Вечір суботи, Гаррі опинився на концерті, затягнутий туди Джіні та Луною, які дещо нудьгують із послідовністю та ритмом їх власних стосунків, вирішили втрутитись у любовне життя Поттера. Йому постійно намагалися запропонувати завести стосунки, але ці спроби завжди провалювалися. Джіні квапливо шепотіла йому на вухо:
– Добре, його звати Пітер, він чаклун із Франкфурту, який працює шеф-кухарем у новому шикарному ресторані на алеї Діаґон, має лихі татуювання, підтягнутий, будь ла-а-аска просто будь милим, Гаррі, – хлопець на це лиш усміхнувся.
– Я завжди МИЛИЙ, Джіні, – і її репліка була перервана прибуттям згаданих Пітера та Луни.
– Привіт Гаррі, – зітхнула Лавґуд, загорнувши його в обіймах. – Рада тебе бачити, як бачиш, волосся без бліберних хочкудиків, – юнак засміявся.
– І я радий тебе бачити, Луно, – цілує її в щоку.
Простягнув руку, щоб потиснути руку Пітера:
– Привіт, я Гаррі.
– О так, Джіні та Луна розповідали про тебе багато хорошого. Я Пітер, – юнак на це, мабуть, усміхнувся. Джіні ледь відчутно наступила Гаррі на ногу, він стримав зойк і спробував повернути усмішку. Гурт почав грати на сцені, налаштовуючи свої інструменти, і вони вчотирьох пішли купити ель у барі.
Почалося кілька музичних тактів, і парубок сьорбнув пива, намагаючись розслабитися. Він мусив визнати, що було непогано дивитися на Пітера. Приблизно як сам Поттер на зріст, пряме каштанове волосся, коротко підстрижене, із теплими карими очима, які оглядали натовп, коли хлопець постукував ногою під музику. Напівпристойна щелепа, а Гаррі розтанув би за міцну щелепу. Парубок помітив його погляд і знову всміхнувся.
– Тобі подобається цей гурт? – запитав він.
– Чесно, – відповів Гаррі, – ніколи не чув про них до сьогоднішнього вечора, – Пітер засміявся, і ґрифіндорець посміхнувся ширше. Це не мало бути так погано.
Гурт розпочався як альт-панк гурт, до якого входили гітарист, акордеоніст, барабанщик і басист. Гаррі любив бас-гітаристів, хто ж не любив, але щось у цьому муз и́ ці змушувало глянути на нього двічі. Довгі, тонкі, бліді пальці витончено перебирають бас, біле, світле волосся спадає на половину надто знайомого обличчя. Мелфой струснув волосся з очей, зосереджено насупивши брови й зубами закусивши пухку нижню губу, він набрав темпу для довгого басового рифу. Драко Мелфой. Юнак ледь не виплюнув своє пиво. Пітер постукав йому по спині.
– Ти в порядку?
– Так, у порядку, – Гаррі прокашлявся. – Не в те горло пішло, – Пітер кивнув. Вони повернулися до перегляду шоу, головний співак був мініатюрним метаморфом у круглих фіолетових окулярах і білих чоботях на платформі, чиє волосся змінювало колір відповідно до настрою кожної пісні, їхній голос досягав фантастичного діапазону, моторошно-повільний і спокійний до крику. Це було трохи хаотично, але юнак помітив, що похитує стегнами й киває головою в такт. Він почав посміхатись, дивлячись, як Мелфой хитає головою до басової лінії, пальці летять по грифу інструмента, ледь вірячи тому, що бачить. Пітер кілька разів змовницьки наштовхнувся на нього, підморгуючи, але погляд Поттера застряг на Драко. У нього був довбаний пірсинг у брові?
Приміщення було маленьким і затишним, темний, переповнений бар у підвалі, що ховався між двома звичайними маґлівськими барами. Після шоу учасники гурту прихопили вогняний віскі та змішалися з натовпом. Гаррі не втримався, адже ніколи не втрачав нагоди підбурити Мелфоя. І це було тим, що він робив, звичайно. Він сказав Пітеру, що має бажання привітати учасників групи, і хлопак добродушно пішов за ним. Драко розмовляв із маленькою відьмою, яка жваво розповідала, як їй подобається шоу.
– Привіт, Мелфой, – перебив Гаррі.
Драко підвів очі, перехопив його погляд і завмер. Ввічливу, але байдужу усмішку, яку він мав для відьми, змінив шок.
– Поттер… О, я не знав, навіть не думав, що хтось із знайомих буде тут.
Гаррі засміявся.
– Чесно кажучи, це було дуже добре, – усяке бажання сказати щось розумне й уїдливе розвіялося. – Де ти навчився грати на бас гітарі?
– Я просто розважався в Австралії, не було чим зайнятися, окрім роботи з руйнування прокляття, і зустрів Сема, – він кивнув у бік вокаліста, – коли вони грали в Мельбурні, і все якось зійшлося, – співак Сем, як припустив Поттер, обернувся, широко всміхнувся Драко й підморгнув. Щось стиснуло в грудях ґрифіндорця. Довбаний блондин став сексуальним музикантом, із дуже гарячим коханцем – співаком-гітаристом, а Гаррі був… На побаченні наосліп із чудовим, ідеально м’яким німцем, який здавався надто ніжним на його смак. Юнак вимушено всміхнувся й схопив Пітера під лікоть.
– Ем, це Пітер, – німець похитнувся вперед, хлюпаючи пивом, і всміхнувся Драко.
– Привіт, справді чудова музика, друже!
Слизеринець дивися на них, дещо здивовано, але швидко опанував себе:
– Ах, так, добре, сподіваюся, тобі сподобалося шоу й надіюся, що гарно проведеш вечір, – він почав розвертатись.
– Ой, Дрейкс! Хто ці двоє? – запитав Сем.
Драко скривився.
– Я знав Гаррі в школі, – відповів, коли напарники підійшли до нього, підхопивши того за руку.
– Ох, Гаррі Поттер? Хлопець, що вижив, і все таке? – запитав австралієць, дивлячись на нього крізь круглі фіолетові лінзи.
– Щось типу того, – пробурмотів Гаррі. Сем розсміявся.
– Ну, ви просто повинні поїхати з нами! Це перший міжнародний тур гурту! Де веселощі? Куди поділися всі веселі чорнокнижники? – усі очікувально всміхнулися, одна, тепер лаймово-зелена, брова запитально вигнулась.
– Так, Поттере, – протягнув Мелфой, – куди? – очі блищали, Гаррі не міг сказати, чи то злоба, чи хвилювання. Можливо обидва варіанти.
Ґрифіндорець простогнав.
– Гаррі! Ходімо в те місце, про яке розповідали Джіні та Луна, знаєш? Мені здається, воно називається якось типу “Мерлін”? – втрутився Пітер.
– “Пустощі Мерліна”, – зітхнув юнак. – Гаразд, мабуть, ми також могли б поїхати, – зітхнув парубок. У що він вплутався?
Він знайшов Джіні та Луну й повідомив, що група переїжджає, і що тепер до неї входить Драко. Візлі зло посміхнулася.
– Ой, Поттер і Мелфой будуть під одним дахом? Минуло багато років відтоді як я використала The Hex Bat-Bogey*, не можу дочекатися, – зловісно сказала вона.
*The Hex Bat-Bogey (заклинання невідоме) — це прокляття , яке перетворювало жупелів цілі на великих кажанів , які вилітали з носа жертви. Заклинання винайшла Міранда Тетеревятник. (примітка перекладача)
Гаррі зиркнув на неї:
– Я подорослішав, упевнений, що він теж, давай просто проведемо вечір спокійно.
Луна схопила Джіні за руку.
– Що відбувається, я з вами! – замріяно сказала вона, очевидно, зовсім не слухаючи.
Гаррі проштовхнувся коридором до “Пустощів Мерліна” – відносно нового гей-бару, де щотижня проводять драг-шоу та розпусні змагання чарівництва. Хлопець не часто туди приходив, адже намагався стримуватися, але це було, як відомо, гарне місце, щоб знайти стосунки на одну ніч із чарівними холостяками Лондона. Він замовив собі віскі й спостерігав, як бармен готує для Луни булькаюче зілля з напою, який, здавалося, містив падаючі зірки, які підстрибували й падали назад у фіолетову рідину. Луна посміхнулася:
– Сеча єдинорога! Мій улюблений.
Коли вони зіштовхнули кілька столиків, Гаррі опинився поруч із Семом і навпроти Мелфоя. Сем повернувся до нього:
– То ви з Дрейксом повернулися в минуле? Яким він був?
– Ем, ну, насправді ми не ладнали, – Гаррі кашлянув у склянку.
Мелфой пирхнув:
– Це м’яко сказано.
– Ого, – вигукнув Сем, – ви обидва – маленькі гівнюки? Хтось із вас вийшов? Сексуальна напруга? – і вони радісно зареготали.
Гаррі ковтнув:
– Ні, я тоді не знав, що я гей. Був трохи стурбований Волдемортом та намагався не бути вбитим, і все таке, коли ми були в школі.
Сем перестав сміятися й подивився на нього поверх лавандових лінз:
– Крікі, ну, так, я думаю, що це було б схоже на вбивцю, – Драко лише похитив головою, із болем заплющивши очі.
– У будь-якому випадку, – сказав Гаррі, – я не бачив Мелфоя… Скільки… Шість років? Відколи ми закінчили останній курс у Гоґвортсі, після війни, – Драко кивнув, зосереджуючись на пиві в руках. – Ну, – продовжив думку, – мабуть, мені не доведеться бути таким дурнем, якщо ти пообіцяєш, що не будеш наступати мені на обличчя чи проклинати мене.
Мелфой виглядав так, ніби мав заплакати. Гаррі подумав, чи не зайшов надто далеко. Слизеринець, здавалося, загартовувався, а потім простягнув бліду руку над столом:
– Гаразд, Поттере. У школі я був непотрібним придурком і, чесно кажучи, не можу повірити, що ти навіть розмовляєш зі мною. Я поводитимуся добре, якщо ти просто говоритимеш зі мною, – Гаррі подивився на руку, потім взяв її у свою й потис. Рука Мелфоя була тепла, з мозолистими пальцями від, мабуть, басу, на якому грав парубок. Вони зустрілися очима, і ґрифіндорець відчув розряд по спині. Невже блондин завжди був таким підходящим?
– Блискуче! – втрутився Сем. – Від ворогів до друзів, давайте ще один раунд! – і вони зникли в барі, повернувшись із димлячими яскраво-помаранчевими стопками.
– Гіпогриф Гейз, не знаю, що там, але мені сподобалася назва! – усі вони тримали стопки вгорі, а Мелфой дивився на свою, ніби та могла вкусити. Потім юнак підвів очі, і Гаррі втримував його погляд, доки не відчув, що власні вуха потепліли від збентеження. Допив свій напій і повернувся до Пітера, який не дуже тонко намагався пограти з ним під столом. Хлопець уже збирався заговорити, коли Джіні раптом підвелася, її обличчя сяяло від ентузіазму та алкоголю.
– Гаразд, ви, пора! Оберіть свою улюблену балладу, мелодію, рок-оперу, але ви не можете співати власні пісні, – дівчина багатозначно подивилася на Сема, – але всі ПОВИННІ співати, – Поттер простогнав. – Це означає ТИ ТАКОЖ, Гаррі, – вона суворо подивилася на нього. – Просто тому, що ви глухі й не маєте відчуття ритму, не означає, що можете просто сидіти.
Драко розсміявся через Гаррі, зауважив юнак. Раунди напоїв продовжували надходити, люди повільно називали власні імена й підходили, щоб співати караоке. Луна заспівала болісно повільну народну баладу про прокляту відьму, яка не відповідала настрою, але дуже пасувала її голосу. Джіні кричала під маг-панк пісню під назво ю “ I’m nobody’s house elf”, а Мелфой… Мелфой здивував усіх, обравши пісню Селестини Уорбек “You charmed the heart right out of me” – і виконав досить добре. Під час останнього приспіву він відвів погляд від мікрофону. Гаррі спостерігав за реакцією Сема, але, поглянувши на сцену, помітив, що на нього дивляться очі Драко – тліючі сірі іриси, наполовину приховані світлими віями. Раптом стало надто тепло, а присутність Пітера стала задушливою. Нарешті настала його черга, і Поттер, неохоче, лише керуючись своїм сценічним шляхом через кілька склянок вогняного віскі, які він кинув назад, зумів заспівати, дуже погано, “Do the Hippogriff” Дивних Сестер. Німець поплескав його по руці, коли той сів назад.
– Гарно! – слизеринець скривився від сміху, ледь не заплакав. – Поттер! – він ахнув. – Спасибі Мерліну, тобі не довелося відспівувати Темного Лорда. Це було б жахливо.
– Дякую Мелфою, – ґрифіндорець закотив очі.
Гаррі відчував, що з кожною хвилиною п’яніє. Чорт. Минув деякий час із тих пір, як він справді був таким. Було прикро за Пітера, він знав, що ігнорує цього хлопця, але нічого не міг вдіяти. Парубок був жахливо тупим. Натомість він помітив, що слухає історії Драко про дивні протиотрути, які той знайшов у Новій Зеландії, Австралії та на тихоокеанських островах, часи, коли він мало не потрапив у пастку чи був проклятий, а його тонкі пальці танцювали в повітрі, коли пояснював свої втечі.
Гаррі підвівся, щоб скористатися туалетом, бо вогняний віскі пройшов свій курс. Коли він розстібнув штани, із жахом побачив, що Драко також увійшов.
– Вибач, Поттере, – почав юнак, відводячи погляд від в’ялого пеніса Гаррі, – я просто хотів хвилинку поговорити з тобою, – закінчивши свої справи, повернувся до Драко, який не міг дивитися йому в очі. – Я просто хотів подякувати, що не став дурником у всьому, що сталося, коли ми були молодшими. І мені дуже шкода за все це. Не можу скасувати те, що було зроблено, але мені потрібно, щоб ти знав: я намагаюся бути кращою людиною, – він закінчив і подивився Гаррі в обличчя.
– Ти був клятим, огидним придурком, чи не так? – сказав юнак. Блондин на це лиш вичавив із себе усмішку. – Але, зрештою, я теж міг таким бути.
– Ну, принаймні твоя родина активно не підтримувала Темного Лорда, і тебе не затаврували як довбаного смертежера, – Драко знову відвів погляд, рефлекторно схопивши себе за ліве передпліччя. Ґрифіндорець простягнув і стиснув руку юнака.
– Мелфою, – м’яко почав, хоча, що він міг сказати? «Усе добре», «Ми всі робимо помилки»? «У кожній родині є кілька вбивць»?
Очі блондина зблиснули від сліз, і Гаррі, не маючи слів, просто міцно обійняв його. Руки слизеринця мляво висіли, і Поттер незграбно поплескав парубка по спині. До біса шикарний Мелфой так добре пахнув ялиною та якісною вовною. Юнак зітхнув і схилився, щоб обійняти у відповідь. Серце ґрифіндорця затремтіло. Він відсахнувся, щоб поглянути на обличчя Драко, і той хрипло видихнув.
– Знаєш, інколи я дивуюся, що ми обоє ходимо довкола, схожі на повноцінних дорослих, незважаючи на всю ту фігню.
Гаррі розсміявся:
– А дурниць було багато, – і закляття було знято.
– Ну, – Драко прочистив горло, – краще ти повернувся б до свого побачення. Я впевнений, що йому теж цікаво, куди ти пішов, ми всі чули, що Гаррі Поттер – особливо обдарований, не варто відмовляти бідолашному Пітеру.
Обличчя парубка почервоніло, і він захрипів.
– Я бачу, ти навіть не заперечуєш цього, – протягнув Драко, дивлячись на промежину Гаррі.
– Ти придурок, – це все, що вдалося сказати Поттер. – У будь-якому випадку, це просто побачення наосліп із Пітером. Джіні та Луна продовжують мене підштовхувати. А ти? Чи не краще тобі повернутися до Сема?
Драко підняв брову:
– Сем? – а потім він щиро засміявся. – Ні, ні, Поттере. Ми з цим чоловіком не зустрічаємось. І… Ну, мені подобається один дурень, але особисто я віддаю перевагу більш, скажімо так, грубим побаченням.
Гаррі ковтнув.
– Ох… – відчуває, як пітніють долоні, і прискорюється серцебиття, коли він вдихає аромат Драко, змішаний із вогняним віскі, потом та димом.
Двері до вбиральні хтось відчинив.
– Ой, придурки! – вигукнула Джіні. – Ми з Луною виводимо Сема й показуємо йому сцену з дамбою, я люб’язно прошу вас, недотепи, розважте себе до кінця вечора, – із цими словами дівчина послала їм повітряний поцілунок, розвернулася на підборах і дозволила дверям зачинитися.
– Добре для них. Сем прагнув кращої компанії за мою. Вони мене вважають лиш непотрібним захисником.
Гаррі роздягав його поглядом.
– То що ти скажеш, хочеш продовжити нашу, ем, розмову деінде?
Мелфой оцінив його:
– Що, Поттере, справді охоче пропонуєш провести час зі мною? Упевнений, що не під Імперіусом? Ти не на місії аврорів, із метою розкрити мерзенні діяння, у яких мене звинувачуєш?
– О, я впевнений, – Гаррі поклав руку на груди Мелфоя і штовхнув його до стіни, – що ти спускаєшся на всілякі… Мерзотні дії. Але, можливо, це щось, що я схвалюю, – до цього блондин відповіді не мав, подих перехоплює, зіниці розширюються. Знову їх перебили двері туалету, що відчинилися. Цього разу це був Пітер.
«До біса», – подумав ґрифіндорець. Він постійно забував про бідолаху.
– О, Гаррі, думаю, що я піду. Приємно було зустрітися з усіма твоїми друзями, але, здається, тобі потрібно наздогнати свого шкільного приятеля, – він коротко кивнув слизеринцю, злегка помахав юнаку й пішов.
Гаррі застогнав:
– Я жахливий на побаченнях.
– Здається, так, – кивнув Мелфой. – Тільки якщо ти не будеш ще й жахливим кошлатиком, – рот Гаррі роззявився від шоку. – Закрий рота, Поттере, ти схожий на ґрінділоу. Ходімо, у мене немає всієї ночі, – і Драко витягнув його з туалету, із бару, на темну вулицю. Юнак відчував, ніби обертається, і не тільки від вогняного віскі. Що він робить? Подивився на слизеринця, біле світле волосся, яке ледь помітно розвивалося на вечірньому вітерці, кутаста щелепа рішуче стиснута, простягнутий лікоть. Парубок перестав думати й схопив блондина за лікоть. Із хлопком хлопці зникли.
Вони приземлилися в просторій квартирі з відкритими цегляними стінами, чорним шкіряним диваном, елегантною барною стійкою, але в іншому – мізерною. Гаррі помітив підставку для електрогітари, притулену до стіни, і здогадався, що це, мабуть, квартира Драко. Його серце знову забилося. Запліснявілі Мерлінові труси, про що він думає? Це здавалося хорошим способом закінчити в стані проклятого, або й навіть гірше. А потім повернувся до Мелфоя, який раптом здався закляклим, нервовим, можливо, навіть наляканим, і юнак пом’якшав.
– Ну, де спальня? – запитав він.
Блондин нервово пішов по коридору з відкритими цегляними стінами, поглядаючи назад через плече. Хлопець послідував за ним, гупання власного серця було чутно аж у вухах. Відчув, що вже почав напружуватися через очікування. Мелфой нервово облизав губи й опустив погляд униз. Юнак зменшив відстань між ними й поцілував Драко. Наполегливо. Руки миттєво опинилися на тілі Гаррі, обмацуючи шию, спину, вверх та вниз по руках, коли вони зіштовхнулися обличчям, то цілувалися, як роздратовані підлітки – клацаючи зубами, б’ючись язиками, неохайно та бурхливо. Поттер застогнав, штовхаючи парубка на ліжко.
– Ти просто маленька повія, чи не так? – гаркнув він.
Мелфой просто кивнув, важко дихаючи, закинувши голову назад, тягнеться до більшого. Гаррі прикусив нижню губу Драко, стиснувши зуби, доки не відчув смак крові, а потім натиснув своїм тілом на тіло партнера. Відчував ерекцію блондина крізь чорні джинси, яка пульсувала на його власній. Він дихав швидше, цілуючи лінію від закривавленої губи до шиї, ґрифіндорець почав кусати й смоктати м’яке місце за вухом, не зважаючи на те, що він, імовірно, залишає сліди. Хлопець застогнав, несамовито взявшись руками за пасок Поттера.
– Такий нужденний, такий жадібний, – видихнув він на вухо Драко, який заскімлив і кивнув. – Мелфою, я поняття не мав, – облизав лінію від вуха до ключиці, починаючи розстібати чорну шовкову сорочку слизеринця, – уявлення не мав, що ти був маленькою повією. Навіть не думав, що ти був таким розбещеним, – обоє важко дихали, очі палали бажанням, напруга досягла межі. Гаррі повністю розстібнув сорочку парубка, бліді, освітлені місяцем груди здіймалися, рожеві соски ідеальні й тверді, тонкі білі лінії перетинали всю грудну клітину та живіт блондина. Дідько. Поттер забув. Зупинився, дивлячись на неймовірні груди, зіпсовані його ж рукою. Парубок розплющив очі, щоки почервоніли, сірі райдужки майже затулили роздуті зіниці.
– Поттере, перестань, бляха, думати й приступай до діла.
Гаррі повністю зняв із Драко сорочку, нахилився, щоб поцілувати та прикусити лінію від пупка до плавного вигину тазу, стегна Мелфоя почали здригатися від потреби. Розстебнув блискавку на його штанях, стягнув їх, щоб розкрити чорні шовкові боксери.
– Ти клятий шикарний дурень, – пробурмотів він.
Драко поворухнув стегнами:
– Зніми їх, якщо вони тобі не подобаються, – рикнувши, Гаррі зірвав труси з його тонких, твердих стегон, дозволяючи тепер повністю твердому члену підскочити до м’язистого живота.
Юнак відчув, як його власний твердий член нестерпно, болісно притискається до джинсів.
– Мерлін та Моргана…Мелфой, – і він нахилився вперед, кусаючи внутрішню частину стегна, погладжуючи сідниці однією рукою, а іншою – груди. Гаррі лизнув нижню частину члена, викликаючи придушений звук задоволення. Повільно облизував кожне яєчко, насолоджуючись їхньою м’якістю та мускусним запахом тіла Драко, насолоджуючись тим, як парубок тремтів від його дотиків. Поттер піднявся над слизеринцем, тримаючись обома руками по обидві сторони обличчя. Відчув, як у нього тече слина, дивлячись на схвильованого блондина, повністю знесиленого його дотиком.
– Ти брудний виродок, чи не так? Просто дірка, яка чекає щоб її заповнили. Хочеш, щоб я осквернив тебе, хочеш, щоб тебе знищили? – Драко розпачливо кивнув.
– Відкрий рота, Мелфою, – юнак слухняно зробив це.
Гаррі дозволив краплі слини зібратися на власних губах. Підняв брову, запитуючи. Драко ледь помітно кивнув, і ґрифіндорець сплюнув на рожевий язик. Хлопець лиш слухняно ковтнув, не зводячи очей з обличчя навпроти.
– Ти маленька сучка, Мелфой. Маленька, соплива смертежерка, – тінь набігла на обличчя слизеринця, його очі потемніли, і він перервав їхній зоровий контакт. Серце Гаррі впало. Це було занадто, це було несправедливо. Він нахилився вперед, ніжно цілуючи хлопця, вибачаючись.
– Вибач, Мелфою. Цього не було, – прошепотів йому в губи. – Я знаю, що це позаду, – Драко перервав поцілунок, закусивши нижню губу Поттера й сильно потягнувши. Тоді всміхнувся:
– Але я сучка. Зроби мене своєю сучкою.
– Трясця, – зітхнув Гаррі, притискаючись своєю ерекцією до стегна юнака, – я й гадки не мав, що ти можеш бути такою маленькою слухняною шльондрою, Мелфою, яка тільки й чекає, коли її наповнять спермою, – Драко простогнав.
– Так, трахни мене, наповни мене, будь ласка.
– Я хочу щоб ти підготувався для мене, – наказав Гаррі. Драко без слів вийняв лубрикант зі своєї тумбочки біля ліжка, і, поки ґрифіндорець відкинувся назад , спостерігаючи, він вичавив трохи на один зі своїх довгих елегантних пальців, і повільно вставив у своє туге кільце м’язів. Хлопець заплющив очі, а Поттер знову вилаявся. Він швидко стягнув власну сорочку, тепер вологу від поту, і штани з трусами, дозволяючи своєму вже повністю твердому члену піднятися вверх, на кінчику вже блищала крапля передеякуляту.
Дhако працював другим пальцем у собі, жадібно дивлячись на член Гаррі.
– Чутки правдиві, – важко дихав він, трахаючи себе власними жилавими пальцями, – повис, як гіпогриф.
– Перевертайся, – знову наказ.
Парубок підкорився, його блідий, ідеально виточений зад майже сяяв у місячному світлі. Поттер застогнав, хапаючи кожну сферу рукою, стискаючи так сильно, що можна було отримати синці. Драко з задоволенням вигнув спину, глянувши через праве плече, щоб побачити Гаррі, повіки були важкими від бажання.
– Трахай мене, Поттере. Трахай мене сильно, або я ніколи тобі не пробачу.
Від цих слів перехопило подих, його член смикнувся від потреби, він не був упевнений, як довго витримає.
– Мелфою… Драко, коли почну, то не думаю, що зможу зупинитися. Я можу бути грубим.
Блондин зиркнув на нього:
– Дурню, якщо не припиниш говорити й не почнеш лаяти мене своїм членом ЗАРАЗ, я прокляну тебе.
Але не потрібно говорити двічі. Він схопив однією рукою блискуче волосся слизеринця, щосили відтягнувши. Драко зашипів від болю. Другою рукою юнак повільно підвів свій член до рожевої дірки Мелфоя, що сяяла змазкою, і ввійшов. Тепла, тісноти було майже забагато. Парубок затамував подих, спостерігаючи, як здіймаються ребра блондина, як його твердий член проникає глибше.
– Більше, Гаррі, дай мені, до біса, більше!
Поттер вивільнився, врізаючись у тіло, його яєчка зіштовхнулися з промежиною Драко з кожним рухом, і блондин здригався від задоволення. У Гаррі потемніло в очах, що аж бачив зірочки, він не був упевнений, чи коли-небудь входив у ідеально теплу та щільну дупу. Одна рука слизеринця простяглася під ними, пестячи яєчка партнера, і той загубився. Його охопив оргазм, усе тіло напружилося, зір затуманився, піт мучив очі. Він упав на Мелфоя, відчувши, як з паху заспокоюється. Гаррі витягнувся, перевернувся на бік, і поглянув на хлопця. Той наполовину заплющив очі, усміхався й важко дихав.
– До біса, Поттере.
– Трясця, Мелфою, – Гаррі засміявся, – не можу повірити, що ми це зробили.
Драко розплющив око.
– Ти не можеш? – ґрифіндорець дивувався. Уся напруга, усі ці роки, можливо, дійсно мали сенс. Драко перевернувся на спину, і погляд упав на великий рожевий член, який все ще був твердим. Оксамитова крайня плоть, що блищить через передеякулят, акуратно підстрижена трикутником темно-світлого волосся біля її основи. Поттер миттєво повернувся до хлопця, взявши член до рота, дозволивши йому наповнити горло, відчуваючи відповідні поштовхи Мелфоя. Гаррі вставив один палець, потім два в усе ще вільну дірку, використовуючи власну сперму як змазку, натискаючи на його простату, відчуваючи, як юнак здригається. Боже, як добре він смакував. І відчувався так добре, звиваючись під ним. Усе тіло стискалося й розтискалося навколо пальців, і Драко власноруч вивільнився, гірка, солона сперма наповнювала рот, коли він ковтав. Нарешті обидва лежали нерухомо.
Гаррі відчув, як його заколисує зігрітий віскі сон, але він струснувся, щоб прокинутись.
– Гм, ну, гадаю, тоді я піду?
– Залишся, – наказав Мелфой, а не попросив. Хлопець намагався приховати посмішку, пересуваючись по ліжку, щоб лягти на Драко.
Блондин перевернувся так, що вони опинилися ніс до носа.
– Поттере, хоч я й погана сучка, але завжди зверху.
Гаррі засміявся й перевернувся, відчуваючи, як млявий пеніс Драко влаштувався в щілині його дупи; одна довга, бліда рука під його шиєю, інша протягнута через бік, і пальці, які ліниво грають з його волоссям на грудях.
– Добраніч, Мелфою.
– Добраніч, Поттере.