Весна вже не за горами, а легенький мороз і вітер зі сніжинками ніяк не хотіли зникати. Зранку вікна та калюжі оздоблені чарівними візерунками морозу і вітерець приносить маленькі кришталики води. Це змушує мене натягнути пальто під саме горло і швидше йти на зустріч подрузі.
Була, майже, восьма година вечора. Зоя закінчувала чаклувати на моїм виглядом. Задоволена своєю роботою подруга відійшла даючи змогу мені подивитися у дзеркало.
Доброго здоров’я, ця частина ведеться від лиця Зої. Хочу запропонувати вам, включити творчість Скрябіна та групи Жадан і собаки. Глава буде довга, тому бажаю вам міцної витримки та не закинути все напівдорозі.
Вкотре у своєму житті я переконалася, що карма це дивовижна річ. Лише мені може пощастити два рази за один тиждень довести людину до білого коліна, а найгірше те, що це Давид. А від нього можна очікувати все завгодно. Тому вихідні пройшли за вивченням і повторенням історії мистецтв.
