Яким би самовпевненим не був Асаґірі, але він не врахував того факту, що й сам Ішиґамі розбирався в людських емоціях; що сам часто ставав перед ним на коліна й безсило схиляв голову, після чого однозначно ставало легше. Але Ґен не був таким ‒ він був готовий терпіти до останнього, аби витримати свою роль як найкраще, нехай це й інколи виливалося незрозумілими, бурхливими й ірраціональними «вибухами», як ось того вечора.
− Так. Ми отримали пристрій… − погляд Ішіґамі миттєво став холоднішим. − І тепер ми можемо штурмувати місяць. А наша ракета – найважливіша частина плану.
Відгуки