Катарсис
Кросовер
12+
Слеш
Воно | It (ф. 2017)
Драбл
Запитуйте дозволу
  • Забороняю перекладати роботу російською
  • Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
Немає схованих позначок
нд, 10/16/2022 - 22:11
вт, 10/18/2022 - 21:23
19 хвилин, 13 секунд
Читачі ще не додали роботу у збірки
Навіґація

- Гей, Едді, - Річі підіймається на ліктях і видає раптове, - зіграймо у циганочку?

На мить Каспбрак завмирає, повітря виходить з його легень, він починає уривчасто дихати. «де. мій. інгалятор», - Едді нишпорить по кишенях шортів, а після дістає рятувальну річ і вдихає повітря.

- У мене астма, йолопе.

Після того, що трапилося в покинутому будинку на Нейболт-стрит, Річі приходить до Едді щодня. Навіть не дивлячись на те, що його мамця ненавидить Тозіера і поливає хлопця лайном, поки дивиться телевізор.

«Корова», - Річі кривить обличчя з огидою, однак говорить лише: «дякую, місіс Кей» і підіймається на другий поверх – у кімнату свого кращого друга.

Ще до того, як Базікало з’являється на порозі, у голові Каспбрака пролітає лише одна думка: «все пішло до біса».

Едді дивиться як Річі підходить до його столу і виймає з пеналу червоний маркер. Ще й це огидне дівчисько з аптеки спаплюжило його гіпс.

«вона написала правду, едді».

«ти невдаха, едді».

– Сідай, - Річі вертає на місце окуляри, що з’їхали на кінчик носа, і легенько штовхає хлопця до стільця.

– Що ти збираєшся робити? – Едді недовірливо дивиться на маркер, який Річі обертає в руках.

– Буду змінювати одну правду на іншу, Едс, - Базікало підморгує Каспбраку і помічає, як той багровіє.

«тозіер, ти гірший за скалку в дупі і я тобі-в-біса-не-едс», – однак Едді не каже цього, а слухняно сідає на стілець.

Річі підходить зовсім близько, спочатку насувається на нього хмарою темного, кучерявого волосся, а потім присідає десь біля колін хлопчика, щоб писати було зручніше.

Тозіер знімає ковпачок з фломастеру, акуратно підносить його до гіпсу і змінює букву «s» у слові «Loser» на «v». Виходить «Lover». Едді червоніє.

– Так набагато краще, Едс, – посмішка Річі стає ширшою, коли він підіймається. Його погляд бігає між плодами власної праці і Едді, що тупо блимає очима. Здається, зовсім не такої правди він очікував.

«очманіти, і як мені тепер ходити із цим?»

Каспбрак через силу проштовхує слину в пересохле горло і пхає Тозіера в плече.

*  *  *

Едді не міг сказати, що дуже любив ігрові автомати. Однак Річі вже заліз до його вікна, щоб витягнути на вулицю, тож чому б не зіграти декілька раундів? Нехай навіть і однією рукою.

– Гей, принцесо, ваш принц скакав три дні і три ночі, щоб вирвати вас із лап жахливого вогнедихаючого дракону, ім’я якому місіс Кей, – Річі сидить на гілці величезного дерева, що росте прямо біля вікна Каспбрака, бовтає ногами і широко посміхається.

– Моя мати не… – починає Едді, але Тозіер перебиває його, разом з тим звільняючи себе від зайвого голосіння.

– Досить теревенити, сеньйорито, виповзай із своєї нірки і поїхали розважатися.

Ось так Едді і опинився біля автоматів. Та ще розвага. В будь-якому разі, було весело спостерігати, як Річі щосили б’є по кнопках і брудно лається, програючи черговий важливий бій.

«Це питання життя та смерті», – так би сказав Тозіер, але зараз він надто сильно залучений у гру.

Рука під гіпсом починає жахливо свербіти і Едді думає, що Річі до біса личить потяг.

*  *  *

Не зважаючи на те, що у невдах Пустовище асоціювалося з Пенівайзом, сповненим дитячими трупами смердючим колектором, та шайкою Баверза (вони так і не змогли вирішити, що з цього гірше), Едді не перестав сюди приходити.

Річі обіцяв приїхати пізніше, коли купить нову пачку червоного Мальборо, а поки Каспбрак сидить тут на самоті.

В його голові крутяться всі події першої половини літа, він думає про Білла, про Джорджі і про те, що, напевно, варто було б знову об’єднатися і довести справу до кінця. Однак ніхто не хоче першим укладати перемир’я. Тому що легше було послухати Річі, легше було посилатися на те, що вони просто діти і прийняти той факт, що їм не перемогти Всесвітнє Зло.

Зараз літні канікули, а отже, їм належить веселитися, гуляти, їсти морозиво і голосно реготати, а не лазити каналізацією, що сповнена лайном.

А ще Едді до біса сильно боявся цього сраного клоуна.

Від думок хлопчика відволікає дзвіночок на велосипеді, що ним дзвенить Річі, сповіщаючи про свій приїзд.

– Я дістав цигарки, Едс, – він зіскакує з велосипеду на ходу, поправляє сорочку і падає прямо на траву поряд з Каспбраком.

Певний час Річі лежить так, розкинувши руки, і просто дивиться в небо.

Едді також хочеться лягти, однак якщо мама побачить бруд на шортах, йому знову доведеться вислуховувати її моралі на тему:

«у тебе алергія на траву, еддічко, у тебе астма, еддічко, не забудь свій інгалятор і пакунок з ліками від усього на світі, еддічко».

Каспбраку стає гидко. Він сидить, обіймаючи коліна руками і похитується з боку в бік, ніби замість рожевої футболки на ньому гамівна сорочка, а це місто – божевільня. Можливо, так воно насправді і є, просто про це ніхто не знає.

– Гей, Едді, – Річі підіймається на ліктях і видає раптове, – зіграймо у циганочку?

На мить Каспбрак завмирає, повітря виходить з його легень, він починає уривчасто дихати. «де. мій. інгалятор», – Едді нишпорить по кишенях шортів, а після дістає рятувальну річ і вдихає повітря.

– У мене астма, йолопе.

Річі дістає з кишені нову упаковку Мальборо і сірники. Він затискає цигарку між зубів, прикурює її і глибоко затягується. Їдкий дим виходить з роту Базікали, він прикриває очі, відчуваючи, як тіло в мить розслабляється.

Едді дивиться на нього, підсуваючись ближче.

– Що, вже передумав? – Річі знову затягується, дим наповнює легені.

– Стули пельку, – Каспбрак різко бере його за потилицю, притягує до себе і цілує, відчуваючи в роті дим.

Ніколи раніше він не пробував цигарки і навряд це рахувалося, але Едді подобається сам факт чогось забороненого, такого, через що його мамці точно довелося б пити ліки від тиску.

– Сподобалося, спагетті? – Річі гасить цигарку і вже хоче запалити нову, однак Каспбрак знову тягне його на себе, цього разу за комірець сорочки, і залучає до нового, глибокого поцілунку.

«схоже, Тозіер, тебе можна лише так змусити заткнутися».

    Вподобайка
    7
    Ставлення автора до критики