На екрані крутитися якась комедія, проте альфа майже не звертає на неї уваги, він уважно і з трепетом оглядає омегу в його руках бавиться світлим волосячком, цілує щічки чи гладить спинку. А Джун в його руках зовсім й не проти.
- Ну, Хосок, Хосок, будь ласка, будь другом, Хосокааа…..
- Кім Сокджин, поясни мені, будь ласка, ще раз, ти хочеш, щоб я запитав Юнґі, з яким ми, до речі, посварилися, який подарунок купляти Намджуну ? А не простіше спитати в нього самого?
Темрява. Вона поглинає омегу, затягує в себе, покриває безнадією, не дає вилізти з її холодних обіймів. Вона усюди, куди б не обернувся і голоси, спочатку тихі, а потім такі гучні, від них ніде сховатися.
Намджун покидає клініку в піднесеному настрої. Більше він сюди не повернеться. Його реабілітація успішно завершилась і це не може не радувати. Скоро по нього приїде Сокджин і вони разом поїдуть святкувати до альфиного дому.
Відгуки