Подаруй мені завтра

Герміона Грейнджер, сильна, не залежна, успішна жінка, яка побудувала кар’єру зам Міністра Магіі, тепер стоїть перед могилою свого вже колишього чоловіка і плаче.

Драко сидів, підперши голову рукою, уважно слухав Герміону. Вони сиділи у вітальні Менора вже не одну годину. Жінка то плакала, то заспокоювалася. Всю розмову Герміона активно жестикулювала, кричала, іноді плакала ( але Драко одразу намагався заспокоїти її). 

Герміона прокинулась у не знайомій кімнаті. Вона повертає голову на подушці і бачить сніданок і не великий папірець.

- Ммммм… Що було вчора? І де я? - мимрить вона.

- Ааааа я так більше не можу! - вигукнула Герміона, намагаючись вибрати сукню.
Несподівано двері  скрипнули і в кімнату зайшла юна дівчина.
- Вдягни цю, йому сподобається. - сказала Роза, поклавши на ліжко гарну смарагдову сукню.