завдання: вижити

Вітаю, Натаніелю, сьогодні черговий день твого їбаного життя! Завдання: вижити!

Щасти!

Бачиш, Натаніелю, сьогодні ти знов прокинувся! Ти прокинувся живим, нумо збережемо це на сьогодні? Звісно, що збережемо, ти ж тільки те і робиш, що виживаєш. Якби ти тільки знав, наскільки жалюгідно це звучить, сонце.

Сонце, коли ж ти востаннє бачив сонце, Натаніелю? Ти ж пам’ятаєш, як воно виглядає? Пам’ятаєш, звісно ж ти пам’ятаєш, Натаніелю. Ти ж на днях був вдома, пам’ятаєш? Вдома в Балтиморі, на честь твого вісімнадцятиріччя. Гарний був привід, чи не так? Повернутися у своє сімейне гніздечко, де ти так щасливо виріс та пройшов крізь всі скорботи життя!

А скільки скорботи у тебе було в житті, Натаніелю, що і порахувати важко! Але ж ти не опускаєш руки, так? Звісно, що не відпускаєш, адже як тільки ти їх відпустиш, тобі їх відріжуть! Весело-то як!

Тобі теж весело, Натаніелю, пам’ятаєш? Ти постійно смієшся, коли батько вирізає нові візерунки на твоїй шкірі.

Не забувай, що тобі до біса весело, Натаніелю.

І сьогодні новий день твого їбаного життя! Зберись і не показуй нікому своєї душі. От твоя мамаша показала, і вгадає, де вона зараз? Померла, Натаніелю, прямісінько на твоїх очах. Ти пам’ятаєш, так? Звісно, пам’ятаєш. Таке ти ніколи вже не забудеш.

Але ж ти не хочеш повторити долю своєї мами, чи не так? Звісно ж, не хочеш, тому вставай, Натаніелю, та проживи свій день так, немов ти хочеш жити.

Вставай, Натаніелю, над тобою шипить незадоволений голос, і ти відсахуєшся від нього, як від зарази. Але ж в кімнаті тільки одна зараза, вгадаєш, хто це?

Саме так, Натаніелю! Це ти! У подарунок ти сьогодні не отримуєш зустріч з батьком! Ти ж радієш, Натаніелю? Сучий ти син, Натаніелю. Ти ж не боїшся свого батька, чи не так? Не так, але нікому не треба про це знати. Це буде нашою маленькою таємницею, добре? І ти не боїшся свого батька, але ти й не любиш його. Ти дійсно думав, що такий монстр, як ти, вміє любити? Це смішний жарт, Натаніелю, запиши його собі на майбутнє. Ти свого батька не любиш, але ти його поважаєш, пам’ятаєш? Зрештою, де ця лінія між повагою та страхом? Тобі точно цього ніколи не дізнатися, але нічого страшного, Натаніелю. Ти, ймовірніше, не житимеш достатньо довго, аби сумувати за тим, чого ти ніколи не мав.

Але ти вставай, Натаніелю, на тебе чекає цілий їбаний день! Не забудь вдавати, що тобі не хочеться вбитися у ванній. Ти не хочеш вбитися у ванній, Натаніелю. У тебе гарне життя, Натаніелю, навіть якщо тобі хочеться заперечити. Але ж тобі не хочеться, чи не так? За кожне слово проти ти отримуєш новий шрам на своєму сраному тілі. І головне, ти так хвилюєшся через це, немов на твоє тіло хтось колись подивиться без сліз чи огиди. Скільки разів тобі це вдавалось? Рівно десять разів, Натаніелю! За сімнадцять років це гарний результат! Я тобою пишаюсь!

Сподіваюсь, ти в це не повірив, бо тобою ж ніхто ніколи не пишатиметься. Але ніхто не заборонить помріяти кілька хвилин. Тренування почекає. Сучий ти син, Натаніелю. Не почекає, кому як не тобі це знати?

Отже, хто на нас чекає сьогодні?

А сьогодні на нас чекають все ті самі.

*

РІКО МОРІЯМА

Номер один

Другий син ЛОРДА МОРІЯМИ

Персона неважлива, але важливої про себе думки

Один рух ножем в горло, і ніяких проблем

Без вбивств, ми ж не хочемо наслідків, так?

Пиздить забагато і мало сенсу

Проблемний (але ж і ти проблемний, Натаніелю)

Ти зневажаєш цього мудака!

Проте вбити не можеш (поки що)

*

Ріко стоїть перед усіма, адже він головний! Він капітан! Проте саме тобі він поклоняє голову, Натаніелю, хіба це не чудово? Сам Ріко Моріяма настільки тебе поважає! Не забувай, що між повагою та страхом лежить ой яка хитка лінія. Але тобі підходить, так?

У нас є наступний, Натаніелю!

*

КЕВІН ДЕЙ

Номер два

Син ексі

Син Кейлі Дей

Син Девіда Ваймака (невідомий факт)

Боягуз і мудак

Ми його не вбиваємо

Навіть навпаки, Натаніелю, ти його чомусь любиш!

Вибач, сонце, ти не вмієш любити

Але ти його поважаєш (поважаєш, наскільки це жалюгідно, що ти маєш це уточнювати?)

Він тебе вважає братом, а ти його – проблемою

Хіба ти йому не казав, що зв’язуватися з тобою – погана ідея?

Ти в цілому погана ідея, Натаніелю

*

І ось ми знов дивимось в дзеркало! Ти радий, Натаніелю? Ти радий, Натаніелю.

*

НАТАНІЕЛЬ ВЕСНІНСКІ

Номер три

Син М’ясника з Балтимора

Син Натана Веснінскі

Син Мері Гетфорд (нікому не кажи, як померла твоя мама, зрозуміло?)

Гарний хлопчик

Натаніеля ми ще можемо вбити, чи не так?

Тобі лишилось вирішити, як саме, і все, його не існуватиме більше

Ти тільки сміливості наберись по-більше

Жалюгідно, Натаніелю, посеред тренування про вбивство думати

Особливо коли твоя мамаша за це віддала життя

Але ж ти монстр, чи не так?

Ти монстр, Натаніелю, і Ріко має всі причини тебе боятися

*

І ось стоїть Ще Одна Проблема, яку варто було б вирішити вже давно. Але ти не вирішуєш, бо тобі важко. Бо у тебе з’явились їбані емоції, які нікому взагалі не потрібні.

*

ЖАН МОРО

Номер чотири

Француз

Син когось з Франції

Проданий в рабство (воронам)

Не людина, а предмет

Товар

Проєкт

Але хоча б не монстр, правильно?

*

Ну і компанія у нас тут зібралась, Натаніелю! Аж очі розбігаються.

Ти мені шипиш злісне «замовкни». Але ж ти розумієш, що якщо замовкну я, то замовкнеш і ти. Ти не можеш жити без мене, Натаніелю, адже я і є ти. Я і є твій внутрішній голос … – вибач, не голос; монстр. Особистий і єдиний! Я твій монстр, але тільки тому, що ти і є монстр!

Тебе ніколи не цікавило, в який момент ти став таким? В дитинстві ти був таким милим і гарним хлопчиком, а от зараз стоїш і згадуєш, як буквально минулої ночі бездумно перерізав горло людині. Щоб сказав ТИ-дитина, якби побачив тебе зараз? О, я знаю, Натаніелю! У мене є відповідь! Готовий? Ти був би до смерті наляканий (саме наляканий і ніякої поваги). А сказати ще щось? Найбільше ти себе зневажав би. Адже ти став тим, ким завжди клявся ніколи не ставати.

Ти став своїм батьком, Натаніелю. Його майже ідентичною копією! Ти щасливий, Натаніелю? Ти щасливий, Натаніелю. Ти не знаєш, що означає слово щастя.

Ріко дратується – він завжди дратується, чи не так? Звісно, що дратується. Але знаєш, що цікаво? Найбільше він дратується саме на тебе, Натаніелю! І найбільше через те, що він не має права на тебе злитися. Адже ти, саме ти, Натаніелю, стоїш попереду нього! У тебе є батько, якого ти поважаєш! Ти бачишся з його батьком і братом регулярно! У тебе є ім’я і повага інших! Дей і Моро ставляться до тебе, як до свого, поки самого Ріко вони зневажають.

І Ріко тебе зневажає у відповідь, хоча і не може нічого дійсно сказати. Адже одне криве слово – і в нього з горла стирчатиме ніж. Весело-то як! З тобою весело спілкуватися, Натаніелю. Ти вмієш підбирати слова, щоб точно торкнутися серця людини. Згадай, через які ребра можна найлегше дістатися серця людини? Ти знаєш, адже тобі це показував батько! І батько покладає такі великі очікування на тебе, його єдиного сина.

Ріко дратується, але ти на це не зважаєш. Яка тобі різниця, що цього разу похитнуло крихке его цього недомірка. Не забувай тільки, що ти такий самий недомірок! Ти ж навіть нижче за нього, Натаніелю. Ох як батько тебе за це ненавидить. І здавалося б, яким чином ти міг би контролювати свій зріст, але ж ти Веснінскі, ти маєш контролювати все!

Ріко дратується, але ось тренування закінчується, і ти йдеш геть. Геть з корту, геть з душу, геть з гнізда.

У тебе сьогодні завдання і зустріч з Ічіро. Ріко може і далі дратуватися, адже це в будь-якому разі нічого йому не дасть. Ти уходиш геть, і це все відповідно до графіка. У тебе є свій певний розклад!

05:00 – підйом (ти ненавидиш прокидатися, адже уві сні ти живеш в пеклі, проте реальність пекельніша за всі сни)

05:20 – пробіжка (ти хочеш з’їбатися до біса, але ти не можеш; у тебе тут відповідальність розміром у дві людини)

06:00 – тренування (ти колись любив ексі, а зараз граєш тільки рефлекторно)

08:30 – ти йдеш геть (у тебе справи, у тебе немає пар, бо кому потрібні пари, але ти завжди уходиш; у тебе завдання від Ічіро)

18:00 – тренування (тобі байдуже, байдуже, байдуже, байдуже, і Кевін кричить, що тобі треба більше приділяти уваги, але ти буквально кілька годин тому вбив людину та переклав стос документів для Ічіро, і тобі кристалічно все одно на це їбане тренування та майбутні матчі)

21:00 – ти щось робиш (час на себе, коли ти зазвичай вивчаєш нову мову; або ж тебе відправляють додому, в Балтимор, і починається гра на виживання!)

Бачиш, Натаніелю, у тебе є свій розклад, як у гарного хлопчика!

Вибач, Натаніелю, ми ж зовсім забули вписати ще кільки пунктиків! Ти чомусь захищаєш Кевіна і Жана! От Ріко замахується вдарити Жана, але ось ти вже стоїш між ними і з небезпекою в очах змушуєш Ріко опустити руку. Ріко опускає, проте в його очах горить чорне слово помста. Ріко помститься, але ти ж ніколи по-справжньому не думав про помсту. Нічого з того, що може зробити Ріко, не зашкодить тобі по-справжньому. Важко зашкодити тому, що нічого не відчуває. Як гарно сказано, Натаніелю! Це теж запиши собі!

Ось Моріяма кричить на Кевіна – але ми не любимо, коли хтось кричить на Кевіна, чи не так? Тому ми звісно ж знов стаємо між ними та кільки разів погрожуємо Ріко. Він цього так просто не залише, але якщо Ріко вдасться вбити Натаніелю, ти ж його не зупиниш, чи не так? Саме так, Натаніелю, ти його не зупиниш, не тому, що боїшся Ріко, а тому, що не боїшся смерті. 

Найбільше в тобі була б розчарована твоя мама. Бідна-бідна Мері, все так свято вірила, що тобі колись вдасться втекти з цього їбаного життя, а ти ось повільно уходиш з Евермор до Ічіро, аби виконати його забаганки.

Ти жалюгідний, Натаніелю, і ти це прекрасно знаєш!

Ічіро хоче, аби ти витяг певну інформацію з людини. І ти витягаєш – о так, як ти її витягаєш. Твій батько і поряд не стояв з твоїми методами. Твій батько монстр, але всі ми знаємо, що чистий лист в руках монстра створює тільки більшого монстра. І твоя мама абсолютно нічого не могла вдіяти. Від своєї мами ти взяв тільки зріст – а все інше батькове.

Ти вирізаєш візерунки. Ти знаєш теорію про колообіг насилля у світі? Якщо твій батько знищував тебе, то ти робитимеш рівно те саме! Звісно, у тебе немає дітей, але хто забороняє знищувати інших, чи не так? От ти й знищуєш, Натаніелю, із широкою посмішкою на обличчі. Ми з тобою так і не вирішили, чи ти посміхаєшся, бо подобається відчуття крові на руках, чи ти настільки хворий на голову, що від виду крові починаєш посміхатися. Але нічого, у нас ще багато часу, аби все вирішити!

Упс, ми, здається перерізали йому шию, Натаніелю! І ти заляпав собі манжети! Як можна бути таким необережним? Але нічого, це ж не перша кров на своїх руках чи манжетах. Ти вже знаєш, що робити.

Час перевалив за восьму.

Ти пропустив тренування, і тобі так похуй, що у Кевіна була б істерика. Кевін про це не дізнається, адже для чого йому знати, що Натаніель зовсім чхати хотів на цю гру?

Ох, Натаніелю, мені здається, ти уникаєш головної проблеми тут! Ти про це чомусь не думаєш, адже замість вирішення тільки виводиш Кевіна на срані й нікому не потрібні емоції. Але розкрити тобі одну таємницю? Ти заздриш Кевіну. О так, він тобі як брат, а ти жалюгідно заздриш його життю, адже Кевін зберіг свою любов до ексі, адже Кевін все ще вміє любити! Його руки не заплямовані кров’ю. 

Руки Кевіна заплямовані кров’ю.

Ти стоїш біля його ліжка і дивишся, як він тримає руку біля грудей і протяжно стогне. Руки Кевіна заплямовані кров’ю, він їх оберігає від усіх-усіх, а ти дивишся з питанням в очах і розумієш, що це шанс на втечу. І ти заздриш. Жахливо і зовсім по-чорному, адже Кевін отримав шанс втекти, а ти застрягнеш тут навічно. Адже якщо ти зламаєш руку, тебе так просто ніхто не відпустить. Твоя свобода в труні.

Тобі не треба питати, що сталось, адже сьогодні вранці очі Ріко горіли бажанням вбивати. Ти тільки накладаєш бинти, заспокоюєш друга (брата) і розумієш, що ось прийшов час для нього вилетіти з гнізда.

Ти не питаєш дозволу в Ічіро і не йдеш до Ріко, адже це потім. Ти тільки хапаєш Кевіна і Жана, і ви уходите. Жана ти не відпустиш, але ти не можеш залишити його наодинці з Ріко. Здається, у тебе щось залишилось від серця. Але не хвилюйся, сонце, скоро Натан, Лола, Ічіро і всі інші попіклуються про тебе, і ти більше не відчуватимеш абсолютно нічого.

А зараз ось дивись на Кевіна на задньому сидінні.

Пам’ятаєш завдання на сьогодні? Сьогодні ти маєш вижити! А про Дея і слова не було. Ти можеш зараз звернути вбік і прикінчити його – для чого Моріямам каліка? Ти цього не робиш, бо ти пообіцяв вберегти Дея і Моро, і зараз як хворий тримаєшся за цю обіцянку. Ти жалюгідний, Натаніелю. Ти так тримаєшся за останні надії людяності, немов це не ти вбив її в собі ще в десять. В тобі немає людяності, Натаніелю, то скажи хоча б собі, чому ти так вперто продовжуєш вдавати, що маєш? У тебе від людини тільки тіло, та і воно настільки понівечене, що і не людину не схоже.

У тебе ніколи не було шансу вижити, як людина. Не люди виживають, Натаніелю, а монстри. І ти вижив, Натаніелю. Вгадаєш, завдяки чому?

Тобі варто було б викинути Кевіна прямісіньку тут – посеред нічого. Але ти не викинеш, бо у тебе якісь срані принципи, на які всім все одно, Натаніелю. Розумієш? Всім похуй на тебе, а ти все продовжуєш вдавати, що тобі на себе не все одно.

На тебе дивиться пара карих очей, Натаніелю, посміхнись і удай, що ти не цілковитий монстр. Тобі треба, аби ці карі повірили тобі, але ж важко повірити людині, яка і на перший, і другий погляд – монстр без серця.

Ти посміхаєшся, і це навіть страшніше, аніж твоє байдуже обличчя. Ти не вмієш посміхатися, адже з тебе це вирвали ще в далекому дитинстві. Ти не посміхаєшся, коли весело, ти посміхаєшся, коли треба пригрозити. Твоєю посмішкою тільки погрожувати можна, але ти вже давно перейшов межу МЕНІ ПОХУЙ, щоб думати про це забагато.

Сьогодні черговий день твого їбаного життя, зроби це проблемою інших!

І ти робиш, Натаніелю, як і завжди. Бо ти ж завжди будеш тільки проблемою в житті інших. Можливо, ця поїздка до лисів стане останнім шансом на спокуту?

Який же ти жалюгідний шматок лайна, Натаніелю. Тобі не потрібна спокута, ти її знайдеш на дні труни. Але не хвилюйся, це може статися неймовірно скоро!

Завдання на сьогодні: ВИЖИТИ. Ти маєш вижити, Натаніелю, тобі ще завтра вбивати людей! Тобі подобається вбивати, Натаніелю? Тобі подобається вбивати, Натаніелю.

Але Ваймак про це не знає, і він погоджується прихистити Кевіна.

Молодець, Натаніелю! Ой, а що ж це за відчуття в грудях! О боже, Натаніелю, невже ти все-таки заздриш своєму брату? Але ж йому тільки що зламали руку! Який же ти жахливий брат, Натаніелю. Я збережу твій секрет! І скільки у тебе ж секретів!

Жан думає, що ти сумуєш за Кевіном. Ти його не виправляєш. Ви їдете в гніздо, і час вже давно за десяту ранку.

Ви пропустили тренування, Натаніелю! І що на це сказав би Кевін? Нічого, бо він отримав свою срану волю!

Лишилось тільки троє!

*

РІКО МОРІЯМА

Номер один

Одною ногою в труні

Спершу ти плануєш зламати йому обидві руки

*

КЕВІН ДЕЙ-

Вибачте, КЕВІНА ДЕЯ вже немає з нами!

Ми видалимо його файл, так?

*

НАТАНІЕЛЬ ВЕСНІНСКІ

Номер три

Монстр

Монстр

Монстр

*

ЖАН МОРО

Номер чотири

Все ще француз

Все ще власність

Все ще без крові на руках

*

Наступним піде Жан. І піде він на своїх двох!

Далі зникне Ріко.

А в кінці помреш ти.

А допоки ти маєш вижити, Натаніелю! І закрити, нарешті, їбальник. Всім все одно, не забувай! Не забувай, що Ріко треба показати, хто дійсно має право торкатися когось з твоїх людей.

Ти покажеш Ріко справжнього монстра, Натаніелю. Покажеш, я в тобі не сумніваюсь.

Адже ти Натаніель Веснінскі, і в тобі тече кров вбивці й монстра. І допоки в тобі його кров, ти залишишся монстром.

І у тебе одне сране завдання на кожен день твого їбаного – вижити. Вижити, адже у тебе зовсім жалюгідна обіцянка допомогти Жану і Кевіну.

Ти маєш вижити. Тілом. Адже в серці ти вже давно помер.

І тільки коли загроза Моріям не висітиме високо-високо над твоїми братами (і ти все ще вперто так їх називаєш, немов Кевін пробачить тобі його зламану руку), ось тоді кров монстра більше не тектиме твоїм тілом. Ти про це попіклуєшся.

А доти виживай. Кожен. Їбаний. День.

Вітаю, Натаніелю, ти прожив ще один день твого їбаного життя!

Далі тільки гірше!