контрольна з геометрії

ранок. 

цукаса прокинувся з дуже поганим настрієм. контрольна по геометрії, до якої він не готувався від слова зовсім. все ж таки вчора була репетиція з групою і він прийшов занадто пізно і в нього не було ніяких сил для підготовки до контрольної. руї і ему ще посперечались на дуже тупу тему, тому він прийшов додому майже мертвий і ліг спати навіть не роздягаючись. 

- просто як можно було сперечатися на цю тему. сил моїх нема після цих дурнів - сказав цукаса і просто заснув за декілька хвилин. 

 тому зранку з цим ж поганим настрієм він пішов збиратися. так ще саме жахливе що геометрія першим уроком!! 

 від цього йому хотілося плакати. не хотілося на заняття зовсім, але контрольна буде важлива і прогуляти не можна. єдине що піднімало настрій, все ж таки там буде його друг. акіто, який часто жартує над ним, но не дивлячись на це, вони все ще спілкуються. іноді акіто дійсно каже дурниці, але цукаса все ще його любить. 

 - ох я трохи запізнююсь - цукаса втратив час, тому що потрапив у свої думки про контрольну, як йому написати її чи списати у друга..глянув на годинник він зрозумів що запізнюється дуже, тому вибіг в коридор і дістав куртку та взуття.  

 -мама, я пішов, до зустрічі!!! - і вибіг з дому, бо запізнювався він вже не трохи. 

  і от він в школі, акіто ніде не бачить. 

 - де ця помаранчева дупа блять - цукаса шукав його щоб спитати про геометрію, все ж таки акіто геній в геометрії і можливо б допоміг йому. но ось невдача. дзвінок на заняття. 

 - я прокляну цього довбоєба - цукаса був злий, він навіть його побачити не зміг і привітати. ось прибіг він в потрібний кабінет і зайшов, слава богу вчителька не встигла прийти. а акіто вже сидів на місці, але не там де завжди сидить. вони завжди сиділи разом, але в цей раз він сів на передню парту. цікаво чому, невже його дружок щось погане зробив? цукаса сів там де сидів завжди і хотів спитати де він був і чого він відсів, так тут…

 - доброго ранку учні! - в клас зайшла старенька вчителька, але зла як собака. 

 - добрий ранок! - піднявшись зі своїх міст відповіли учні хором.

 - добре, сідайте діти. сьогодні як я і обіцяла у вас буде контрольна робота яка впливає на вашу оцінку в семестрі! я дуже сподіваюся що хоч раз ви зможете написати контрольну роботу нормально. і нагадую що за списування автоматом 1 бал, також ви будете поділенні на два варіанти. а я вам бажаю удачі написати цю роботу. і вона почала передавати листи з завданнями.

  ось і пішла пізда. 

 - ітак, в вас є 45 хвилин і 5 дописати на перерві, після цього я забираю повністю і дописати ви не зможете - і вона сіла за вчительський стіл і почала глядати на своїх учнів. 

 *що це за піздец* блондин був в шоці, тому що завдання такі що жесть, єдине що було добре що були 3 теста. накалякав відповідь на те як душа вирішіла, він перейшов на 4 задачу, де треба було знайти площу.

 цукаса сидів і думав над завданням. *от тварь хто такі завдання задає, що їх нереально виконати* цукаса потихоньку засмучувався ще більше. йобана геометрія, ніколи не розумів він її. просто найгірший з предметів, навіть алгебра полегше буде. підняв свою голову він побачив що його дуже близький друг акіто тихо сидів і писав вирішення вже 5 чи 6 завдання. як пощастило що в них один варіант.  

 і виникла ідея! треба списати в друга, хоча б мінімум одну задачу і відповіді на тести. але ж мразь вчителька все так же дивилася на всіх як робот, вона б помітила його, навіть якщо б він просто відкрив рота. но все ж таки хороше сьогодні повинно було трапитись. стук і хлопчик з молодших класів відкрив двері.

  - світлана миколаївна, вас викликає директор до себе і це терміново - сказав учень.

  - добре, я зараз підійду - сказала вона.

  - так, мене викликає директор, ви ж зможете посидіти самі. тільки спробуйте списувати, я вам по лебедю всім поставлю - і вчителька вийшла. у цукаси з’явився шанс. 

  - пс…акітооо….акітооооооо!!! - цукаса доторкнувся до нього і акіто повернувся до нього. 

  - чого тобі треба? - він був трохи злий, бо його знову відволікають. 

  - я тебе благаю акіто дай мені списати вирішення завдань, я все зроблю, тільки допоможи - цукаса дивився з надією бо це ж його друг і навряд чи він кине друга у біді.

  - добре. зачекай трохи. - сказав акіто і повернувся до себе. через приблизно дві хвилини він передав листа з відповідями. 

  - боже дякую тобі акіто, ти мене буквально врятував - блондин був так рад, що все ж таки його друг дав йому відповіді.

  - хм, на перерві зустрінемось на даху школі, ти виконаєш те, що я хочу. - прошепотів акіто, він так посміхався що стало не по собі, невже він дасть йому мега крінж завдання по типу покукарекати на директорку. 

 але це потім, зараз треба писати швидше бо вчителька вже повернулася і тепер знову слідкувала за всіма. 

 ось і дзвінок, діти поздавали свої роботи і побігли хто куди, хтось в їдальню, хтось до туалету, хтось залишився робити завдання. а цукаса з акіто йшли до даху школи, там рідко хтось буває, тому їм буде це на руку. вони прийшли та сіли, акіто заговорив першим. 

 - друже мій, я тобі допоміг, а тепер ти як і обіцяв зробиш те, що я хочу, ти ж казав що зробиш абсолютно все. 

 - бро, я пам’ятаю, ще раз дякую за допомогу, я тепер не закінчу цей рік з двоякою по геометрії. тепер кажи що б ти хотів. - було трохи страшно, що ж йому загадає шінономе, бо він такий що може таке загадати, що над цукасою будуть сміятися до кінця року. 

 акіто присів ближче, повернувся до нього і взяв його руки в свої. поки цукаса впав в свої думки і кричав від щастя в голові і червонів, як вишня, він заговорив

 - я хочу щоб ти поцілував мене, тенма. - повна серйозність, навіть не усміхнувся, він знає що хоче. а тенма почервонів ще більше, все обличчя було червоним. він що серйозно? 

 - н…акітоо….цце не правильно…нас мможутьь не ттак ззрозуміти. - цукаса дуже хвилювався, що не міг одразу казати всі слова. ведь реально, хто що подумає якщо побачить як цілуються два хлопця, це досі вважається в суспільстві як щось «неправильне». якщо людей віками вбивають за те що вони не гетеро, то що буде з ними, якщо хтось дізнається. їх можуть навіть зі школи викинути, а хлопці кричати в спину «нема місця підорам у нашій школі». 

 - цукаса, мені нема діла до того, хто як відреагує, я лише хочу поцілувати тебе. але якщо ти дійсно боїшся того, що нас побачать і що буде потім, то в мене є для тебе інше завдання. - акіто дійсно розумів його, але йому було так сумно, бо йому давно хотілося зізнатися цукасі, зустрічатися з ним, цілувати та обіймати, але признатись самому собі було найважчим випробуванням. він навіть ненавидів за себе деякий час, бо як хлопці можуть любити хлопців? це неправильно. його батько казав, що якщо він дізнається що його син буде зустрічатися з хлопцем, то він більше ніколи не буде їх сином і всі сім’я буде його ненавідити. тому він розумів, чого цукаса не хоче цього, і він би поважав абсолютно будь яку думку друга. 

 - ннні…акіто..я дуже хочу, але боюся. 

 - хааа?? не бійся цукаса, я нікому не розповім про це, я теж не хочу щоб в нас були проблеми і нас ненавиділа уся школа. - шінономе намагався не злякати його ще більше і говорити дуже спокійно, бо не вистачало того, щоб він взагалі втік кудись. 

 - добре…ти можеш мене поцілувати. 

 він закрив очі, а акіто приблизився до нього ближче і доторкнувся його губ. смак вишні на губах..тенма відкрив рота як знак що акіто може цілувати його глибше і взяв його за задню частину голови і притягнув ближче. 

 -ммммм - акіто так сподобався смак губ цукаси, що він був готовий цілувати його до кінця життя, навіть не дивлячись хто що подумає. поки він може цілувати його, він буде це робити. відірвавшись від один одного вони лише гучно дихали дивлячись один на одного

 - це твій перший поцілунок, цукасик? - з усмішкою сказав хлопець

 - ТТТТИ!!!! ТА ЯК ТИ МОЖЕШ, ЦЕ НЕ ТА– - гучний голос цукаси міг розбудити навіть динозавра. 

 - та тихіше ти, дурень блін, зараз ще половина школи сюди прийде - акіто підніс руку і закрив його рот. 

 - мхммхмхм - а інший злився, бо як він міг таке сказати, самому цукасі?? 

 - просто ти так посоромився і навіть цілуватися добре не вмієш, тому я і подумав що твій перший поцілунок був з мною - навіть тут він не зміг не познущатися над другом, який знову почервонів, бо його розкрили. шінономе прибрав руку, бо цікаво що він відповість на це. 

 - ах ти, давай спробуємо ще раз, можливо в цей раз я зможу краще!! - з деякою гордість казав блондин, треба все ж таки урити його з головою. 

 - га? я ж пам’ятаю ти не хотів і боявся що щось буде не так і нас побачать - і розсміявся. 

 - ах ти…. - і він просто взяв його і силою приблизив до себе і впився в його губи. тепер його черга показати наскільки він майстер, хоча він і не був. він руками обійняв його, цілував так нібито він зараз зникне. їм обом вже було все одно, чує чи бачить їх хтось.

 - ммммм цукаса…я і не очікував що ти так зробиш, дурень.. - вони обидва були червоні як раки. 

 - хахаахаха, я ж казав, для майбутньої зірки нема нічого неможливого - цукаса ніколи не переставав хвалитися перед ним, бо треба ж показати, наскільки він крут. 

 - цц…ОЙ В НАС БІОЛОГІЯ ЗАРАЗ БЛЯТЬЬ - крикнув акіто

 - ЩО?! - з такими обставинами, вони взагалі забули, що вони ще в школі і заняття тільки почалися. 

 - побігли дурень, а то не встигнемо і нам буде повніша пізда від неї. 

 все ж таки на урок встигли,запізнилися лише на три хвилини, вчителька здивувалася їх обличчям, вони все ще були червоні як раки, але пустила, сказавши що в наступний раз не пустить. 

 акіто все ще відчував смак вишні на губах і чекав закінчення дня, бо йому хотілося ще і ще і ще…