Ось ось повинна розвернутися велика бійка між зоряними та поганими хлопцями, як тут час застигає. Перші секунди Кросс в непорозумінні оглядається навколо. Ледве він оговтується так чує волання ; ‒І тисячі років не пройшло! Нарешті я побачу свою споріднену душу. ‒ Дрім ледве не приграючи підходив до Кросса.
‒Що ж казати давай знайомитися, мене звати Дрім, а тебе як?
‒Кросс. Приємно познайомитись. Може, раптом ти знаєш, що треба робити щоб час пішов?
‒Ну це залежить від типу споріднених душ.
‒А є різні типи?
‒Так, душі можуть бути споріднені ворожнечею, дружбою або коханням.
‒І як дізнатися який саме?
‒Перепробувати усе ‒, Дрім дістав свою зброю.
‒Щоб дізнатися чи не вороги ми треба побитися?
‒Так.
Стріли летять у Кросса одна за одною він в свою чергу намагався приблизитися до Дріма. Цілю стріл стали його руки. Одна стріла все ж могла влучити але Кросс швидко прибрав руки з шляху стріли натомість підставив свій тулуб. Звук влучання, Кросс згинається від болю, роняючи свою зброю. Дрім в свою чергу швидко озирається.
‒ Схоже ми споріднені не ворожнечею. Так, що дай мені залікувати твою рану‒, Дрім сховала лук у інвентар та стала наближатися до Кросса.
‒Не зважай, я зможу регенерувати коли трохи по їм‒, Кросс повільно присів та облокотився на дерево.
‒Спочатку дай мені розформувати стрілу
‒ Добре‒, Кросс обперся руками об землю.
Дрім розформував стрілу, схопивши її за перо; ‒ Тепер можеш регенерувати
‒Дякую‒, Кросс поліз у кишеню куртки;‒ Так що треба зробити визначення платонічної спорідненості?
‒Розбалакатися та дізнатися більше про один одного.
‒Що ж можеш тоді розповісти чому ти заволав коли час тільки зупинився?
‒Ну як сказати. Я чекав на тебе, тобто на мою споріднену душу десь років п’ятсот як що не більше. Відверто кажучи то я вже відчаялася і почав думати, що в мене немає спорідненої душі. Я й зараз дуже радію твоєму існуванню‒, Дрім м’яко посміхнувся Кросові.
‒Вважаю тепер твоя черга задавати питання.
‒А так. Кросс, Чому ти на боці Найтмера?
‒Як сказати. Я не на його боці, в мене з ним домовленість: я йому допомагаю, а він відновлює мій всесвіт.
Дрім нервово намагався дивитися на все окрім Кросса.
‒Дрім щось не так?
‒Та ні, я намагаюсь підібрати слова. Я дуже не хочу руйнувати твої надії‒, Дрім глибоко здохнув,‒ Найтмер хотів тебе використовувати. Але цього не трапиться. Я обіцяю.
‒Гаразд?‒, Кросс трохи здивовано подивився.
Не зважаючи на це далі розмова йшла гладенько. Їм було цікаво дізнатися як найбільше про одне одного. Через деякий час вони розповідати маленькі секрети або те, що ніхто інший не став слухати. Хтозна скільки часу пройшло, хоча чи був важливий час. Дрім трохи відволікся та подивився навкруги,‒Що ж схоже ми споріднено романтично.
Кросс теж оглянувся, ‒ Схоже, що так. Що тоді треба зробити для того щоб час пійшов?
‒Наскільки я пам’ятаю поцілунку буде достатньо.
‒ Тільки давай сховаємося де-ніде.
‒Як тобі буде зручно.
Вони сховалися у глибині лісу. Дрім поцілував Кросса як найніжніше на скільки можна було. Вже почали чутися голоса, але це вже було не важливо. Бо ближайший час цих двох ніхто не наважиться потурбувати. Вони буть разом та вони будуть щасливі.
Ось ось повинна розвернутися велика бійка між зоряними та поганими хлопцями, як тут час застигає. Перші секунди Кросс в непорозумінні оглядається навколо. Ледве він оговтується так чує волання ; ‒І тисячі років не пройшло! Нарешті я побачу свою споріднену душу. ‒ Дрім ледве не приграючи підходив до Кросса.
‒Що ж казати давай знайомитися, мене звати Дрім, а тебе як?
‒Кросс. Приємно познайомитись. Може, раптом ти знаєш, що треба робити щоб час пішов?
‒Ну це залежить від типу споріднених душ.
‒А є різні типи?
‒Так, душі можуть бути споріднені ворожнечею, дружбою або коханням.
‒І як дізнатися який саме?
‒Перепробувати усе ‒, Дрім дістав свою зброю.
‒Щоб дізнатися чи не вороги ми треба побитися?
‒Так.
Стріли летять у Кросса одна за одною він в свою чергу намагався приблизитися до Дріма. Цілю стріл стали його руки. Одна стріла все ж могла влучити але Кросс швидко прибрав руки з шляху стріли натомість підставив свій тулуб. Звук влучання, Кросс згинається від болю, роняючи свою зброю. Дрім в свою чергу швидко озирається.
‒ Схоже ми споріднені не ворожнечею. Так, що дай мені залікувати твою рану‒, Дрім сховала лук у інвентар та стала наближатися до Кросса.
‒Не зважай, я зможу регенерувати коли трохи по їм‒, Кросс повільно присів та облокотився на дерево.
‒Спочатку дай мені розформувати стрілу
‒ Добре‒, Кросс обперся руками об землю.
Дрім розформував стрілу, схопивши її за перо; ‒ Тепер можеш регенерувати
‒Дякую‒, Кросс поліз у кишеню куртки;‒ Так що треба зробити визначення платонічної спорідненості?
‒Розбалакатися та дізнатися більше про один одного.
‒Що ж можеш тоді розповісти чому ти заволав коли час тільки зупинився?
‒Ну як сказати. Я чекав на тебе, тобто на мою споріднену душу десь років п’ятсот як що не більше. Відверто кажучи то я вже відчаялася і почав думати, що в мене немає спорідненої душі. Я й зараз дуже радію твоєму існуванню‒, Дрім м’яко посміхнувся Кросові.
‒Вважаю тепер твоя черга задавати питання.
‒А так. Кросс, Чому ти на боці Найтмера?
‒Як сказати. Я не на його боці, в мене з ним домовленість: я йому допомагаю, а він відновлює мій всесвіт.
Дрім нервово намагався дивитися на все окрім Кросса.
‒Дрім щось не так?
‒Та ні, я намагаюсь підібрати слова. Я дуже не хочу руйнувати твої надії‒, Дрім глибоко здохнув,‒ Найтмер хотів тебе використовувати. Але цього не трапиться. Я обіцяю.
‒Гаразд?‒, Кросс трохи здивовано подивився.
Не зважаючи на це далі розмова йшла гладенько. Їм було цікаво дізнатися як найбільше про одне одного. Через деякий час вони розповідати маленькі секрети або те, що ніхто інший не став слухати. Хтозна скільки часу пройшло, хоча чи був важливий час. Дрім трохи відволікся та подивився навкруги,‒Що ж схоже ми споріднено романтично.
Кросс теж оглянувся, ‒ Схоже, що так. Що тоді треба зробити для того щоб час пійшов?
‒Наскільки я пам’ятаю поцілунку буде достатньо.
‒ Тільки давай сховаємося де-ніде.
‒Як тобі буде зручно.
Вони сховалися у глибині лісу. Дрім поцілував Кросса як найніжніше на скільки можна було. Вже почали чутися голоса, але це вже було не важливо. Бо ближайший час цих двох ніхто не наважиться потурбувати. Вони буть разом та вони будуть щасливі.
