6: ?

Дні йшли і хлопці все частіше бачилися після пар на закинутому корпусі. Ніхто інший не збирався відвідувати це місце, думаючи, що воно надійно охороняється. Адже хто з здоровою головою полізе до об’єкту з надійною охороною, можна було б сказати, якби керівництво не душила жаба. Ремонтні роботи були призупинені з урахуванням хуліганства з боку невідомих осіб. Одного дня туди повернуться робочі, але поки університет утримується допускати туди когось - заради їх безпеки. Ректорат особисто приховує інформацію, про несправність камер спостережень з того самого вечору та інших не введених заходів безпеки. Своїм замовчуванням ситуації, неможливості підтвердити винних осіб, за кримінальні правопорушення: хуліганство, пошкодження державного майна, вандалізм, університет не в змозі отримати відшкодування будь якого виду. Хоч насправді й нічого не було пошкоджено, але це також неможливо ні підтвердити, ні спростувати. Досі адміністрація навіть не відновила жодного заходу безпеки, окрім хіба що старого охоронця, якого винайняли на вечірню зміну, яка була пізньої темної ночі і інколи навіть не до світанку, не те що до третього співу півнів, та й які півні в великому місті, з забрудненим вихлопами повітрям. Про сніг вже ніхто й не згадає, навколо все починало зеленіти. Наші студенти, з різних курсів, з різних спеціальностей, з різними цілям та мріями, збиралися непомітно щоразу на 4 поверсі покинутої будівлі, що по всіх стінах була вкритою будівельною пилюкою. В одному кабінеті, що хоча б виглядав цілим, вони й переховувалися, набираючи повні легені цементу з піском, що стояв у повітрі.

- Гей, кадр за кадром хьон, і як ти хочеш нам допомогти? - перший хто порушив їх тишу в пильній старій аудиторії Фелікс.

- Мене також бентежить це питання, ми зовсім не розуміємо, що з нами відбувається і як з цим боротися, - також продовжив за ним Кім.

- У тому й сенс, поки ми не знаємо, чим це небезпечно, ви не повинні боротися з цими здібностями, - не озираючись на хлопців, говорив Чан. Діставши з сумки старе простирадло, він накрив ним стіл, який склав з двох аудиторних парт, і ще одним таким самим покрив лавочки, які ніби були не звідси, так вони не залишать багато слідів, і буде хоча б не так жахливо пильно.

- Як це не повинні? Хіба не ти нас тут вирішив оберігати? Вже береш свої слова назад, просто замкнеш нас десь? - Фелікс не розумів слова Чана, та що він хотів цим сказати, тому просто взяв за руку Хана, що був поряд і вже спішив йти, - йдемо звідси, не варто витрачати на нього час.

- Та стій ти, хоч би дослухав, - швидко зупиняє того Чан, поки він зовсім не втік, або навіть зник.

- Уважно слухаю, - показово зупинився перед самими дверима до кімнати, склавши руки на грудях та закочуючи очі.

- Я хотів сказати, що ви повинні прийняти сили і навчитися їх контролювати, а не кинути все і просто ховатися, - на що Фелікс заспокоївся та сів на лавку, на яку Бан Чан запросив їх присісти, коли троє сіли на лавку, він став перед ними та продовжив, - я всю ніч працював над цим питанням, тому можу бути виснаженим і повільним, прошу слухайте уважно та терпляче, а потім всі запитання. Теоретично усе, що вам потрібно, щоб контролювати сили, те що вам треба володіти над ними, а не навпаки, що з вами і робиться, особливо Синмін, який не перестає чути думки.

- Усі думки сусідів з жк переслідують мене навіть під час сну, - пригнічено перебив той Кріса, - я навіть забув, що таке конфіденційність і самотність.

- Саме про це я й говорю, ви втратили можливість на нормальне та звичне життя, але зараз ми маємо цим скористатися, якщо ви будете практикуватися, то вам буде легше змінювати стан активації тієї здібності, принаймні до цього я дійшов стосовно гіпотези, враховуючи, що в нас доволі мало фактів і ми не знаємо точно як це працює. Але є й друга гіпотеза, якщо ж ця здібність такий собі паразит, використовуючи ваш організм, вона живиться вашою енергією і може в майбутньому поглинути вас та керувати вашим тілом, або просто знищити його, тому її використання може погіршити ваш стан здоров’я, ось чому важко щось говорити, не знаючи природу здібності.

- Почекай, тобто ми можемо перетворитися на зомбі? - перебив того Фелікс.

- Це все гіпотетично, поки це не доведено, важко назвати це теорією, а тим більше фактом, - стверджував Кріс.

- Ми можемо якось дослідити її природу, це якийсь вірус? - запитав Синмін.

- Навряд чи це вірус, думаю, він би тоді передавався. Є декілька способів дослідження: спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент та аналіз. Якщо ми будемо діяти за моїм планом, то ми зможемо це дослідити, навіть в польових умовах. І тоді в нас будуть шанси на якесь розуміння, що це взагалі. Можливо якась з моїх гіпотез виявиться правдою, можливо жодна і це те про що, я раніше навіть би не здогадався. Поки будемо аналізувати ваш стан і використовувати помірно здібності, тільки в рамках цього експерименту.

Кім зміг розпізнати думки Хана та Фелікса в ту ж мить, - а що тоді буде з Чоніном?

- Тобто ми тепер піддослідні кролики, а як ти можеш досліджувати нас, якщо ти просто айтішники? - різко запитав блондинчик.

- Краще, якщо вас буде досліджувати якийсь айтішник з багажем знань, а ніж ви потрапите в лабораторію під скальпель. Тоді ви станете справжніми лабораторними щурами.

- Я згоден, нехай це буде айтішник, - швидко погодився Лі, аби тільки не бути щуром в стерильній камері, - то який план?

- Треба перевірити ваш теперішній стан організму, шкода що ми не дістанемо показники до інциденту, але візьмемо середньостатистичні для вашого віку та статі. Ці фактори ми будемо порівнювати з часом, бажано звісно зробити це в поліклініці, але ми не знаємо які будуть результати, тому зробимо мінімальні доступні нам аналізи: температура, тиск, серцебиття ну і таке інше, звісно непогано було б знати рівень цукру в крові і гемоглобін, але це тільки в поліклініці, що трохи небезпечно, ми не знаємо, що може видати ваші організми. А далі будемо спостерігати чи є якісь зміни і в яку сторону.

Звісно Синмо погодився першим, хлопець довіряв Чану як собі, можливо тому що чув усі його думки та відчував його хороші наміри, тому без зайвих запитань вирішив пройти тест першим, - постарайся не вбити нас, - всередині він сміявся зі своїх слів.

На що Кріс жартома, напевно, відповів, - насправді, ваша смерть це ще по божицьки. Уявлення не маю, що буде, якщо ви перетворитесь на зомбі чи машин для вбивств, - вони з Кімом сміялися, поки Феліксу і Джісону реально було не до сміху.

- Знаєш, мене сильно лякають твої теорії, - відгукнувся нарешті Хан, - звідки це все в твоїй голові?

- Кіно, конспірологія, теорії змов, супергерійські комікси і до всього цього базові знання біології і ще крапля генетики, - перелічив Чан.

- І цій людині ми довірили наші життя? - шоковано відповів Фелікс, - Мін, якого біса ти такий спокійний?

- Я це питання від тебе вже сто п’ятсот разів почув, - прискіпливо озирнувся Кім.

- Але я вперше це запитав, - здивувався Лі, - йой ну пробач, хіба я винний, що в мене так багато думок? Не читай тоді.

- О не переживай, наступного разу не буду, - усміхнувся, трохи мружачи очі.

- Якщо цей наступний раз буде, - погляд Хана був відправлений в нікуди, навколо нього так і віяло атмосферою невідворотного жахливого кінця.

Фелікс клацнув пальцями перед його очима, тим самим повертаючи його до реальності, - гей, все окей, а коли буде не окей, то нам вже буде байдуже, ха-ха, - на ці слова хлопець глянув на нього з поглядом повних запитань.

Нарешті Бан дістав зі своєї сумки усі потрібні речі для аналізу, це були прості термометр та автоматичний тонометр. Поки він вимірював тиск Синміна та температуру тіла, інші хлопці рахували серцебиття один одного. В таких умовах вони не могли дозволити собі щось більше окрім цих показників, після того як це все виміряли та перевірили рефлекси організму, все ж таки було в цьому щось аномальне.
- Це грьобана гарячка, а не надздібність, - Кріс скривив обличчя, переглядаючи результати хлопців.

Фелікс поглянув на записи в блокноті старшого, - скільки?, - викрикнув він.

- А тобто пульс 100 ударів на хвилину тебе не здивував? - запитав в нього Синмін зі спокійним обличчям.

- Ну я очікував щось таке, - сказав Хан, - та й все інше в нормі, рефлекси взагалі покращилися, а ще багато ран загоюється швидше.

- Так, це не схоже на типову хворобу, тут напевно радше просто організм бореться з «застудою», - підмітив Чан, - якби я був на вашому місці, то обходив би лікарів десятою дорогою.

- А що як мати дізнається? А якщо малого вже пов’язали? Нам варто десь заховатися? Мені ще рано помирати! - заверещав Фелікс, трусячи Хана за плечі, - я не хочу помирати! Не хочу бути піддослідним щуром і сидіти в стерильній камері! А якщо в мене там дах поїде? Не хочу втрачати життя, через всю цю херню!

- Та все буде добре, чого ти так, - спробував заспокоїти того Джісон, в якого вже голова паморочиться, від такої трусанини.

- О о о, приблизно такі в нього думки, весь бісовий час, - підмітив Синмін.

- Стоп, я правильно розчув? Що за малий? - вони хотіли щось приховати від Чана, він зараз так дратувався через цю недоговірку, вони відчули на собі весь цей тиск, навколо була тиша, ніби на цвинтарі, - я повторюю, що за малий, чому ви промовчали, це той кого ви випадково зустріли, чи ви ще щось приховуєте? - вони мовчали та з переляком в очах вислуховували розлючені запитання старшого, - а знаєте, я бачу, що ви зовсім мені не довіряєте, якщо це дійсно так, то я збираюся залишити вас з усім цим на самоті і забути про все це, нещодавно Фелікса запідозрило пів корпуса в гуртожитку, в тому що він надлюдина, побачимо, як довго ви ще протримаєтеся без моєї допомоги, - на останок він зібрав всі записи в портфель, закинув його на спину та збирався вже йти звідти, не озираючись.

- Це ще ще один хлопець, якому прийшло дивне сповіщення, - нарешті дав відповідь Кім Синмін, - ми знаємо тільки, його ім’я Ян Чонін і що він першокурсник, - Кріс зупинився, але не озирався, поки продовжував говорити молодший, - ми не знали, чи варто тобі довіряти, тому вирішили поки промовчати, але я вже розумію, що ти не знаєш його та й твоє ставлення і наміри дуже серйозні, все стало трохи складно.

- Коли ви збиралися розповісти про нього? - досі не озирався Чан, - ви його старші, ви б мали подбати про нього перші, а не лишати розбиратися з усім на самоті, він в такій самій ситуації, як і ви. Розберемося з усім потім, хорошого вам дня, - і він пішов, не слухаючи відповіді.

- Ой, - Фелікс відчував провину, - обмовка промовка.

- Ти що ненормальний? - почав на нього наїжджати Кім.

- Хей я запанікував, це нормальна реакція, це в тебе емоційний діапазон, як в стільця, твій батько що столяр?

- Не смій, щось казати, про моїх батьків, - роздратувався ще більше КІм, - це твоя ідея була, мовчати, про існування того хлопця.

- А, то ти про це, не мути води, ти сам погодився на це, тому тут не тільки моя провина.

- Гей, хлопці, може не варто переходити на особистості? - просив Джісон.

- Джі не лізь, я зараз його розмажу.

- Хто? Ти? Що такий нарцис взагалі може?

- Що сказав? - стаючи невидимим, вдарив молодшого по спині кулаком.

- Значить зі спини, ти можеш старатися зникнути, але для мене ти не такий вже й невидимий, - він добре міг розчути звідки лунали думки хлопця, а його роздуми про наступні дії давали точні передбачення, можливо він й не бачив його, але міг керуватися його думками, тому розвернувшись, він зловив його за зап’ястя з правої сторони від себе, - сам бачиш, - посміхався.

- Та щоб тебе, я взагалі-то маю чорний пояс з тхеквондо.

І коли Фелікс збирався виконати один з прийомів на Синмінові, а той думав відповісти контратакою, їх бій почав заходити за далеко, а куди ж дівся весь командний дух. Його не було від початку. Вся їхня командна робота закінчувалася на брехні Бан Чанові, про бідного першокурсника. Їх нічого не об’єднує, цей випадок ніколи не зробить їх командою. Навіть коли їх життю загрожує небезпека, вони не думають критично, впадають в емоції та проявляють ненависть один до одного.

- Зупиніться!

Ніхто не почув, вони продовжували дерти пазурі.

- Досить!

Нуль реакції. Пилюка здіймалася й далі, а речі навколо почали відлітати в сторони.

- Стоп!

Недостатньо.

Джісона дратувала ця безглузда бійка, він не міг стояти осторонь, не хотів обирати сторону, хоча здавалося очевидним стати на бік найліпшого друга, але він не міг не погодитися з думкою Синміна. Хан майже завжди йшов за Феліксом, не думаючи чи ця ідея йому подобається, чи він просто не хоче залишитися самотнім, адже в нього більше нікого не було.

- Я сказав, С.Т.О.П.!

Дві руки миттю опинилися навпроти обох, десь на рівні грудей. В той момент ображений хлопець, мов блискавка, влетів в центр бійки, розбороняючи її. Він стоїть, не опускає рук, важко дихає, - ви маєте припинити це, негайно! - наказував їм зупинитися. Невидимка показав себе, глянувши на роздратованого і водночас ображеного друга, а потім зустрічаючись з поглядом суперника по бійці.

- Хана, я ще не закінчив.

- Що?

- Я не можу програти цьому кретину, тільки не йому.

- Я не думав, що…

- Навіть коли твій друг тут, це тебе не спиняє? Ти справжній егоїст, - з огидою дивився на білявого Кім, - кончений нарцис.

- Не називай мене так, - Лі лютував.

- А що, як ні, шизоїд!

Фелікс не міг витримувати, коли його хтось обзивав, чи ставив погану власну оцінку. Завжди прагнучи уваги та хорошої репутації, він очікував, що кожен буде тільки вихваляти його. Як це його ім’я і принижувати в одному реченні. Він ж заслуговує тільки на схвалення, чи не так? Здавалося увага, відомість та слава були для нього на першому місці, але коли хочуть зганьби його ім’я, репутація стає не такою вже й другорядною. Але хіба цими діями він не опускається ще нижче. Чхати.

- Ти забудеш, як дихати!

Щось ззаду Фелікса почало трощитися. Хан обернувся назад, звідки лунав звук і жахнувся. Слідом переглядався і Лі. Кім ж й далі розлючено дивився на білявчика, не відводячи погляду ні на секунду. Стіни, що були позаду хлопців почали розсипатися. Тріщини йшли з самої підлоги і до стелі, ще трохи і все звалиться прямісінько на трійку студентів.

- Синмін! - закричав Джісон, відводячи його погляд від Фелікса. А позаду нього він нарешті помітив, як стіни розходилися, він злякався та затремтів від цього жаху.

- Що це? - запитав він.

- Уявлення не маю, але нам варто тікати, поки ще живі, - відповів Фелікс, Кім кивнув і вони вибігли з аудиторії, підхопивши свої речі.

Слідом за хлопцям, що неслися геть з старого корпусу, почали падати стіни, що ледь трималися. Джісон жахнувся ще більше, від можливості тут залишитися під завалами, схопив хлопців під руки і вибіг зі швидкістю звуку. Вже стоячи біля дверей, вони почули як стіни попадали, а поки переводили подих звук припинився.

- Я здається, зараз блювану, - ледь стримувався Фелікс.

- Фу, тільки не зараз, - благав Синмін, - але Хан, як ти це витримуєш? Не роби так більше, без попередження.

- Ну ми хоч живі. Так що це було, стіни сипалися ледь не над головою Фелікса.

- Я б теж хотів знати, але зараз нам треба втекти, поки хтось нас не запалив.

- Нарешті, я можу погодитися з Синміном. Пропоную тимчасове перемир’я, а з Чаном треба поговорити, якщо він дізнається, що в цьому якось винні ми, то точно здасть нас.

- Мир. Тікаймо поки не пізно.

До аудиторії архітекторів вже доходив старшокурсник, трохи заспокоївши себе по дорозі. З кабінетів почали виходити студенти і десь у натовпі самотньо сунувся першокурсник.

- Ян Чонін, нам треба поговорити! - відразу звернувся до того Чан.

Студент поглянув на лячного старшого й нічого не відповів, накручуючи себе, що можливо його спіймали за шахрайством на іспитах.
Чан збирався відвести молодшого, щоб поговорити, але йому прийшло сповіщення, зазвичай він вимикав звук, але на деякі випадки він використовував екстрений месенджер, де завжди був характерний звук.

extrawowseo: *надіслане фото* Чані хьон, я дуже сподіваюся, що ти аж ніяк не причетний до цього.

На фото було добре видно зруйноване вікно на четвертому поверсі, легко впізнаючи зруйновану аудиторії, він розуміє, чия тут пряма провина, але це тепер не його справа, тоді чому ж, він так переживає за цих хлопців. Недоумки.

extrabbangchan: ні, але нажаль знаю, хто.

extrawowseo: хьон, це не жарти, якщо їх обізнають, то їм гайки.

Чорт. Їм кінець, якщо хтось дізнається. Але зараз ще треба розібратися з цим малим. А де він? Всі студенти розійшлися, а молодший зник, мов під землю провалився. Чорт. Чорт. Чорт.