— Нацуя, — суворо промовила Чіхая та опустила руку на плече хлопця. Він підняв брів, коли подивився в її сторону. Раптово знову прериває тишу та показує розбитий смартфон:
— Це випадково не твоє?
Нацуя хмикнув.
— Ну можливо… — зітхнув. — Який з цього сенс, якщо воно розбите і сто проц не робоче
Нацуя не міг приховати розчарування.
Чіхая суворо подивилась на хлопця.
— Знаєш, солід переплисти ріку і можливо ми вийдемо з цього місця
Ця слова застали Нацую зненацька.
— Дурень, це не так буквально, як ти думаєш, – Чіхая стомлено зітхнула та сіла на підлогу. — Це більше як портал між світами…
Нацуя мовчки сів поряд з дівчиною та уважно слухав. Коли Чіхая припинила оповідати, він провів тильною стороною долоні по її щоці.
Шіраянагі сіпнулась від неочікуваності. Нацуя мовчки опустив руку на талію дівчини та притиснув до себе.
— Ми спробуєм… — втомлено прошепотів. — Шіраянагі-чан, ти ж тепер не одна…
Чіхая кивнула.
Проте часу в них було обмаль.