Молодий викладач, що працює в університеті Одеси обожнює перед роботою забігати до кав’ярні. Там він завжди замовляє лише один напій - каву з карамеллю. Одного разу перед початком нового дня головний герой, як завжди відвідує улюблене кафе та купує той же напій, що й завжди, але помічає хлопця, що стояв поряд. Згодом на парах у першокурсників, які лише почали навчатися в закладі, викладач помічає того ж хлопця з кав’ярні.
М’яке вранішнє світло оксамитом долинало з вікон та зупинялося на його обличчі. Хлопець зажмурився від яскравих променів та міцно стиснув повіки потираючи очі. Солодко позіхнувши викладач не охоче потягнувся до телефону. [7.00 ]