— Юе! Ти. Можеш. Піти. З нами, — Шотер чітко відрізає інтонацією кожне слово. — Наш план вже в дії, Еша та Ейджі вже немає в місті. Коли Діно щось запідозрить, ми вже будемо далеко звідси. Я і решта їдемо завтра. І я пропоную тобі поїхати з нами.
Це друга частина серії «Рейс Нью-Йорк — Японія», але часова лінія та сама, що і в першій частині, тобто події в цих роботах відбуваються паралельно. Можна дочекатися, поки я допишу роботи повністю, і прочитати спочатку першу частину, а потім другу. Але оскільки обидві роботи ще в процесі, рекомендую читати по розділу-два з кожної по черзі.
Також перед читанням другої частини рекомендую прочитати мій драбл «Бездушний», який теж є частиною цієї історії та пояснює деякі моменти.
Приємного читання!
П.с.: ті, хто читали «Яшу», зрозуміють в роботі трішки більше - це ав, в якому я забила на таймлайни і об’єднала обидва всесвіти)
Шотер паркується на своєму звичному місці й вимикає двигун. Сидить кілька секунд, відтягуючи момент. У голові якийсь туман, випита біля аеропорту кава здається міфічною — його надто сильно хилить у сон.
Шотер чує ці слова і розуміє, що нічого іншого почути й не очікував. У його голові приблизно такі перші слова при новій зустрічі Ребекка могла йому сказати. Сам винен.
Відгуки