Наступного дня Коріолан знову зустрів Вас, Ви непомітно для купця вкрали з прилавка яблуко. Коріолан з кута, непомітно для всіх, з усмішкою дивився на те, як Ви, крадькома оглядаючись, вкрали солодкі ласощі.
Наступного вечора після важкого робочого дня Ви і Ваша подруга Ганна сиділи за столиком у маленькій таверні і сміялися, попиваючи коктейль. Грошей у вас не було, тому перш ніж сісти за стіл, Ви своєю чарівністю вмовили хлопця на ім’я Марк купити Вам випивку.
Ви, засунувши руки в поношені, брудні та старі джинси, йшли додому після роботи в шахтах, Ви відпрацювали вахту у батька, який був дуже хворий, а самі Ви страшенно втомилися та голодні; за своїми думками Ви не помітили, як зіткнулися з Коріоланом і, крекчучи, впали на дупу.
Пройшов тиждень. Робота, відпочинок, робота та відпочинок. Ви не так часто бачили Коріолана. Але цього разу був вихідний і Ви, як завжди, пішли до лісу, хоч це було заборонено. Перед цим Ви знову вкрали у торговця яблуко, добре, що ніхто не помітив, і посміхнувшись, сіли біля дерева.
