Болтерні¹ постріли. Дзвін металу. Тріск блискавок, що спалахують на лезу силового меча. Він прорубає собі дорогу крізь стрій єретиків, залишаючи з-за собою кривавий слід. Він відсікає кінцівки. Пронизує тіла. Відступники один за одним гинуть від його меча. Йому на зустріч виходить Чемпіон Хаосу. Дуель. Поцілунок ворожого меча. Механічні голоси і біле світло ліхтарів — далі все починається спочатку, приходять спогади тих часів коли він ще був скаутом², те як дослужився до сержанта, а потім і до капітана, знову десятки битв і кампаній через які він пройшов, остання дуель, смерть, і всі відчуття знову повертаються до нього. Він відчуває біль у руках, але у нього не має рук, він відчуває біль у ногах, але в нього вже давно немає ніг, він відчуває як болить усе надлюське тіло, але від його тіла мало що залишилося. Лише рідкісний промінець спогадів того минулого коли він ще не був космодесантником може відволікти його від страждань, але після такого променя світла знову починається вічна війна. Проклятий на вічні муки в своєму саркофазі, навіть з-за межею смерті, він продовжує виконувати клятви Імператору.
Почувся стукіт важких керамітових сабатонів по мармуровій підлозі. В кров хлинув адреналін і він почав відчувати що прокидається. Імплантований датчик вказав що останній раз його будили двадцять один стандартний рік тому, тобто в 967.М41.
Він аналізує. Сканує. Робить висновок.
Його висновок такий: він на кораблі. Приблизне місце положення — зоряне скупчення «Світи Абіссінія». Системи гібернації були вимкненні, його хтось розбудив.
Він відкрив очі. Зазвичай магістр ковальні³ Хувз влаштовує пишну церемонію, збирає всіх капітанів, бібліаріїв⁴ і капелланів⁵ які знаходяться поряд, може навіть запросити магістра Шайнінга. Але зараз все інакше — його зустрів лише один незнайомий бойовий брат, силует якого освітлювало тьмяно оранжеве світло свічок. Він стояв на одному коліні, схиливши голову і вдаривши себе у груди кулаком закованим у керамітову рукавицю. Рукавиця, як і увесь його обладунок, була пофарбована у колір іржі — символ відданості космодесантника Культу Омніссії. Другим таким символом був наполовину механічний, наполовину кістяний череп, який знаходився на шоломі. Зрозуміти причетність космодесантника до ордену «Криштальної Варти» можна було лише по символу на лівому наплечнику — Сонце і Півмісяць, «Signum Harmonia». Системи дредноута одразу сфокусували увагу на силовій сокирі Механікус, якою був озброєний бойовий брат.
Аналіз.
Висновок: сталось щось, що терміново потребує втручання.
—Технодесантник Металік — назвався незнайомець, його спокійний низький голос нагадував гуркіт металу.
Дредноут кивнув технодесантнику у відповідь.
—Єретики намагаються захопити корабель…
«Знищити їх усіх! Спалити! Розірвати на шматки! Стерти з обличчя галактики! Тихо, заспокоївся! Заспокойся…»
Дредноут приборкав агресію Духа Машини і зробив крок вперед. Приміщення різко освітило яскраве біле світло на якому адамантієві пластини дредноута типу «Контемптор» переливалися різними барвами, корпус і ноги блищали рожевим, наплічники темно зеленим, шолом фіолетовим, зброя і лівий наколінник жовтим, а на правому красувався символ ордену. На грудях сяяла золота аквіла, під нею на високому готику розкинувся напис «Custos Veritatis».
—Давній Макінтош, ви готові?
Почувся клацаючий звук і здвоєна волкітна кулеврина жовтого кольору, що стояла замість правої руки давнього, активувалась.
—Так! — голос дредноута був значно нижче ніж у технодесантника і через вокс-решітку нагадував механічний рик.