Вони кажуть, що ти останній чинний янгол. Та це неправда. Відверта брехня. Касе, я знаю, що ти єдиний істинний янгол. Створений богом. І повністю мій. Ти сидиш на моїх стегнах, такий голий, відкритий… вродливий. Намагаєшся рахувати ластовиння на моєму обличчі, задихаєшся, забуваєш, що їх безліч.
Це проклятий 2014. Апокаліпсис пожирає останні промінні живого на планеті, а ти просто сидиш тут. Голий. На моїх стегнах. Я безстрашний лідер табору, я твій лідер. А ти мій володар. Тільки ти.
Твої пір’я випалені, крила висмикнуті зі спини. В тебе більше немає неба. Та ти єдиний справжній янгол. Інші псевдоянголи залишили нас, людей, а ти ні, ти догораєш разом із негорючим ґрунтом. Разом зі мною.
Я рухаюсь у тобі, у твоє оксамитове нутро. Чуєш, слово яке знаю? О-кса-ми-то-ве. Тобі личить. Ти й сам весь такий витончений і водночас простий, як папір. Я хочу намалювати на тобі зорі. Так-так, Касе, стогни, не стримуйся. Ти такий тугий, і мені так важко, так спекотно вдихати повітря. Краще я буду вдихати тебе. Не помри тільки, коли я заберу весь твій кисень у власні легені.
Я тільки твій. Тримаю тільки твою талію, торкаюся тільки твоєї шкіри, п’ю тільки твої озера в очах. А ти? Ти тільки мій? Ти роздав себе іншим людям, майже нічого не залишивши мені, і вибач, якщо я став жадібний та злим. Вибач, якщо фіолетовий космос прикрашає твої зап’ястя, а троянди кровоточать слідами на ніжній шиї. Ти сам винен. Ти мав би бути тільки для мене.
А хочеш, я вб’ю їх? Не хочеш, я знаю. Але я вб’ю. Не власноруч. Поведу їх на смертельну місію, нехай їх вб’ють заражені. Завтра. Я і себе завтра вб’ю. Адже я такий же грішний як і вони, бо торкався твоєї святості. А тебе не можна! Нікому не можна! І я плачу, потім – штовхаюсь у твоє слухняне тіло. Ти возвеличуєшся наді мною, тому що ти мій правитель. Мій покірний слуга. Мій єдиний істинний янгол. Я завтра і тебе вб’ю. Бо тебе торкалися грішні руки. Тільки кров відмиє твоє тіло. Кров дарує тобі нові крила. І ти залишишся єдиним янголом у світі. Ти залишишся єдиним у світі.
