Як закохати в себе натурала, посібник Кім Кібома

Підлітковий вік – жахливий жарт Бога, чиє почуття гумору дуже своєрідне. Кажуть, що чорний гумор – не законний, тож чому Творець лишень так і жартує, Кібом не знає.

В перший тиждень Мінхо дізнається стільки чуток, що аж самому дурно стає і при чому, виявляється чутки є про всіх і про кожного.

Виявляється поговорити зі своїм об’єктом відвислої щелепи і спонсором довбанутих фантазій, не так вже і просто, якщо не сказати більше.

Висновки, які робить Кібом дорівнюють числу наближеному до «я з’їхав з глузду, привітайте, хлопчики і дівчатка».

Сказати, що Кі переживає, нічого не сказати. Він вже придумав десять відмовок, чому він не має йти в той музичний клуб. Йому здається, що все це жарт якійсь, знущання. Може він прийде, а нам всі хлопці з футбольного і музичних гуртків сидять і чекають, щоб посміятися над ним.

Для Кібома не існує часових проміжків, немає міст і країн, до поки є Джонгхьон поруч. Теплий і спокійний, як гавань у розквіт спекотного червня. Хвилі його голосу відносять в далекі далі страхи і туги, руки його зігрівають і заспокоюють.

Кібома дратує багато речей в Мінхо. Його дратує спортивний одяг, який парубок, не знімаючи, носить, дратує його треноване тіло, голос, фрази невчасні і недоречні, але найбільше за все його дратують чужі жарти. І ні, вони бувають смішними і влучними, але коли не стосуються самого Кі.