І в темні часи серце готове кохати. Навіть у чужому світі, у спустошеній душі непроханий погляд готовий прорости зернятком, пробити бетонні плити журби, і всупереч усьому на світі впустити у себе щастя.
Частина 1
Вечір повернув на вулиці свіжість. Натовпи туристів порідішали.
- Читати далі про Частина 1
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Частина 2
Цей довбаний світ просто посміявся мені в обличчя. З моїх планів, мрій, зусиль, прикладених для їх здійснення.
- Читати далі про Частина 2
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Частина 3
І зробив…
Зашепотів на вушко, зариваючись носом в волосся:
— Так чекав на тебе, так боявся, що не побачу більше. Чорт, так хочу забрати тебе собі… — що це? Що ллється саме просто з серця?
- Читати далі про Частина 3
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Частина 4
Ще не зовсім розвиднілось. І чудернацькі ліхтарі ще досі підсвічували тонкі дощові струмочки з зовнішньої сторони вікна.
Нехай.
- Читати далі про Частина 4
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Частина 5
Якщо ви у казці.
А у моєму реальному житті ранок розколовся, зламав промені, стер небесну блакить пустою кімнатою та маленькою запискою :
«Спасибо за твои мечты. Прости.»
Що? …
- Читати далі про Частина 5
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Частина 6
Берлін тиснув на мене, виламував руки. Тєлєга зойкала щохвилини, лязгаючи по оголених нервах, не даючи вийти з істеричного та, разом з тим, бездіяльного стану. Новини з півдня, на які я був підписаний, на всі канали, що знав, не давали спати, їсти.
- Читати далі про Частина 6
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Частина 7
Солоні сльози та крихкі чіпси — ось майже і все, що ми отримали тоді на вільному Азовському узбережжі. Але ж головне — надію. Прекрасний, окрилений стан душі, що робить легкішими кроки, розправляє плечі та запалює внутрішнім вогнем очі.
Тепер я знав, що він є. І що він мій.
- Читати далі про Частина 7
- Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Відгуки