Вей Вусянь (Вей Їн), Лань Сиджвей (Лань Юань), Лань Вандзі (Лань Джань, Ханьґван-Дзюнь), Лань Дзін’ї, Вень Нін (Вень Цьонлінь)
- Забороняю перекладати роботу російською
- Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
ср, 10/26/2022 - 10:58
нд, 05/28/2023 - 21:24
199 хвилин, 13 секунд
Читачі ще не додали роботу у збірки
1
Навіґація
укр_ав, в якому вей їн не падає з гори, а зникає разом з а-юанем на довгих тринадцять років
але одного разу їм доводиться з’явитися знов
батько з сином
Чоловік у чорній накидці ледве-ледве пересуває ногами, несучи в руках в’язку з декількома речами. На боці висить чорна флейта. Дощові хмари набігають з усіх боків, і ось-ось лине дощ. Хлопець позаду в такій самій чорній накидці йде рівно, не гупаючи ногами при кожному кроці.
- Читати далі про батько з сином
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
привіт з минулого
1
Виходять вони на світанку.
- Читати далі про привіт з минулого
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
старі друзі
Заледве Лань Джань наближується до старого розлому в скалі, де мають зібратися молодші адепти, він чує це. Легка, але впевнена мелодія лине з того краю, знайома до болю під серцем. Щось сильно стискається в грудях, і він на мить зупиняється недалеко від міста призначення.
- Читати далі про старі друзі
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
з чистого листа
1
- Читати далі про з чистого листа
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Примітки
ця робота писалась на зимний фікрайтерський з'їзд, проте через повномаштабну плани змінились, і щастя, що я її взагалі дописала абияк.
Ставлення автора до критики