Різко втягнувши повітря, Гаррі подолав хвилювання й нарешті передав пергамент міністерській сові. Останні кілька хвилин птаха скептично дивилася на нього, поки Поттер вимірював кроками кімнату, прикутий нерішучістю. Коли нарешті зібрався із силами та почав діяти, сова кинулася на нього й вилетіла у вікно.
Драко сидів у своїй вітальні та попивав чашку Ерл Ґрею, коли скрегіт кігтів по вікну сповістив про прибуття поштової сови.
Драко…
Підеш на вечерю зі мною? П’ятниця, 7-ма вечора, моя квартира. Я готуватиму.
- Г. Дж. П.
Мелфой поперхнувся напоєм, з брязкотом поставивши чашку на блюдце. Коли зміг зібрати себе докупи, кинув “терґео”*, щоб очистити розлитий чай, який неохайно виплюнув, будучи шокованим. Тоді виклав перо й пергамент, щоб написати відповідь.
*“Терґео” – очисне заклинання, яке використовується для висмоктування рідин, таких як кров, пил або жир, і для очищення предметів. (прим. пер.)
Поттере…
Це було б прийнятно, хоча мене трохи жахає думка про те, що ти, зі́ллє-невдаха, возишся на кухні. Я принесу вино, бо маю сумніви щодо твого смаку.
- Д. Мелфой
Через годину, або й навіть більше, парубок намагався відволіктися від того, як сильно власне серце калатало в грудях, працюючи над деякими особливо пекельними рухами, коли невдоволена міністерська сова повернулася до його вікна.
Драко…
Думаю, ти знаєш, що я пройшов довгий шлях із наших часів зілля. Я можу не лише закип’ятити воду для чаю, але й приготувати тости з квасолею. Вино звучить чудово, мабуть, нам доведеться пити не з кухлів, а з чогось іншого. (це був жарт, не засмучуйся)
- Гаррі
Блондин стримав усмішку, пригостив сову й наспівував, випиваючи чергову чашку чаю перед репетицією гурту.
* * *
П’ятниця настала для Поттера надто повільно й надто швидко водночас; він був розгубленим увесь робочий день. Юнак розсіяно заповнював документи, ледь-ледь засміявся з Ронової імітації бездушного чарівника, якого мало того, що знайшли повністю оголеним у пастці, так ще й у проклятих резинових чоботах, що він сам винайшов, і з’їв обід у їдальні Міністерства, навіть не відчувши смаку.
– Ти в порядку, друже? – запитав Рон, підозріло поглядаючи на Гаррі. – Виглядаєш трохи блідим. Ти, мабуть, нещодавно спіймав бродячого гекса*? Не захворів? У Розі в дитячому садку є один неприємний випадок драконячої віспи.
*гекс – прокляття-різновид темних чар, ефект від якого завдавав чималих страждань жертві (прим. ред.)
Чорнявий зосередив увагу на Візлі, відштовхуючи думки від темних провулків та гострих підборідь.
– Я в порядку, – він вичавив те, що, як сподівався, було природною усмішкою. – Справді, Роне, просто трохи втомився. Минув довгий тиждень, ти ж знаєш, як я почуваюся через цю кляту офісну роботу.
Візлі кивнув, запихнувши в рот другий шмат пирога. Тоді шумно проковтнув і мовив:
– Моя робота стає для тебе справжньою скалкою в дупі без можливості польових робіт.
– Ой! Дивися, кого називаєш скалкою в дупі! – Гаррі добродушно штовхнув хлопця в руку.
– Усе-таки п’ятниця, еге ж? – весело промовив Рон. – Хочеш кухоль пива після роботи?
Поттер намагався зберегти спокій. Наближався кінець дня. Це означало, що його побачення з Мелфоєм… Драко, виправив він себе, було зовсім близько.
– Ем, ні, вибач, не можу сьогодні. Я вечеряю з Джіні та Луною.
– Ні, не вечеряєш, – швидко відповів Візлі. – Вони не вдома на цих вихідних, Луна потягла Джіні на північ Шотландії, щоб спробувати побачити спаровування громовержців чи щось таке.
Обличчя брехуна почервоніло:
– О, точно, – пробурмотів він, – я забув, побачуся з ними на наступних вихідних. Ну, я маю інші плани.
– З ким? – Ронів тонко налаштований детектор на різноманітний гній спрацював відмінно. Гаррі ніколи не був добрим оклюментом* чи лжемовцем. Він заплющив очі й відповів:
*оклюмент – людинка, яка володіє магією закриття розуму (прим. ред.)
– З Мелфоєм.
Рудий розреготався.
– Ти ж не серйозно? Цей дурень? Та годі, Гаррі… – Поттер зробив ковток води, намагаючись виглядати байдужим. Друг оцінив його поглядом. – Ну, ти вже дорослий. Тому вільний робити власні кляті помилки, – і похитав головою, усе ще дивлячись із недовірою. Той лиш знизав плечима, винувато посміхнувся до Рона й підвівся, щоб піти.
* * *
Гаррі ніколи не мав відчуття часу. Тому вилаявся, коли почув стукіт у двері, який сповіщав про прибуття Драко. Хлопець досі був одягнений у жахливий квітчастий жовтий фартух поверх чорних штанів та зеленої футболки. Він вигукнув:
– Крічере, можеш впустити нашого гостя? – промовив, відчайдушно вносячи фінальні штрихи до страви та намагаючись пригладити волосся.
Швидко намагався зняти фартух, коли почув кроки на сходах, що вели до кухні, і плавний голос із ледь стримуваним сміхом:
– Чому, Поттере, я не знав, що ти схиблений на домогосподарстві? – Гаррі люто глянув на Мелфоя й кинув фартух на гачок біля стіни. – Хоча, повинен визнати, що це не зовсім непристойно, – блондин підійшов ближче, блиснувши сірими очима, коли дивився на партнера. – У тебе лишилося трохи на носі, – витончена рука простягнулася та змахнула борошно. У Гаррі перехопило подих. Вони були дуже, дуже близько.
– Привіт, – мовив Поттер, руйнуючи напругу.
– Привіт, – відповів Драко, протягуючи пляшку вина. – Очевидно, я не знав, що ти готуєш, тому приніс Совіньйон Блан, який має добре поєднуватися з більшістю страв, – він принюхався. – Що ти приготував?
Гаррі взяв запропоновану пляшку й поставив на стіл.
– Тільки трохи палак паніру*, дал махані*, а потім зробив трохи наан*. Звідси борошно, – він незграбно вказав рукою на своє обличчя та фартух. Мелфой витріщився на нього з відвислою щелепою.
*палак панір – індійська вегетаріанська страва із сиру та шпинату, подається разом з *наан – індійськими коржиками
*дал махані – ситна юшка з бобових, безліччю спецій і вершками, одна з головних страв індійської та непальської кухонь (прим. пер.)
– Ти справді готував?
Поттер зухвало зустрівся з ним поглядом.
– Я справді маю ДЕЯКІ навички, Мелфою.
Драко просто звів брову й відсунув стілець, щоб сісти за стіл.
– Ну, спробуймо.
Гаррі нервово обслужив їх обох і викликав два келихи для вина. Мелфой буркнув на це магічне “хизування” без палички. Вони сиділи навпроти один одного, парили сочевицю, рис та наан, поміж них панувала бездонна тиша. Поттер прочистив горло й відкусив шматок.
– Навіщо ти мене запросив? – запитав Драко.
Той кашлянув із повним ротом їжі.
– Чому ти прийшов? – відповів парубок натомість.
Мелфой оцінив його:
– Я запитав перший.
– Гаразд, – погодився Гаррі. – Я, чесно кажучи, не впевнений. Просто, ну, ми, ти знаєш, ми…
– Ми трахалися, – байдужо сказав Драко, зробивши ковток вина.
– Так, саме так, – кивнув Поттер, обличчя почервоніло. – І, ну, ти і я, ми, ну, між нами завжди щось було, чи не так? Ти зізнався в цьому, коли ми вперше, емм, трахалися. Можливо, це має сенс?
– Я більше мав на увазі, що ворожнеча та злість можуть підживити деякі… цікаві сексуальні стосунки, з мого досвіду, – холодно сказав Мелфой, не зустрічаючись поглядом зі співрозмовником. – Я не мав на увазі, що ми повинні проводити більше часу разом, або що мені потрібне жалісливе побачення, – він виплюнув останні слова з презирством, яке стиснуло Гаррі груди.
– Якщо так почуваєшся, то чому прийшов? Чому відповів сові? – Поттер відчув, як зростає гнів, перемагаючи початкове збентеження. – Я думав, що ти змінився, виріс, став кращою людиною. Моя помилка. Очевидно, я помилявся.
Обличчя Драко спотворилося від спроби стримати емоції. Він зробив кілька глибоких вдихів і, заплющивши очі, почав говорити:
– Це не… Те, що я відчуваю. Просто… Повернувшись в Англію, бачу людей зі школи, людей, які, упевнений на всі сто, досі ненавидять мене, і це справедливо; мені важко нагадувати самому собі, що не все повинно лишатися таким, як раніше. Я змінився. Ми змінилися, мабуть. З тобою все так просто, – він розплющив очі, і надто яскраві сріблясті кулі врізалися в зелені очі Гаррі. – Я так відчайдушно хотів бути твоїм другом, коли ми були дітьми. А ти зневажливо ставився до мене, і це так лютило. А потім, ну, не впевнений, чи ти знав, що ґей, коли був ще в Гоґвортсі, але, до біса, – він повільно видихнув. – Я про тебе думав, і зовсім не ненавидів, але не хотілося бути твоїм другом, хотілося іншого, неможливого варіанту, і це змусило ображатися на тебе. Я ображався на Ідеального Поттера, ображався, що опинився не на тій стороні всього, ображався, що ніколи не матиму тебе так, як хотів. Тому задовільнився тим, що намагався довести тебе до клятого божевілля.
Гаррі ошелешено дивився на хлопця, не знаючи, що відповісти. Драко зробив ще один ковток вина, обертаючи ніжку келиха у витончених пальцях.
– Я жив із Семом, у їхньому колективі в Австралії, коли закінчилися гроші, не було друзів, я не мав куди йти. Вони (прим. ред.: Сем – небінарний) та їхні сусіди по квартирі навчили мене цієї радикальної чесності, – засміявся він різким, зламаним звуком. – Це дуже не по-Мелфоївськи, але я спробував, іноді це навіть допомагає, – тоді поставив келих із вином, склав руки на колінах і поважно подивився на Гаррі через стіл. – Справа в тому, що ти мені подобався. І зараз, перебуваючи поруч, я думаю, що ти все ще до біса подобаєшся. Я злюся, що не пішов далі, злюся, що ти мене запрошуєш, і я не можу зрозуміти, чому хочеш проводити зі мною час, – парубок люто подивився на Поттера. – Ну?
Гаррі подивився на стелю, думки роїлися:
– Я трохи незграбний у словах і почуттях, – почав він.
Драко знову безрадісно засміявся.
Поттер наполягав:
– І я не завжди впевнений у власних почуттях. Але ти мене зацікавив, Мелфою. Або, мабуть, мені слід називати тебе Драко, чи не так? Думаю, що ти в порядку, це правда, але є дещо інше. Ось чому я запросив тебе. Ти не дивишся на мене так, ніби я сру галеонами, ти не говориш зі мною, ніби я герой – просто ставишся як до людини. Можливо, ми могли б ставитися один до одного трохи краще, ніж звикли, але, думаю, мені подобається почуватися простою людиною, – його губи здригнулися, наближаючись до усмішки.
Мелфой дивився на нього незворушним обличчям.
– Ти і я, у нас обох є шрами, – продовжив Гаррі, – у чомусь ми однакові. Думаю, я хотів би пізнати тебе. Хто ти зараз. Маю на увазі, якщо ти також цього хочеш.
Кутасте обличчя Драко залишилося нерозбірливим. Серце Поттера шалено колотилося. Після часу, який відчувався, ніби вічність, обличчя блондина пом’якшало, і він майже непомітно кивнув. Парубок ковтнув, нарешті вимовивши:
– Так, добре.
Гаррі відчув, як полегшення переповнює вени. Він не усвідомлював, як сильно хотілося почути, що Драко теж хоче чогось більшого, ніж сексу.
– Тож… – Поттер погрався зі своїм келихом для вина, дивлячись на обличчя співрозмовника, – за нас.
– За нас, – погодився той.
Вони їли та розмовляли між ковтками вина, обережно взаємодіючи, мов два грайливих оленя, що намагаються випити біля ставка. Гаррі дізнався, що Драко поїхав до Австралії та на острови Тихого океану, щоб зняти прокляття, але жив як маґл, працюючи в барі та відвідуючи курси науки та математики.
– Чому? – здивувався хлопець, і Мелфой пояснив, що ненавидів чарівника, яким став, відчував відразу до власної шкіри й хотів спробувати жити без магії, подалі від темряви й ганьби чистокровної ієрархії та спотвореної ідеології Волдеморта. Він навчився жити по-новому, навчився готувати флет-вайт і капучино, навчився фліртувати в маґлівських барах, навчився якщо не любити себе, то принаймні почати роботу з прощення самого себе.
Поттер кивнув, приголомшений серйозними рисами Драко, витонченими зап’ястями під час жестів, високими вилицями, що почервоніли від вина та емоцій.
– Маю ще одне запитання, – почав Гаррі. Мелфой кивнув головою, чекаючи. – Я повністю за брудні розмови в спальні, але те, що ти сказав, змусило задуматися. Коли ти казав, що вважаєш себе марною тратою простору, ти вірив у це чи так почувався? Тому що я люблю трохи деградувати, але… Не впевнений, просто сподіваюся, що знаєш: ти насправді не лайно.
Драко подивився на стіл, уникаючи пильного погляду партнера.
– Я працюю над тим, щоб вірити в це, – зізнався він. – Знання Сема, музика – усе допомогло. І я можу бути справжнім нахабою, якщо немає когось, хто тримав би мене в черзі, – пустотливо посміхнувся він. Серце Поттера прискорилося; він відчув, як зацікавлено смикається власний член.
– Ох? – запитав Гаррі.
– О так, – видихнув Мелфой. – Якщо мене регулярно не ставлять на місце твердою… рукою, – його погляд скотився по тілу хлопця до колін, де була досить помітна пульсуюча ерекція, – я наповнююся собою, це нестерпно, справді.
– Ми цього не хотіли б, так? – мовив Поттер напруженим голосом. – Не тоді, коли ти так добре вийшов.
– Ммм, – кивнув Драко, перехиляючи келих із вином та допиваючи вміст. Гаррі жадібно спостерігав за його горлом, коли парубок ковтав. – Однак, – продовжив Мелфой, – моє еґо наразі досить велике, і я, здається, пам’ятаю, що один із нас хотів прийняти член. Можливо, йому навіть сподобається отримувати деякі обра́зи. Зрештою, він звичайнісінький шлак, який тече від мого члена, чи не так?
Поттер більше не міг говорити. Драко потягнувся через стіл і обережно вчепився рукою в чужу щелепу. Хлопець подумав, що може кінчити в штани від очікування.
– Поттере, – голос був серйозним і розміреним, – мені потрібно, щоб ти показав спальню. І зніми свій одяг, навіть чути не хочу жодного грубого слова. Це зрозуміло?
Юнак кивнув. Мелфой підняв брови та схрестив руки.
– Так, сер, – прошепотів Гаррі.
– Хороший хлопчик, – тихо мовив Драко й підвівся, щоб піднятися сходами слідом за Поттером. Чорнявий подумав, що в нього підкосяться ноги, перш ніж дістанеться до кімнати, штовхнувши двері тремтячими руками. Він роздягнувся, ледве дихаючи, не зводячи з партнера очей. Мелфой сперся на зачинені двері, схрестивши руки, і відкинув голову назад, дивлячись на парубка напівзаплющеними очима. – Дуже добре, – промуркотів, коли Гаррі стояв перед ним, тремтячи в очікуванні, повністю оголений, з почервонілим прутнем, який сочився змазкою й стояв “солдатиком”. – Тепер хочу, щоб ти торкнувся себе, як брудного шлаку, яким ти і є, але кінчати не дозволяю.
Застогнавши, Поттер почав тягнути свій член, відчуваючи гарячу міцну статуру у своїй руці, очі прикуті до обличчя Драко. Мелфой кивнув, закусивши нижню губу, і почав повільно знімати свій одяг.
– Повернись, Поттере, – наказав він.
Гаррі підкорився, на його шкірі з’явилися мурашки, коли відчув дихання на шиї, тепло чужого тіла, твердий член, що впирався в зад.
– Моя черга використовувати тебе, – прошепотів Мелфой, – моя черга змусити тебе звиватися, стогнати, благати, мов повія, якою я тебе знаю. Якби тільки твої обожнювані шанувальники могли бачити зараз це тремтіння від думки про товстий член у дупі.
Поттер закинув голову на плече партнеру, здригаючись. Драко притиснувся до оголеної шиї й залишив болючий любовний укус. З’явився темний синяк, і Гаррі повернув голову, залишити жахливо-вологий поцілунок на вустах. Дихання Мелфоя було гарячим та швидким, він штовхнув парубка на ліжко.
– Руки та коліна, Поттере.
Гаррі одразу послухався. Його член сочився, скрапуюючи змазкою на ковдру, а очі глянули з такою тугою, що в блондина перехопило подих.
– Трахни мене, Драко. Я хочу відчути тебе, – видихнув хлопець.
Мелфой стиснув сідниці Гаррі обома руками, ледве стримуючи власне бажання.
– Терпіння, Поттере, – і нахилився вперед, торкаючись промежини ґрифіндорця, дихання лоскотало щільне кільце м’язів. Гаррі задихався, хитнувшись уперед на ліктях, коли плаский язик лизнув вхід.
– Дідько, – простогнав парубок. Драко не відповів, бо був надто зайнятий, працюючи навколо дірки та притискаючи кінчик язика до стиснутого м’язу. Поттер важко дихав, член був такий напружений, що він відчув, ніби готовий кінчити прямо зараз. Мелфой плюнув на руку (прим. ред.: любі друзі, використовуйте лубрикант, заради моєї моральної стабільності 〒▽〒 ) й потягнувся, щоб схопити коханця за член, рівномірно, майже надто сильно погладжуючи. Зір затуманився, Поттер знав, що довго не протримається. – Драко, я збираюся…
– Кінчи для мене, Гаррі, – промуркотів сіроокий, і Поттер зробив це, усе тіло вражаюче засмикалося, коли сперма бризкала на покривало. Як тільки зойки спинилися, Мелфой прибрав мастило чарівною паличкою й повернув свою увагу до кільця м’язів, працюючи одним, потім швидко перейшов до трьох пальців. Електричний поштовх задоволення пронизав чорнявого, коли партнер виявив вузол нервів у прутні, хоча Драко не думав, що той зможе кінчити знову так швидко; його член знову виявив інтерес.
– Як сильно ти цього хочеш, Гаррі?
– Будь ласка, – видихнув Поттер, – Драко, я хочу відчути тебе, хочу… твій член.
Стегна Мелфоя почали здригатися, коли він терся об щілину хлопця:
– Тобі доведеться просити мене так, ніби ти справді маєш саме це на увазі.
Гаррі в розпачі опустив голову, руки напружилися, лопатки рельєфно виступили на спині.
– Трахни мене, Драко, мені це до біса потрібно, будь ласка, ти маєш бути всередині мене. Будь ласка… – і він видав стогін задоволення, коли парубок підкорився, головка його члена проникла у вологе кільце м’язів, розтягування було болючим на мить, потім переросло в таке глибоке задоволенням, що Поттер подумав, ніби помре від цього.
– Ти такий хороший, улюбленцю, – прошепотів Мелфой, трахаючи Гаррі з такою силою, що повітря вибивалося з легенів із кожним поштовхом. – Такий хороший для мене.
Поттер не міг говорити, просто дозволив безжально осідлати себе. Не знайшов жодної причини того, що, здавалося, зайняло багато часу, але не був упевнений, чи було колись таке відчуття. Він почувався розкритим, безпорадним, повністю відданим на милість партнеру, але все ж цілком і повністю в безпеці. Поштовхи стали більш шаленими, і Драко нарешті напружився й вивільнився. Гаррі відчув його теплу сперму всередині. Обоє впали на ліжко, важко дихаючи. Слизеринець витягнув член, і юнаки повернулися один до одного. Мелфой мав розпусний вигляд: світле волосся, вкрите потом, почервонілі щоки та розширені зіниці. Гаррі закрив простір між ними, палко поцілувавши. Жилисті руки Мелфоя обвились навколо чужого ста́ну, коли Драко перевернув їх, невпинно цілуючи у відповідь. Вони відсторонилися, щоб вдихнути повітря, і дивилися одне на одного. Поттер не міг стримати усмішки, що розпливлася на обличчі. Він задоволено зітхнув:
– Драко?
– Ммм? – відповів хлопець, дивлячись на Гаррі крізь напівзаплющені повіки.
– Я думаю, що нам слід зустрічатися як належить, – Поттер затамував подих, чекаючи зухвалого стиснення щелепи Драко, жесту, який добре знав. Замість цього його заяву зустріли сором’язливою усмішкою та таким ніжним поцілунком, що він міг розтанути.
– Цього разу я з тобою згоден.
– Кінець –