усе ще не відповів на твоє питання, покажи, що ти думаєш про це.
Внутрішня Операційна Система:
Ти розгортаєшся на стільці, закидуючи ногу за ногу, ти вигинаєш брови, схиляючи підборіддя на руку, ти поправляєш свої окуляри з таким виглядом, ніби ти той самий злочинець, що в житті своєму не «розколеться».
Відчуття [зір]:
Останнє, що ти бачиш перед тим, як ти відчуваєш абсолютно безсоромний доторк до твоїх губ і відсутність цигарки, це схилене до тебе обличчя.
Ти:
Ви вдарились у фройдістський нарцисизм, що ви таке викидаєте?
Самовладання:
Червоніти ти не вмієш, не думай навіть показувати свій «партійний квиток» гомосексуального підпілля, а от про чужий «квиток» варто допитатись.
Гаррі Дюбуа:
Не тому, хто палить згадувати Фройда.
Радість Твого Життя:
І в чому він не правий? Запали ще одну, розділіть її на двох, насолоджуйся компанією.
Внутрішня Операційна Система:
Ти намагаєшся не кидати виклик, хоч твій «квиток» рветься назовні, проте ти довго блимаєш, майже торкаєшся чужої руки, запалюючи нову цигарку — твою забрали з кінцями.
[Шанс втриматись: Замалий]
Авторитет:
Покажи, що не можна тебе ігнорувати.
Радість Твого Життя:
Пригадай йому роки коледжу. Твого коледжу.
Внутрішня Операційна Система:
Ти глибоко вдихаєш у себе отруту, притягаючи за дивакувату краватку Гаррі, обпалюючи його губи клубами диму. Цього вечора він розкаже, нащо прийшов.
[Невдача]
Відгуки