Хочеш, але боїшся

Здивований, шокований, приголомшений — і ще багато синонімів, якими Вегас може описати ставлення до свого нового життя. Чи то закоханість, чи то побут на трьох, чи то відсутність роботи, а може все одразу — перемінили його повсякдення. Ще трохи, і він вдягне рожевий фартушок. 

 

— А ти хіба не вже? — влізає Макао в його з Пітом розмову.

— Це персиковий! — заперечує старший і б’є силіконовою лопаткою по пальцях, що збиралися вкрасти начинку для пирога.

— Айщ-щ, одна холера. 

 

Навіть дурнуваті шоу, про які Вегас не згадував і у дитинстві, зайняли законну годину-дві перед сном. Коли вже прийняв душ, заліз під м’якеньку ковдру, відклав подалі телефон — все одно його ніхто жодного разу не чіпляв, пояснюючи це травмами, яким потрібен спокій. Піт наказав сприймати це як відпуск — мабуть, найпершу, в обох їхніх життях. Тож вечірні музичні, танцювальні і шоу талантів чудово підходили для того, аби відволіктись та ні про що не думати. 

 

Просто відчувати ненав’язливу важкість на здоровій руці, де звично вкладається Піт. Слідкувати за уважним обличчям, що в сяянні екрана мінімум раз в хвилину всміхається, коментує, обурюється, коли його точка зору не сходиться з суддями. Вегас передбачає, що навряд зможе пройнятися телебаченням, тому готується насолоджуватись реакціями хлопця. Проте він схибив, і вже на другий вечір протестував, коли улюбленого учасника збирались вигнати з програми. 

 

На диво, сьогодні думка журі повністю збігалася з глядацькою, хоча це тільки другий випуск — тут майже нікого не викидають. На сцену виходить їхній фаворит із запальним відвертим танцем під стареньку, але наразі вірусну пісню. 

 

Піт трохи нахиляється вперед і міцно стискає руку Вегаса, отримуючи таку саму нервову відповідь. Він вглядається в найменші деталі і рухи, здається, навіть затамувавши подих. Виступ просто ідеальний, але чортові судді корчать такі кислі пики, що Піт ледь стримується, аби не жбурнути подушкою в екран. Якісь дурні коментарі і поради, наче ті б змогли краще — позаду чути роздратований видих Вегаса, він повністю з ним згоден. Час голосування. 

 

— Сам собі рукою перед носом помаши, може зрозумієш, що осліп! — свариться Піт. Але. 

 

Так! 

 

Перше «так» вже є. 

 

— Нумо, пані, ви весь танець на нього облизня хапали, тільки спробуйте. 

 

Так! 

 

— Гайда, ще один голос! 

 

Ні. НІ? 

 

— Та щоб тебе перекосило і повивертало, довбень недороблений! 

 

Піт кидає погляд на Вегаса і розуміє, що той подумки проговорює те саме. А може навіть уявляє з більш авторськими тортурами. 

 

Наступний — вічно незадоволений майже-дід. Піт закушує щоку, та ще мить, і він почне молитися Будді. 

 

— Ну. 

 

Менше коментарів, більше по факту. 

 

Так?

ТАК!

Так! 

 

Глядачі на екрані і двоє в ліжку зриваються на оплески. Макао буде знов сваритися, що вони шумлять на весь будинок, але воно того варте. 

 

— Yes!

— Ура! Який молодець, скажи? Ну нащо вони так тягнули, — Піт вкладається назад на плече, трохи заспокоївшись.

— Це ж шоу, — тверезо помічає Вегас, проте в самого серце колотиться як навіжене. 

 

Хлопець погоджується і видихає, основна інтрига пройдена, лишилося ще кілька цікавих учасників, але головне, що його з коханим улюбленець пройшов далі. Піт притирається щокою до плеча і направляє погляд на екран, рукою шукаючи долоню Вегаса — йому дуже подобається ця маленька деталь, що робить їхнє сумісне життя ще більш нереалістичним. 

 

Пальці торкаються постелі, не натрапивши на чуже тепло. Піт шарить в області, де до того була рука, але дивитись не хоче — все одно в кімнаті темно, тільки телевізор блимає. Хлопець підіймає долоню і хапає там, де зазвичай Вегас кладе руку. 

 

Але. Ой. 

 

Піт, відчуває, як його миттєво перехоплюють чужі пальці, аби потім сплестись в єдине ціле. Він все ж переводить погляд. У ненадійному світлі бачачи силует їхніх рук, і що цікавіше — ковдри, що з’їхала зі стегон Вегаса, мабуть, коли Піт підстрибував, вболіваючи. Очі хлопця приклеюються до світлих тоненьких штанів, а точніше паху, якого він тіки що випадково торкнувся. 

 

Тіло проймає льодяними голками від зап’ястя — які колись були натерті наручниками, до шиї — синяки на якій виднілись ще довго. 

 

Вегас стискає його руку сильніше, мабуть, ще один його фаворит вийшов на сцену. Піт не знає, він вже не дивиться. Металічний запах і присмак. 

 

Він згадує, чуючи фантомний сплеск ременя та відчуваючи його доторки до грудей. Все тіло наче важчає, а дихання стає поверхневим. Піт дивиться на серйозний профіль Вегаса і пригадує той самий вираз у світлі червоної лампи. Повітря навкруги тріскається від напруги, а внизу все спалахує вогнем. 

 

Його рука непомітно висковзує з чужої. Долоня пече порізом ножа, а Вегас просить зупинитись і залишитись з ним — Піт стискає кулак, але розуміє, що вже погодився ступити у цю пастку. Він сам поцілував. 

 

Він розплющує очі та видихає. А рука знов прицілюється. 

 

Вегас здригається та хапає чужі пальці, ховаючи у своєму кулаку і відводячи подалі. Чорт, на цей раз лиш на секунду, але всередині все стискається ще болючіше. Перед очима проносяться спогади, за які хочеться щонайменше пристрелити себе, проте така смерть була б занадто легкою. «Я хочу ще погратися з тобою», — шепоче власний голос. 

 

Великий палець Піта торкається зап’ястя, і це настільки ніжно, що контрастує з думками про власне паскудство — чоловік на мить завмирає. А хитра рука, незрозуміло з якою метою, знов тягнеться до паху. Вегас сподівається, що встигнув піймати її до того, як вона відчула легке збудження. Йому хочеться відрізати власний член, який так цинічно реагує на спогади, коли чоловік хотів знищити волю, а потім і самого Піта. Він не хоче відчувати цю пекучу, але водночас приємну млість, Вегаса лякають картини, які викликають її. Губи лоскоче потаємна енергія в дуеті з чорним як безмісячна ніч бажанням. Не було б Піта поряд, він би вдарив себе і може не один раз. Тільки б  позбутись цього жахливого і недопустимого збудження. 

 

Але Піт відчув. Посміхнувся. Розуміючи, що його руку тепер точно не відпустять — та воно і не потрібно, головна задача виконана — він тягне плетиво пальців на себе. Підносить прямісінько до вуст і ледь-ледь торкається кісточок. 

 

— Ти не хочеш? — питає, дивлячись перед собою. 

 

Чує шурхіт і повертається на зустріч Вегасу, який бажав тільки підглянути. 

 

— Чи хочеш, але боїшся? 

 

Чорні — незнана космічна незкінечність — очі і напіввідкриті вуста, що озвучили не всі думки, але сказали достатньо. Чоловік відчуває, що тоне, заклякнувши і задихаючись. 

 

- Вегасі. 

 

Піт, наче в уповільненій зйомці, вкотре тягнеться рукою, повернувшись всім тілом. Але її знов різко і міцно перехоплюють за зап’ястя — на обличчі хлопця привидом з минулого промайнула дивна посмішка, проте через секунду він знов став серйозним. І замовк, очікуючи відповідь. 

 

Між ними зависає тиша, порушити яку хочеться більше, ніж приховувати власні емоції. Тим паче, Вегас впевнений, Піт читає його як розкриту книгу. 

 

— Нам не варто цього робити.

— Чому? 

 

І знущається. Хоча чи можна назвати це знущанням? Чоловік запізно розуміє, що занадто сильно стискає чужу руку, і як тільки ця думка торкається розуму, відпускає, наче обпікшись. У темній тіні на ніжній шкірі ввижаються багряні сліди. 

 

— Я не хочу зробити тобі боляче.

— Але можеш зробити приємно. 

 

Хлопець умить сідлає чужі стегна і легко переплітає пальці з рукою-втікачкою. 

 

— Я б не пропонував, якби не хотів. 

 

Від цих слів підла і приємна важкість в паху розтікається по тілу, майже торкаючись дечого важливо, але нематеріального у грудях. Піт відводить руку трохи вбік і зменшує відстань між їхніми обличчями до неприйнятно — серце колотиться як навіжене — малої. 

 

— Тим паче зараз я легко зможу все зупинити. 

 

У важливе і нематеріальне кинджалом встромляються спогади. Вегас програє і ховає очі. Йому боляче, але не від слів Піта, а від самого себе. І це помічають. 

 

— Я сказав не тому, що хотів засмутити чи звинуватити, — так само спокійно промовляє хлопець, — а щоб заспокоїти. Вегасе, подивись на мене, будь ласка. 

 

Хіба можна в такому відмовити? Лиця навпроти торкається ледь помітна усмішка. 

 

— Я впевнений, що ти сам зможеш зупинитись. 

 

І перш ніж йому встигнуть заперечити хоча б подумки — на слова коханий зараз не здатен — Піт цілує. Впевнено, довго і трохи солоно. Приставляє чоло до чола та видихає в губи. 

 

— Лиш спробуємо, все одно зараз ти в ненайкращій формі, — легенький цьом у щоку має пом’якшити останню фразу. 

 

Піт чекає реакцію, а ще краще відповідь. Він сам не до кінця розуміє, що робить і до чого це призведе, але зупинятись не хоче. 

 

— Добре. 

 

Ця тиха згода наче звільняє стиснуте переживаннями серце. Хлопець сподівається, що Вегас відчуває те саме, проте той досі наче заряджений пістолет. Палець на спускному гачку, лишилось натиснути. Піт відсторонюється, розводить в сторони та сідає між чужих ніг. 

 

Тілом він закриває світло телевізора, але можливо це і на краще. Нарешті, не боячись бути спійманим, крізь тканину проводить по члену, який тільки-тільки почав твердіти. Що ж, це не важко пришвидшити, Піт певен у своїй привабливості в очах навпроти, та й механіка тут не складна. Він усміхається власній спробі заспокоїтись. Продовжує торкатися чоловіка так, якби йому самому сподобалось, а подумки вмовляє себе не схибити. І що, що в нього досвіду менше, ніж Вегас встигнув би за один рік. І що, що до Вегаса у нього було максимум два мінета по п’яному і кілька спроб сексу з дівчатами. Краще ніж нічого. 

 

Чоловік під долонею поводить стегнами. Піт видихає і залазить під резинку, іншою рукою допомагає приспустити штани. Він вперше отак торкається коханого, в минулі рази все керування належало Вегасу. Хлопець проводить кілька разів від головки до основи, розмазуючи передеакулят, але шкіра все ще засуха. 

 

Він збреше, якщо скаже, що не фантазував про це кілька разів. Піт лягає між стегон чоловіка, спираючись на передпліччя. Тягне повільно погляд від члена до тулуба, грудей, що хаотично здіймаються, лиця, що невідривно за ним спостерігає. Не розриваючи зорового контакту, він одними краєчками губ цнотливо цілує головку члена. Вуста самі по собі розпливаються в усмішці. 

 

Піт опускає очі і на секунду закушує губу, роздумуючи. Що там писали в статті про техніки для початківців? Притримуючи член рукою, він кладе головку на язик, трошки лиже і втягує кілька сантиметрів, обхоплюючи губами. 

 

Вегас дивиться як зачарований. Вологі доторки гонять з голови думки, фокусуючи лиш на відчуттях і спогляданні. Повільний, ніжний, старанний, не дивлячись на важкість унизу, тіло наповнює легка приємна млість. Наче все так і має бути. Вони разом, у спільному ліжку, у власному будинку закохані і заслуговують на щастя. 

 

Піт починає сильніше рухати головою, від чого відросле волосся, прибране за вухо, падає на очі. Чорняве і м’яке, Вегас тягнеться допомогти. Але не встигнувши доторкнутись — хлопець здригається — руку, наче ошпарену, ховають назад. 

 

Fuck. Знов. 

 

— Вибач, — умить випалює Вегас, — я не подумав, я тільки хотів, вибач!

— Все добре, — Піт не далеко втік, досі тримаючи член у руці. — Просто поки що не треба. 

 

На його обличчі чоловік не знаходить остраху чи огиди. До того ж несвідомо радіє тому, що вчасно зупинився. 

 

— Вибач. 

 

Розслаблений погляд хлопця поступово переходить і йому. Не озвучуючи, Піт подумки намагається передати: «От бачиш, ти не такий жахливий, яким себе малюєш». Сам він не певен: чи то спрацював рефлекс тілоохоронця, чи все ж то реакція на Вегаса. Насправді йому зараз занадто добре, аби корпатися у собі, це можна відкласти на потім. Хлопець знов огортає член теплом язика, губ та горла. Одна рука водить по стовбуру, інша грається з мошонкою. 

 

Вуздечка, головка, довжина, шов між яєчками — все стає вологим і чутливим від ласок Піта. Він не намагається взяти і на половину, не ризикуючи спортити все відсутністю досвіду, але, здається, Вегаса повністю задовольняють малі посмоктування і лизання. Бавлячись, хлопець висовує язик та легенько плескає по ньому головкою. 

 

— Гн-нх. 

 

Вегас закушує губу і якби міг поворухнутись, закрив би собі очі. Але змушений дивитись, як у Піта радісно підіймаються кутики вуст — тільки но той почув чужий стогін. Він висуває язик повністю та підіймає водночас довірливий — наче в цуцика — і до жаху розбещений погляд. 

 

Але Вегас не ризикує проявити ініціативу, як і сказав коханий: поки що. Тож хлопець сам керує твердим — майже на межі — членом. Знов коротко б’є ним по спочатку розслабленому, потім напруженому, потім лиш кінчику, що попадає по найчутливішім місцям, і так по колу. Не перестаючи ласкати інші зони руками. Винагородою стають тихі стогони, що переростають в протяжні майже примхливі хники. Бачити і чути Вегаса таким, знаючи, що це завдяки тобі — неймовірна насолода. 

 

Піт мимоволі треться стегнами, аби хоч якось скинути напругу, проте це мало допомагає. У будь-якому разі, зараз він хоче довести все до кінця. Тож продовжує чекати з висунутим язиком, а рука заходиться швидко ковзати згори до низу, стискаючи ближче до голівки. 

 

Палець на спускному гачку. І він натискає. Вегас закидує голову вверх та мне в кулаках простирадло, не знаючи куди подіти руки. 

 

Кількома глибокими вдихами він намагається прийти до тями, але коли повертає погляд до Піта — проймає останньою і найсильнішою хвилею задоволення вже на іншому рівні. Ось вона, ця неймовірна посмішка, яка кожен раз вибиває з рівноваги. Наче виклик, наче власний програш, наче солодка тортура і гостре бажання. 

 

— Знаєш, наскільки ти сексуальний? 

 

Хлопець заплющує очі і краєм футболки прибирає сперму з обличчя. Хмикає та стягує одяг, оголяючи торс. 

 

Вегас впевнений, що Піт знає. 

 

Його стегна знов сідлають та притискаються до вуст, проте тепер поцілунок солоний не від сліз. 

 

— Можна?

— Так. 

 

Піту здається, що від самого факту запитання він готовий кінчити, але коли його торкаються довгі, вічно з загрубілими подушечками, пальці. 

 

— Н-нхах. 

 

Член одразу звільняють від зайвої тканини, стискаючи в кулаці. А теплі й вологі від його ж слини губи накривають сосок. Останнє, що відчуває хлопець, перш ніж згубитись в насолоді, це долоню, що вкладається на поперек, підтримуючи і пускаючи по спині сирітки. Він спирається руками на стіну за Вегасом, та лине всім тілом до ласки коханого. 

 

Чоловік пестить розчервонілі соски язиком, вакуумом, випадково шкрябає зубами, від чого Піта аж підкидає. Ця реакція сприймається правильно — на грудях один за одним розквітають багряні сліди, наче тіло хлопця то один великий маковий букет. Піт ледь стримує себе, аби не вхопитись за травмоване плече, тому лиш одна рука опускається на Вегаса, царапаючи шкіру короткими нігтиками. Друга заривається в волосся, хлопець вдячно осипає голову коханого поцілунками — всюди де дістане. 

 

Така активна відповідь на дії захоплює Вегаса. Він не бажає довго мучити Піта, і судячи з того, як наполегливо рухаються у його кулаці, хлопець і сам бажає розрядки. Долоня на попереку спускається нижче, мнучи сідницю. Вологою доріжкою від грудей до підборіддя, лишаючи на шиї синці, чоловік підіймає голову, зустрічаючись з примруженими очима. 

 

Рука на мить відпускає член, і на дивовижному обличчі проступає роздратування. Вегас підносить ту до лиця і широко лиже, лишаючи багато слини, а потім — до захвату Піта — повертається волого, гаряче і сильно, виманюючи швидкими рухами стогони. За секунду «до», Вегас впивається поцілунком, ховаючи найгучніший і найбажаніший звук десь глибоко у важливому і нематеріальному. 

 

— Кохаю тебе.

— Кохаю. 

 

*** 

Вранці максимально невдоволений Макао просить їх наступного разу бути тихішими. Хоча подумки щиро радіє за брата і Піта, та розуміє, що треба одразу окреслити двом закоханим межі, він би не хотів побачити або почути щось зайве.