Повернутись до головної сторінки фанфіку: Деградація

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

 Я:
19. Все ще не хочеш
розмовляти?

✉ Анонім:
Ні… Але я не 
хочу бути сам.

✉ Я:
Тоді я побуду
з тобою.

✉ Анонім:
Дякую.

✉ Я:
Тобі навіть говорити не
доведеться. Я можу
лялякати за двох.

✉ Анонім:
Чесно?

✉ Я:
Чесно. Зачекай, маю ідею.
[…] Мене видно?

✉ Анонім:
Ні, все розмите.

— А так?

✉ Анонім:
Дивлюся на
твою стіну.

— Тепер добре?

✉ Анонім:
Так. Тепер бачу тебе.
Що це все за книги?

— Комікси. Коли ми з Ліамом були малими, то любили грати у гру. Ми брали книгу й міняли всі діалоги, повністю переписуючи історію. Людина-павук чи Супермен?

✉ Анонім:
Супермен.

— Прекрасний вибір. Тоді поїхали! Але май на увазі, що мені може забракнути уяви. Востаннє, коли я таке робив, мені було дванадцять. 

Часом буває, що ми почуваємось спустоженими та безрадісними, й самі не знаємо, чому. Та й не обов’язково мусить бути якась причина. Нам просто погано та й все. Того вечора Аноніму було сумно й важко на серці. Він не хотів спілкування, але й сам бути теж не хотів. Луї залишився з ним. Він показав йому кожну сторінку комікса, кожен фрейм.

Супермен гасав на бетмобілі. Він одружився з Жінкою-кішкою, а Лойс Лейн розчавив слон. Та місця Прибульцю там не знайшлося. Додому вiн повернувся на феррарі, а тоді й з Метрополіса подався геть. Поїхав жити в Париж, аби щоранку напихатися круасанами. Його найкращим другом був Лекс Лютор. Ще він крутив любов з Ланою Ленґ, але тільки тому, що актриса гарна. Він врятував світ сім разів.

Анонім лежав у своєму ліжку та слухав історію, котра не мала жодного сенсу. Він пропускав картинку через дві, а потім дивувався, що взагалі той Прибулець робить. Та все це не мало жодного значення. Бо його власний супергерой заснув з книгою на животі, навіть не здогадуючись, що по той бік екрану наступні кілька годин дехто невпинно за ним дивився. І що цей хтось почувався при цьому менш засмученим, менш спустошеним. Менш самотнім.

Цього вечора світ врятував не лише Супермен.

Бо кожному з нас потрібен супергерой, хай навіть без надздібностей.

Супергерой Аноніма — звичайний студент, котрий вчиться на юриста.

✉ Анонім:
Солодких снів, Луї.

    Поскаржитись
    Ставлення автора до критики: Негативне