Повернутись до головної сторінки фанфіку: Давній Пробудився

Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.

Повний текст

 Більші і сильніші за простих людей, космодесантники, навіть без своїх обладунків, були ідеальними машинами для вбивств — вони не відчували жалю до ворогів, спокійно могли переносити найтяжчі і найболючіші поранення, швидкість їх реакції вимірялась долями секунди. Але зараз Металік, вдягнутий у повний силовий обладунок, виглядав на фоні дредноута маленькою дитиною, яка йшла поряд з ногою свого батька та розповідала хто її образив, а той уважно слухав.

—В ході виконання завдання по доставці вас до фортеці-монастиря Кантерлот наш фрегат потрапив в варп-шторм. І нас викинуло в одну з систем зоряного сукупчення «Світи Абіссінія», тут знаходиться світ-арсенал, який має космопорт. Ми вирішили поповнити наші запаси і пристикувалися до космопорту. В один момент сканери помітили космічного блукача⁶, тоді ми всі і зрозуміли що щось тут не так, але було вже пізно. В ангарній палубі одразу почався бій, ми намагались від’єднатися але стиковочний вузол виявився заблокованим. Зараз ангар утримують матроси і відділення з сімох бойових братів. Мені треба потрапити до космопорту, щоб знайти який небудь когітатор⁷ і використати це — Металік показав дредноуту металевий прилад у формі циліндра, він чимось нагадував контейнер в якому переносять варп-кристали — Це простий вірус.

 Дредноут подивився Металіку в візори шолому під якими знаходилися очі, пронизуючий погляд винудив технодесантика сказати правду.

—Генератор скрап-коду.

—Хувз знає?

—Ні.

 Макінтош продовжив випалювати молодого технодесантика поглядом.

—Я його знищу, коли виконаю завдання

—Фрегат вціліє?

—Наш корабель не постраждає, я повідомив капітана, коли я дам їй сигнал вона вимкне всі системи і ми не постраждаємо.

 Вони дійшли до великих герметичних дверей і технодесантник натиснув на руну відчинення.

—Тримайся позаду,—гаркнув дредноут коли навколо нього активувалося захисне поле.

 Двері відчинилися і Макінтош зробив крок вперед. З сімох космодесантників зосталося лише четверо, вони зайняли позиції з-за понівеченим «Громовим Яструбом»⁸, який стояв перед позицією матросів, від яких залишився лише невеликий взвод. Матроси тримали оборону на підступах до металевого містка, на якому зараз стоїть Макінтош. Палубу, мов пожовклі осінні листки, застелили понівечені тіла і гільзи, що плавали в кривавих калюжах. Какофонія бою заполонила собою усе приміщення, тріщав лазер, гриміли болтерні постріли, то тут то там розквітали вибухи від влучання мельти. Матроси і відділення космодесантників вело відчайдушний бій без найменшої надії на перемогу, але зараз все мало змінитися.

 Дредноут покрокував вперед, його системи нарахували сто три цілі, серед них він одразу впізнав декількох космодесантників Хаосу, вони випустили вперед культистів, а самі йшли позаду і прикривали їх вогнем. Запоганені варпом обладунки з ніг до голови покритті запікшоюся кров’ю і єретичною символікою — «Носії Слова», лють всередині дредноута запалала з більшою силою.

 Першою ціллю став кулеметник який сховався з-за невеликим металевим контейнером і поливав звідти вогнем позиції матросів. Волкітна кулеврина загуділа і з неї вирвався криваво-червоний термічний промінь. Від влучання кулеметник і двоє інших культистів, що знаходились поряд, яскраво спалахнули. За декілька секунд культисти перетворилися на попіл, не залишилося навіть обривків чорних балахонів у які вони були вдягнуті. Дредноут йшов вперед, усі хто потрапляв під промінь волкітної кулеврини перетворювались в кращому випадку на груду обвуглених кісток, в той час, як кулі, лазер і болт-снаряди відступників при влучанні в захисне поле з тріском перетворювались на яскравий білий спалах. Дредноут хотів для вогню по культистам використати шторм-болтер вбудований в долоню його силового кулака, але нажаль той був не зарядженим. Позаду Макінтоша йшов Металік який лише встигав загоняти нові магазини в свій болт-пістолет.

 На зустріч дредноуту встало двоє космодесантників Хаосу, один з них тримав в руках плазмомет націлений на нього, всього за секунду до прострілу йому в груди вдарився термічний промінь, слой за слоєм почав нагріватися кераміт, обладунок почав горіти зсередини, органика перетворилась на попіл як тільки смертельний промінь доторкнувся до неї. Те що залишилося від єретика впало з важким металевим гуркотом, і калюжа кераміту з шипінням розтіклась по мармуровій палубі. У груди другому хаоситу влучило два массореактивні снаряди які випустив болт-пістолет Металіка, відступник похитнувся, і коли гармата Макінтоша націлилася на єретика той закінчив своє існування.

 Вони пройшли повз понівеченого боєм «Громового Яструба», технодесантник по закритому вокс каналу попросив зупинитись. Він наблизився до бойової машини і провів по її корпусу рукою. Дредноут кинув на нього швидкий погляд. Технодесантник неначе пестив бойову машину і вгамовував її біль.

 Один із космодесантників Хаоса випустив в нього чергу з важкого болтера, Металік швидко сховався за Макінтоша. На захисне поле дредноута тут же посипався град болт-снарядів, і йще один хаосит спалахнув мов факел. Бортові когітатори дредноута транслювали йому в мозок попередження, що здвоєна волкітна кулеврина майже витратила весь свій заряд. Він проігнорував попередження і продовжив перетворювати ворогів на попіл.

 Бойові брати покинули позицію і пішли в контратаку, відділення вів за собою сержант, який нагадував більше машину ніж щось живе, нижню частину тіла і праву руку аж по плече йому заміняли біонічні протези. Розмахуючи силовим мечем і стріляючи з болт-пістолета він йшов вперед.

 Макінтош навів свою гармату на одного з ворожих десантників, але почулось шипіння і розжарений струмінь речовини, який випустила мельта одного з братів, опередив його. Після гучного вибуху обпечені залишки єретика впали на палубу.

 Лоялісти рухались вперед сминаючи усе на своєму шляху. Під час атаки загинув один з бойових братів. Плазмовий постріл пробив дірку в грудях і він з гуркотом впав на палубу. Дредноут розрядив свою кулеврину в останнього єретика і тим самим помстився за бойового брата.

 Ворог не відступив і тому був повністю знищенний. Металеві ноги дредноута важкими кроками несли його далі по палубі застеленій світло-сірим попелом, трупами, і залитій калюжами розплавленого кераміту і крові. Він перетнув межу між фрегатом і космопортом, технодесантик і бойові брати йшли по обидва боки від Макінтоша прикриваючи фланги. За ними по палубі розсіявся взвод матросів. В ангарі космопорту стояв одинокий ліхтер типу «Арвус»⁹, деякі матроси сховались під його кабіною, ті ж кому повезло менше шукали собі укриття за металевими контейнерами.

 

 Погляд Металіка одразу впав на пункт управління ангаром, він звисав з під стелі і щоб туди потрапити треба було піднятися по металевим сходам. Технодесантник кинувся туди, але різко зупинився коли почув жахливий металевий скрегіт — вилетіли герметичні двері що вели зсередини космопорту до ангару. Вони, розкидуючи в усі сторони іскри, проскользили по палубі і прибили собою одного матроса який не встиг знайти прихисток. За скреготом пролунав мерзенний крик. На палубу вийшла хаоситська підробка на дредноут — хелбрут. Корпус колись величної машини вдзувся немов від хвороби, в деяких місцях червоні адамантієві пластини луснули і з під них стирчали роги. Механічні суглоби демонічної машини були загорнуті в плоть землистого кольору. Крик лунав із широко розкинутого рота на голові потвори. Сержант з відділення бойових братів навів на нього свій болт-пістолет, але Макінтош підняв силовий кулак з розкритими пальцями, тим самим показуючи, що він сам розбереться.

 

 За демонічною машину на палубу забігла нова хвиля культистів. Бойові брати одразу відкрили вогонь, а вже через секунду матроси зробили синхронний залп. Культисти які йшли попереду замертво впали. Одразу як це сталось ті що рухались позаду відповідаючи вогнем розбіглись в пошуках укриттів.

 

 По силовому кулаку дредноута пробігли блискавки. Хелбрут у відповідь лязгнув силовими батогами і прибив декількох культистів що наважилися стояти поруч. З плазмомету на правій руці потвори вирвався згусток плазми. Плазмоід прокотився по повітрю поряд з Макінтошем і вдарився в палубу біля «Арвуса». Фарба на корпусі ліхтера почала пузиритися, а палуба на місці влучання розплавилась. Усі хто знаходився з-за ліхтером за секунди розщепилися на атоми, ті ж хто сидів в декількох метрах від нього спробували врятуватись від плазмового шторму, але не встигли вони зробити крок, як їхні тіла розплавилися. Авто-відчуття космодесантників заглушили цей вибух, а матроси і культисти, які не встигли хоча б затулити вуха, корчилися від болі лежачи на палубі. Плазмомет хелбрута зробив другий постріл. На декілька секунд усе навколо заповнило сліпуче біле світло, здалося що це спалахнула наднова, але ні, це другий плазмоїд влучив в захисне поле Макінтоша. З матросів або культистів ніхто не встиг відреагувати, кількості теплоти яка виділилась під час влучання вистачило на те щоб перетворити їх на живі факели, про що могла йти мова якщо навіть метал поблизу від епіцентру спалаху почервонів. В строю залишилися лише космодесантники — їх обладунки витримали таку високу температуру, а авто-відчуття вчасно відреагували на яскравий спалах.

 Захисне поле було виведене з ладу, але Макінтош встиг підійти упритул і вступити у ближній бій із хелбрутом. Демонічна машина вдарила батогами, дредноут встиг ухопити їх кулаком і спробував скинути противника на палубу, але той зміг встояти і вирвав свою зброю з хватки дредноута. Макінтош не став втрачати час і поки ворог втратив рівновагу вхопився за його плазмомет, і одним ривком відірвав зброю від єретичної машини.У відповідь він прийняв на своє металеве тіло удар батога, дредноут відчув біль але продовжив битися.

 

 На заміну культистами на палубу зайшов єретик з «Носіїв Слова», його обладунок був понівечений порчею Хаосу, ліва рука значно збільшилася у розмірі, а пальці на її долоні зрослись і перетворилися на три кігті розміром з лікоть простої людини. Шолома на ньому не було, тому було видно череп, обтягнутий смуглою шкірою і нерівномірно витягнутий у праву сторону, звідки стирчав ріг. Якби в нього були віки і губи вони б закривали червоні очі, і загострені зуби. Позаду нього йшло двоє інших космодесантників Хаосу. Бойові брати ордену відчували до них лише огиду, тому одразу відкрили вогонь. Двоє хаоситів кинулись вперед, той що з’явився першим зірвав зі свого бедра болт-пістолет і відкрив вогонь. Позаду їх прикривав третій, він стискав в своїх опоганених руках не менш опоганений Хаосом болтер з якого звисала стрічка з болт-снарядами.

 

 Єретики неслись вперед ігноруючи влучання болт-снарядів. Першим їх зустрів брат з мельтою, він зробив постріл і від одного з хаоситів залишилися лише ноги які впали на палубу. Космодесантник зробив другий постріл у єретика з болт-пістолетом, але той ухилився і за декілька кроків наблизився до космодесантника, три постріли, і шолом бойового брата розірвався розкидуючи в сторони шматки кераміту і черепу, а вниз по грудній пластині почали стікати струмки багряної крові. Ухиляючись від пострілів єретик упритул наблизився до другого бойового брата і одним ударом кігтів розірвав його на дві частини. Падаючи на палубу той встиг спустошити свій болтер у третього хаосита. Пораненого брата добив массореактивний снаряд, який залетів у голову.

 Коли єретик наблизився до сержанта той активував свій силовий меч і його біонічні ноги тихо загуділи коли він кинувся на супротивника.

 

 Поранений космодесантники Хаосу перекрив шлях Металіку, болтер загиблого бойового брата розірвав йому лівий бік, на його місці залишилось лише місиво з плоті, крові і кісток — така невелика незручність зовсім не бентежила єретика. Технодесантник примагнітив свій болт-пістолет до бедра, від нього вже не було користі — закінчилися боєприпаси. Обома руками схопившись за силову сокиру він кинувся на свого ворога. Хаосит відкрив вогонь, перший його постріл влучив у ліве бедро, массореактивний снаряд розірвав керамітову пластину і її осколки пошкодили плоть, ще два болт-снаряди вдарили в груди — керамітова пластина витримала ці влучання, ще один постріл розірвав шматок пластини на животі, і її осколок пробив Металіку печінку, технодесантник проігнорував це поранення, його кров вже почали наповнювати стимулятори і обезболюючі. Металік наблизився до опонента і вдарив його силовою сокирою, єретик закрився від своєї смерті болтером і той розлетівся на друзки. Хаосит увернувся від другого удару і зірвав з бедра пиломеч, зброя загарчала у його руках. На технодесантника впала серія важких ударів. Металік ухилився від усіх, окрім останнього. Пиломеч розкидуючи в усі сторони іскри почав розривати кераміт на його наплічнику. Технодесантник вдарив опонента обратною стороною сокири прямо в розірваний бік і за один удар серця зайшов йому за спину. Одним взмахом він відрубав єретику обидві ноги до коліна. Не встиг той впасти на підлогу, як його шолом, а за ним і череп, розколов другий удар силової сокири.

 

 В цей час сержант закінчував свій поєдинок. Він контратакував ворога, удар ефеса по голові проломив єретику череп але той встояв на ногах. Він махнув своєю когтистою лапою, сержант встиг відступити, але кігті всеодно настигли його, шматок лівої руки відлетів у повітря, єретик відрубав її по лікоть, це була остання не біонічна кінцівка сержанта. Стимулятори і обезболюючі наповнили кров, сержант знову контратакував, ударом зверху вниз він відрубав супротивнику метаморфозовану

руку, другим ударом меч пробив живіт оппонента. Сержант витягнув чорне від крові єретика лезо і вже заніс зброю над головою, але хаосит зробив декілька кроків назад і зникнув у фіолетовому спалаху.

 

 Макінтош і хелбрут продовжували нищити один одного, адамантієві пластини тріщали, і прогиналися під їх силою, маленькі уламки разом із іскрами відлітали після кожного удару. Макінтош вхопив хелбрута за один з його рогів і знову спробував зкинути ворога на землю, але хелбрут встояв на ногах. Демонічна машина збісилася і навалилася на Макінтоша всією вагою. В цей момент він відпустив ріг і ухопився за голову потвори, одним рухом дредноут вирвав її з корпусу, в усі сторони полетіла чорна жижа і шматки варп-матерії. Зробивши декілька кроків гігантська туша з грохотом впала на палубу і давній відкинув відірвану голову в сторону.

 

 Технодесантик швидкими кроками підіймався по сходам, які жалібно тріщали під його вагою. Він по вокс-каналу сказав бойовим браттям, щоб ті забрали тіла загиблих братів і швидко покинули космопорт. Далі він наказав капітану корабля вимкнути усі системи фрегату. Коли Металік опинився біля пункту управління виявилося що двері всередину були зачинені. Він вирішив це питання своєю силовою сокирою. Вибачаючись перед своєю зброєю після кожного удару, він зробив невеликий отвір і заглянув в середину. В його шолом одразу вдарив червоний лазерний промінь, який звісно зміг тільки фарбу пошкодити. Технодесантник продовжив пробивати собі прохід під лазерним вогнем і вже через півхвилини проріз став достатній для того щоб він міг зайти. Металік зробив крок всередину і уважно роздивився того хто по ньому стріляв. Це була жінка у сірій робочій робі, скоріш за все вона управляла ангаром, можливо її тут кинули, або вона сама вирішила залишитися. Худі руки стискали лазпістолет, а пальці нажимали на спусковий гачок, зброя лише клацала — батарея була спустошена. Якби вона була просто повстанцем, то він напевно би її не чіпав, але білу шкіру її рук і голови покривали символи згубних сил, і клятви вірності їм. Одним замахом своєї сокири він перерубав її надвоє.

 Скрап-код за наносекунди розтікся по системам космопорту, це не був вірус або программа, в звичному сенсі слова, це скоріше була темна мова або дух, так чи інакше, вся інформація, що потрапляла йому на шляху, перетворювалася на набір слів і рун не зрозумілих майже нікому. Він не вбивав Дух Машини, він його змінював, перетворював на хворе породження Хаосу. Всередині розпочалася своя війна, протоколи захисту встали на протидію загарбнику, але були зм’яті і переписані за долі секунд, деякі протоколи навіть не встигли активуватися. Дух Машини, беззахисний перед скрап-кодом, забився в агонії, статика заповнила усі вокс-канали, інформаційні сховища перетворювались на маячню, а системи відказали всі і одразу. З ангарів у космічний простір викидувало все що не було прибито до підлоги.

 

 Металік розбив ногою генератор скрап-коду і останній раз подивившись на пікт-екрани, забиті білим шумом, з сумом покинув пункт управління. Він жалів про те що сталося, карав себе зе те що зробив проти Духу Машини. Але все ж, поки скрап-код калічив і перероблював його під свій лад — відключилися усі системи космопорту і їх фрегат нарешті був вільний. Магніти в сабатонах одразу активувалися і не давали викинути його з ангару разом з повітрям, яке витікало із космопорту. Він наблизився до краю ангарної палуби і зробив стрибок.

    Ставлення автора до критики: Позитивне