donqna
Книги
18+
Слеш
Максі
ООС
Запитуйте дозволу
  • Забороняю перекладати роботу російською
  • Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
Смерть головних героїв
вт, 06/28/2022 - 23:49
ср, 04/05/2023 - 02:36
113 хвилин, 18 секунд
3
Читачі ще не додали роботу у збірки
1
Навіґація

Друг з прівілєями, тимчасова забава, долготривалий коханець… Як Мелфой тіки не називав Северуса, перш ніж зрозумів, що найбільш правильним словом буде: коханий. От тіки знання це вже абсолютно безгузде, Снейп вже давно похований. І все що залишається у Луціуса: спогади.

Пролог

Безжалісно палило сонце, всього восьме травня, а температура вже не нижче двадцяти. І, як на зло, на небі ні хмаринки. Рідкісна погода для Туманного Альбіону. Невідомо скільки ще протримається це пекло, але прекрасно відомо, що дорога маґловського цвинтаря така ж пекельна, як і погода.

Глава 1.

Франція зустріла нас яскравим сонцем та осіннім легітом. Ця країна завжди радо нас приймала, не було ще жодного разу, щоб ми попали під льодяну зливу чи щось таке… Теплі промені вересневого сонця ніби утворювали браму на перетині двох світів: магічно й маґловського. 

    Примітки
    Рекомендую при прочитанні на фоні слухати House of Memories гурту Panic! At the Disco
    Оть вам покликання на пісню на ютубі
    Вподобайка
    8
    Поскаржитись
    Ставлення автора до критики
    Позитивне

    Відгуки

    Реві Ен

    О-ох. Ох. Добре. Очевидно, треба зібрати себе до купи. Бо я розбита і в захваті. В захваті й не можу дібрати слів)

    Добре.
    По-перше, мені до чорта подобається, як ви граєте з часом. Ритм і баланс вищого рівня.

    По-друге, пречудова перша особа. Відсутні повтори дія-дія-дія, збережене співвідношення показати-розказати. Чуттєві думки, глибокі за атмосферою сцени, саркастичні зауваження. Це той випадок, коли ставишся в перші секунди до героя упереджено, а в наступні, він розмазує твоє серце по тосту і їсть на сніданок (: Я вже мовчу про Северуса. Боги, дві глави, а я вже закохана.

    По-третє, гарна мова, доречні слова — усі на своєму місці. Читаєш — колешся, але зупинитися не виходить. Це, безперечно, та історія, до якої хочеться повертатись, не зважаючи на те, що дуже сумно і щемко.
     
    Дуже дякую, здоров’я вам і натхнення, дуже-дуже чекатиму подовження ❤️

    Поскаржитись