- Ааааа я так більше не можу! - вигукнула Герміона, намагаючись вибрати сукню.
Несподівано двері скрипнули і в кімнату зайшла юна дівчина.
- Вдягни цю, йому сподобається. - сказала Роза, поклавши на ліжко гарну смарагдову сукню.
Її рукава “ліхтарики” були зроблені з легкого мережива. Герміона здивовано підняла очі й тихо сказала:
- Але як ти дізналася про…
- Про побачення? Та я вас у вікно бачила. - посміхаючись сказала Роза.
Герміона зніяковіла від таких слів. Це ж лише вечеря, чи не так?
- Мггг… Розо, це лише вечеря…- почала жінка, але була перебита.
- Мам, ну ти справді віриш, що це просто вечеря? Не будь дурною. Ти одна, він один, у вас можуть бути стосунки — з цими словами вона покинула кімнату, залишивши Герміону в ступорі.
Коли двері зачинилися, Герміона упустила очі на сукню: вона й справді прекрасна.
- Добре, у Рози справді чудовий смак. - сказала вона вдягаючись.
Коли все було готово жінка вийшла з квартири і трансгресувала.
***
- Ой, Малфой, якщо ти продовжиш далі чепуритися, то я скоро з тобою на побачення піду. - реготав Тео Нотт.
Драко відвернувся від дзеркала і подивився на Нотта поглядом “в тебе ракушка замість місків!”, але промовчав.
- Нотт, стули пельку. Драко, ти виглядаєш чудово. Якби в мене не було чоловіка, я б замислилася як тебе звабити. - останні слова Пенсі прошепотіла йому на вухо.
Але Блейз Забіні, за сумісництвом її чоловік, почув це і єхидно відповів:
- А коли я таке кажу жінкам, ти мені істерику влаштовуєш.
- Я це умовно сказала. Ви взагалі на годинник дивитесь, га!? Драко, ти не можеш запізнюватися! Чого стоїш? Давай, бігом! Потім все розкажеш! - останні слова вона вже вигукнула в порожнечу оскільки він вже трансгресував…
***
Драко спочатку трансгресував в квітковий магазин, купивши гарний букет з ніжно рожевих іустом і троянд. Коли він їх побачив, одразу подумав про неї… такі ж ніжні як і вона. Драко і не помітив як вона прийшла.
- Привіт… - сказала Герміона.
- Привіт. Це тобі. Гарно виглядаєш. - привітався Драко, даючи Герміоні свій лікоть. - Дозвольте сьогодні за Вами подоглядати, моя леді. - сказав він, схилившись в укліні.
Герміона трішки зніяковіла: Рон давно нічого романтичного не робив для неї.
- Ох, пане, ну як же я можу Вам відмовити? - далі парирувала жінка, посміхаючись.
Малфой єхидно посміхнувся і відповів:
- Так, я знаю, я красунчик, якому не відмовляють. - від засміявся і Герміона підхопила цей порив.
Вони дивляться один одному в очі. Западає тиша. Ця ситуація нагадує найромантичніші фільми. Вони стояли майже впритул один до одного, коли Драко пошепки сказав:
- Ходімо?
Герміона ніби вийшла з трансу: невже він зачарував її. Вона не хоче брехати собі: він справді дуже симпатичний. А ще він дуже змінився: він добрий, щирий, співчутливий, уважний… Що!? Вона зараз подумки робить Драко Малфою компліменти!? Коли вона зрозуміла, що пауза затягнулася, швидко відповіла:
- Так.
Пара (так, вони виглядали саме як пара!) зайшли в ресторан. Драко був як справжній джентльмен: відкривав дамі двері, відсував їй стілець в загальному доглядав за Герміоною.
Вони вели дуже приємну і спокійну бесіду, не зачіпавши тем Рона і Асторії. За це вони були дуже вдячні один одному. Для Драко було важко розмовляти про свою покійну дружину, рана ще не затягнулася. А Герміона тільки зараз зрозуміла, скільки згаяла часу на Рона.
Приводом до початку стосунків була війна. Якось все так швидко закрутилося… Зараз вона дуже шкодує про їх стосунки і брак. Все хороше, що сталося за цей час це Роза. Все. А зараз вона відчуває себе жінкою. Коли їй кажуть компліменти, доглядаю, дарують квіти і ведуть в ресторан.
- Про що думаєш?
Герміона відвела очі від келеха з вином і побачила приємні, щасливі сірі очі і усмішку. Усмішка…
- Думаю, як не звичайно бачити на твоєму обличчі усмішку. - коли вона це сказала, його усмішка стала ще ширше. Але його відповідь її дуже вразила:
- Якщо хочеш, я можу посміхатися для тебе вічно.
Після цих слів знов настав “той самий романтичний момент”. Але він був перерваний офіціантом:
- Ваш рахунок
Не відриваючи очей від Герміони, Драко дав йому гроші за вечерю (значно більше ніж треба) і сказав:
- Здачу залишіть собі… - підвівся і дав руку Герміоні. Коли вона встала і вони вийшли, запитав: - Тебе відвести додому чи можемо в парку прогулятися?
Вона відповіла не думаючи6
- Давай в парк.
Він посміхнувся. Вона теж. Посміхаючись, вони мовчки дійшли до парку. Майже вся прогулянка пройшла в тиші. Але ми звернемо увагу на кінець побачення.
- Дякую, за вечір. - сказав Драко, цілуючи руку Герміони.
Вона розсміялася, але відповіла:
- Це тобі дякую! За все! В мене давно не було такого поба… вечіра. - одразу виправилася вона.
Драко різко зробив крок вперед, зменшуючи відстань між ними. Він обійняв її за талію і обережно поцілував. Так, ніби йому 16 і це його перший поцілунок. Але це були незабутні відчуття. Але він зрозумів, що це занадто для першого побачення і відійшовши, прошепотів:
- Вибач…
Драко вже відвернувся та планував трансгресирувати, але був зупинений:
- Скажи чесно, це можуть бути стосунки?