Дзюрчить струмок. Шумить вода.
Коли звикаєш до води стає тепліше, але від будь-якого вітерку ставало одразу прохолодно.
***
З переносних колонок доносився реп. Одніх лопці нарізали і щось голосно обговоріли, інший гордо діставав коробку з маринованим м’ясом. В переносному холодильнику серед льоду їх чекало пиво, багато пива.
Шуміла вода.
— Мені здається чи течія трохи йобнулась, — сказав хлопець і не зводив задумливого погляду з бурхливої ріки.
— Нацуя-кун, зато плавати веселіше буде, — каже один із хлопців та протягнув пиво до співрозмовника.
— І то правда, — кивнув Нацуя, — Буде екстрім, — посміхнувся.
Нацуя нахилився ближче, коли побачив замість власного відображення - нечітке обличчя дівчини. Нацуя моргнув і нахилився ближче, аби роздивитись. Бо не може алкоголь вдарити в голову, якщо ти ще і ковтнути хмільного напою не встиг.
***
Нацуя розплющує очі. Сонячні промені світять прямо на нього. Потупив погляд у стелю, обережно протягнув руку поруч з собою, щоб приходити до тями.
— Матуся, він отямився…Здається він отямився, — почувся високий дівочий занепокоєний голос.
⟪Де я?⟫