Чайне листя, кавери на Radiohead та неприємна правда.
Гаррі пив бурий ель, слухаючи як Рон та Фініґан сперечаються про квідич. Його розум був деінде, гадаючи, чи покаже йому обличчя один довгоногий блондин.
– Гаррі! Скажи Шеймусу, що Ксенони справді мають шанс цього сезону! – вимагав Візлі.
– Роне, – втішно поплескав хлопця по руці Поттер, – я не повинен брехати, пам’ятаєш?
Рудий театрально зітхнув:
– Я, мабуть, єдиний справжній фанат. Яка ганьба… – його погляд зачепився за щось позаду Гаррі, і брюнет обернувся, щоб прослідкувати за поглядом друга.
Мелфой стояв на порозі, струшуючи краплі дощу з волосся, оглядаючи кімнату зі своєю звичайною насмішкою.
– Хто його запросив!? – прошипів Візлі.
– Я, – відповів Поттер. – Час вирости, Роне. Він був корисним, і я думаю, міг би бути меншим придурком.
Рон скорчив гримасу, сповнену огиди:
– Але він Мелфой, – Гаррі знизав плечима й допив решту елю.
– Поттере, Візлі, Фініґане, – Драко кивнув кожному з них, а Рон прошипів. – Я купую наступний раунд, так? – і махнув рукою бармену.
Вони попивали ель, і Поттер шукав хоча б щось, аби порушити напружену тишу.
– Тож, Мелфою, тепер, коли ти покінчив із цією справою, повернешся до Австралії?
– Ох, скажи, що їдеш, – додав Рон. Гаррі штовхнув його ногою під столом.
Драко холодно подивився на Візлі, перш ніж відповісти:
– Я маю деякі справи в Англії, тож, схоже, залишусь. Вибач, що розвіяв твої надії, Рональде, – і зробив ковток пива, дивлячись поверх склянки на Поттера.
– А, розумію, – відказав хлопець. Мелфой залишився. Цікавий розвиток подій.
Розмова йшла легше, коли склянку осушували та знову наповнювали. Гаррі та Драко розмовляли небагато, але короткі моменти зорового контакту, легкі доторки плечей, стегон тримали Поттера на межі. Здавалося, блондин трохи розслабився, розмовляючи з колишніми однокласниками та залагоджуючи провини з такою щирістю, якої зеленоокий ніколи не бачив.
Позіхаючи, Гаррі стиснув плече Рона:
– Добре, друже, я змучився. Побачимось у неділю на матчі?
– Так, гаразд, – кивнув Візлі. – Побачимось пізніше.
Поттер попрямував до дверей, зупинившись, щоб спіймати погляд Мелфоя, перш ніж вийти. Хоч серце забилося швидше, але він почувався на диво впевнено. Опинившись на вулиці, парубок притулився до стіни, чекаючи. Не знаючи, що ще робити, дістав останню цигарку з пачки й почав курити, споглядаючи захмарене небо.
– Це брудна маґлівська звичка, – пролунало знайоме шикарне протягування.
Поттер кинув сигарету на землю, загасивши її носком туфлі.
– Ммм, – відповів, поклавши руку Драко на груди, грубо цілуючи в губи. У Мелфоя різко перехопило подих, перш ніж він відповів, розкриваючи губи та дозволяючи допитливому язику партнера досліджувати рот.
– До тебе чи до мене? – відірвався Гаррі, щоб запитати.
Драко відповів, схопивши юнака за руку та переніс їх прямо до своєї спальні. Поттер штовхнув хлопця на ковдру, важко дихаючи. Мелфой сором’язливо подивився на Гаррі, облизуючи губи.
– Уяви собі, ще один секс із ворогом, Поттере, – зло посміхнувся він Гаррі в обличчя.
Той простогнав:
– Ґодрику, Мелфою. Ти мене ще до смерті доведи.
– Та годі, Поттере. Зрештою, ми обидва знаємо, що я ніколи не був вправним у вбивстві. Я навіть сказав би, що є пристойний шанс того, що ти вийдеш звідси живим. Проте, боюся, твоя репутація може бути заплямована назавжди.
Гаррі заткнув його, неакуратно поцілувавши відкритим ротом, не дивлячись на усмішку Драко. Блондин простогнав йому в рот.
– Ти, чортів брудний смертежере, – прошепотів Поттер йому в уста. – Хочеш мого клятого члена-рятівника, невже це тебе виправдає?
– КОЛИШНІЙ смертежер, – виправив його Мелфой, перериваючи поцілунок. Його руки рухались униз по грудях Гаррі, стягуючи мантію та починаючи розстібати ґудзики на сорочці. – У цьому я теж був не потрібен, еге ж? – тоді лизнув смужку на грудях Поттера, стягуючи з нього сорочку. Хлопець допоміг її зняти, знизавши плечима. – Знаєш, для чого я не потрібен? – сірі очі блищали, зіниці роздулись, дихання часте й поверхневе. – Я не потрібен, щоб брати член, Гаррі.
– Ні, – задихався брюнет, – ні, ти ж не серйозно, правда? – усмішка Драко стала ширшою, і він почав стягувати з партнера штани, ніби особисто ображений їхньою присутністю. Поттер відгукнувся, стогнучи від того, як болісно твердий член торкається стегна. Гаррі стягнув чужу сорочку й втягнув повітря, коли побачив Мелфоєві торс, груди з рожевими сосками, твердими, мов камінці. Зелені очі простежили за пушковим волоссям, що проходило від пупка до ерекції, що застрягла в одній штанині.
Поттер нетерпляче й без слів позбавив парубка решти одягу, і напружений член Драко підскочив угору. Юнак пірнув униз, узявши прутень до рота та виділивши слину, але не міг стримати мимовільне гарчання. Мелфой звивався під ним:
– Трясця, Гаррі, що ти робиш?
Той волого прицмокнув і зустрів погляд хлопця.
– Я мав знати який ти на смак, правда ж? Збираюся зробити тебе мокрим, наповнити тебе й вибити з тебе живе денне світло.
Повіки Драко здригнулися, і він піддався слинявому, всмоктуючому й облизуючому роту. Блондин кінчив швидко, задихаючись та здригаючись. Поттер проковтнув, але дозволив спермі стекти з підборіддя на живіт партнера. Він використав наповнену спермою слину, щоб змочити два пальці, і притиснув їх до рожевої дірочки Мелфоя. У юнака перехопило подих:
– Гаррі, трахай мене, використовуй, я – нікчемний шлак, якому потрібен твій член.
Поттер став навколішки між його ногами, м’язи передпліччя напружилися, коли він ритмічно трахав парубка двома пальцями.
– Думаю, така повія як ти, могла б хоч трохи поблагати, Драко, – сказав чорнявий глибоким і різким голосом. – Чи взагалі хочеш цього, як сильно тобі це потрібно?
Мелфой пронизливо зойкнув, нахиляючи стена так, щоб пальці опинилися глибше всередині.
– Поттере… Гаррі, трясця, – промовив він, – якщо не трахнеш мене, я тебе прокляну.
Хлопець на мить зупинився, кинувши на блондина оцінюючий погляд.
– Ну, це не дуже добре, чи не так?
Драко розплющив очі, дивлячись на партнера:
– Поттере, – він сплюнув, – я ніколи не прикидався добрим. Я недобрий. Я хитрий та сексуальний, підлий лиходій для обраного . Ось хто ми до біса… Ооох, – його промову обірвали, коли Гаррі знову почав несамовито трахати його, додавши третій палець, масажуючи простату. Драко зібрався настільки, щоб промовити: – Я для людей ніби п’ята нога собаці, і мені ПОТРІБЕН твій член всередині, НЕГАЙНО.
Поттер підкорився, витягнувши пальці та обернувши ноги Мелфоя навколо власних стегон, і втиснув голівку свого ниючого члена в туге кільце м’язів. Юнак зашипів, потім розслабився й притиснув стегна на зустріч стегнам Гаррі.
– Торкайся себе, – наказав Поттер.
Драко слухняно потягнувся, щоб схопити власний прутень, відтягуючи його та несамовито стогнучи. Рухи парубка ставали відчайдушними, сухожилля на шиї напружилися. Гаррі сам себе довів до оргазму, погляд затуманився, голос захрип, і він кінчив. За кілька хвилин тіло Мелфоя здригнулося, і хлопець вивільнився, його сперма покрила груди та живіт партнера.
Поттер важко видихнув, повільно висмикуючись і перекочуючись для того, щоб лягти поруч.
– Мерлінові цицьки, Драко. Ти не клята трата місця.
Повільно дихаючи, Мелфой повернувся обличчям до нього:
– Та невже?
– Ні, – Гаррі підвівся на лікті, обернувшись обличчям до нього. – Насправді, я вважаю, що ти, можливо, перетворився на напів порядну людину, але твоя таємниця в безпеці, зі мною, – зітхнув він, плюхнувшись на спину, відчуваючи тепло Драко біля себе. – Наступного разу, – прошепотів брюнет, – я хочу, щоб ти трахнув мене.
Мелфой напружився: “наступного разу”? На якусь мить він завмер, а коли повернувся, щоб запитати, чи не втратив Поттер свій клятий розум, розслаблене чоло Гаррі та його спокійне дихання свідчили, що той клятий виродок уже поринув у сон.
******
Поттер прокинувся від незручного тепла, тому що сонячне світло заливало обличчя. Він висунув ноги з-під товстої ковдри та потягнувся. Хлопець почувався на диво добре, лише трохи спітнів і пересохло в роті, але похмілля не сильно проявилося. Тоді сів, озираючись. Кімната Драко була такою, як він її пам’ятав, сучасні меблі з чистими лініями, пусто, мало особистих речей. Де починалася підлога? Гаррі натягнув боксери та вийшов зі спальні. Відчув запах кави й почув тиху музику. Він пам’ятав, де знаходилася кухня, і взяв чашку кави під статичним закляттям. Вдячно схопивши чашку, пішов на звук до вітальні.
Мелфой сидів спиною до нього, з лавандовим електричним басом на колінах, ніжні пальці танцювали вздовж шиї. Бас не посилювався, але Поттер міг почути ноти. Хребет Драко виглядав розслабленим, хоча шия напружилася, коли юнак зробив крок у кімнату, і дошка підлоги скрипнула.
– Йой, ти встав, – блондин припинив грати й обернувся, щоб побачити, як Гаррі обережно заходить до кімнати. Парубок опустився в крісло навпроти дивана, де був Мелфой, вони сиділи обличчям один до одного. Драко насторожено подивився на нього.
– Ти дозволив мені переспати з тобою, – зауважив Гаррі. – Двічі.
– І? – усміхнувся той.
– Ти зазвичай так робиш? Дозволяєш хлопцям переспати з тобою? – запитав чорнявий.
– Я не старомодний скромник, Поттере. Те, що ми провели ніч разом, не робить із нас пару. Це нічого не означає. Ми трахалися, ми були втомленими, ми спали, – він схилив голову над басом і знову почав виривати акорди.
– Так, – сухо відповів Гаррі. – Ну, тоді мені краще піти.
Мелфой кивнув і продовжив грати на інструменті. Поттер підвівся, зупинившись, щоб схопити дрібку Летючого пороху.
– Я мав на увазі те, що й сказав минулої ночі, – ніяково почав він, не дивлячись на Драко. – Я не думаю, що ти марно витрачаєш місце, – сказав Гаррі, перш ніж кинути порох у решітку та повернутися додому.
Телепортувавшись на площу Ґріммо, Поттер упав на свій провислий диван і важко зітхнув. Що з ним було не так? Звісно, у Мелфоя гарненьке обличчя, справді, неформальний придурок був до біса приголомшливим, усі гострі кути́ й суворі краї, пом’якшені цим проклятим ВОЛОССЯМ… і… і… Гаррі видихнув. Драко був прекрасним, хай йому грець. Узагалі не страшно говорити, як це сталось. І він досить сексуальний, грає на своєму дурному фіолетовому басу зі скуйовдженим волоссям у ранковому світлі, з засученими рукавами, не намагаючись приховати вицвілу, жахливу Темну мітку. О, господи. Юнак грубо провів руками по волоссю, глибоко дихаючи. Він любив виправленого поганого хлопця. Любив басиста. Любив довгі ноги та дотепні стьоби. Але ненавидів Мелфоя, чи не так? Він, безсумнівно, відчув щось сильне, ніби жахливий розлад шлунку, наче з легень вибило повітря. Йому потрібна була допомога, йому потрібна була…
– Джіні! – крикнув він на її кухню через камінний дзвінок. – Мені потрібно поговорити з тобою!
– Привіт, Гаррі! – весело мовила Візлі, виходячи в поле зору. Її волосся було зібране в пучок, а руки – брудними. – Я просто порпалася в саду, що сталося?
– Е.. У мене.. Я.. Я переживаю невеличку кризу, – прошепотів Поттер.
– Ох, Гаррі, – дівчина терпляче всміхнулася, – ти багато років гуляв, я думала, що ти визнав: бісексуали існують, ти фактично один із них.
– Ні, це не так, просто я думаю, що втрачаю щось. Мені потрібно поговорити з кимось, кому я довіряю, і, ну, ти завжди краще за мене розумілась на почуттях.
Джіні оцінююче глянула на нього:
– Гмм… Це ж не має нічого спільно з певним слизьким слизеринцем, так? Я бачила, як ти дивився на нього.
Його обличчя набуло відтінку вареного омара.
– Ти, бідолашний дурний чоловіче, – захихотіла Візлі. – Тоді гаразд, чому б тобі не заскочити, я поставлю чайник. Можна сказати Луні? – Гаррі похмуро кивнув. – Грішний! – Джіні засяяла.
Поттер сидів між дівчатами на їхньому дивані, потягуючи чай.
Джіні ледь стримала свою радість:
– О, мені це дуууже подобається. Рон збирається вбити тебе. Не можу дочекатися, щоб побачити його обличчя! – Гаррі зиркнув на подругу.
Лавґуд дивилася на нього, накручуючи біляве пасмо на палець.
– Думаю, це чудова можливість, Гаррі, – хлопець скептично глянув на неї. – Через таку кількість ненависті та болю, чи не було б чудово, якби ви з Драко могли залікувати старі рани? – великі блакитні очі впилися в співрозмовника. – Знаєте, він мій двоюрідний брат. Ми спілкуємося відколи він поїхав за кордон. Він дуже вдумливий кореспондент.
Поттер не знав, що сказати. Він дивився на свій чай.
– Ми познайомилися із Семом, – почала Джіні.
– Вони чудові [прим. ред.: нагадаю, що Сем у нас небінарна особистість
\(￣︶￣*\))], – мрійливо додала Луна.
Джіні кивнула й продовжила:
– І вони фантастичні, і якщо їм подобається Драко, ну, він має бути в порядку. У групи ще один концерт у п’ятницю, думаю, що це їхній крайній виступ. Ходімо?
– О так, давайте! – Лавґд плеснула в долоні. – І Гаррі зможе оголосити правду свого серця.
– Цього може бути забагато на один раз, Луно, але так, ходімо, – сказав Поттер.
Джіні кивнула:
– Добе, тоді вирішено.
*******
Гаррі крутився біля дзеркала. Ніщо не виглядало ідеально. Він не міг одягнути мантію, не хотів костюм, бо був, як ідіот, а джинси здавалися надто повсякденними. Чорт, він, мабуть, запізниться. Зупинився на чорній футболці, чорних джинсах та своїй єдиній парі чистих черевиків. Глянув на себе. Волосся – кошмар, руки – прийнятно, обличчя – скривилося. Нічого з цього не було правдою.
Поттер аппарував до клубу, знову маленький зал. The Dingos ще не були надто відомими, але набирали популярності на чарівній інді-сцені. Джіні привітала його, ніжно почепивши манжету на плече, а Луна повітряним поцілунком чмокнула в щоку. Вони купили напої й сіли на стільці біля барної стійки. Зібрався невеликий натовп, який затишно притулився до сцени. Сем вийшли з коротким лаймово-зеленим волоссям, в окулярах у формі зірок та масивних жовтих кросівках. Вони знайшли Луну та Джіні й помахали Гаррі, злегка кивнувши, а потім повернулися перевірити звук та налаштувати гітару. Чорнявий намагався звернути увагу на подруг, розповідаючи про нашестя гномів, з якими вони зараз боролися, але не зміг зосередитися, коли спіймав поглядом Драко. Шикарний ідіот. Одягнений у вузькі шкіряні штани та сріблясту шовкову сорочку з відкритим коміром, що показує його чудові кляті ключиці. Його рухи були точними й розміреними, коли він перекинув ремінь басу через плече, ретельно настроюючись та кусаючи нижню губу, зосереджуючись.
– Гаррі? – пребила Джіні. – Ти закінчив трахати Мелфоя очима?
Той мало не виплюнув пиво й відірвав очі від гнучкої постаті Драко. Парубок збентежено повернувся обличчям до дівчат.
– Якби я не знала краще, то подумала б, що нарґлі дісталися до тебе, – мудро сказала Луна, – але бачу, що ти просто дуже сумуєш.
Поттер застогнав.
– Збадьорися, друже, – сказала Візлі, гладячи його по голові. Як собаку , подумав Гаррі.
Шоу було хорошим, Гаррі розлютився. Було б легше, якби Мелфой не вмів до біса добре володіти музикою, не вмів ламати прокляття, не вмів… виглядати так. Це повинно бути поза законом – мати такі стрункі стегна, що вигинаються з боку в бік, і такі ж спокусливі губи, вологі й придатні для поцілунків.
Ближче до кінця, Драко та Сем помінялися місцями. Щелепа Поттера відвисла, коли плавний тенор Мелфоя заспівав приголомшливий кавер на Creep - Radiohead.
I wish I was special,
You’re so fuckin“ special
I’m a creep, I’m a weirdooooo,
What the hell am I doin“ here?
I don’t belong her e
(Я хотів би бути особливим,
Ти до біса такий особливий
Я гад, я дивак
Якого біса я тут роблю?
Мені тут не місце)
Наприкінці він подивився вгору, і його очі зустріли Гаррі. Живіт Поттера ніби впав на підлогу. Драко слабо всміхнувся, кивнув під оплески та відступив, коли Сем зайняли місце біля мікрофону.
– Ти вважаєш, що це було тобі? – прошепотіла Джіні на вухо другу.
Юнак люто глянув на неї, почуваючись погано.
Після шоу дівчата підійшли до Сема, тріо обійнялося й одразу почало говорити та сміятися з комфортною фамільярністю. Брюнет незграбно стояв осторонь, завмерши, дивлячись на Мелфоя. Він нарешті набрався сміливості поговорити з ним, коли на сцену піднявся інший чоловік, потиснувши Драко руку з широкою усмішкою. Це був Теодор Нотт? Вони мало бачилися ще зі школи, востаннє чув, що той працював у торгівлі, чи то з інгредієнтами для зілля, чи з деталями для мітел, Гаррі не був упевнений. Однак був упевнений, що Нотт фліртував, ФЛІРТУВАВ, з Мелфоєм. Нахабство! А той ніби фліртував у відповідь. Поттер спостерігав, як Теодор вів хлопця до барної стійки, тримаючи руку за його спиною, закидуючи голову назад зі сміхом над тим, що, мабуть, сказав блондин.
Сем, Джіні та Луна підійшли до Гаррі.
– У тебе все добре? – запитала Візлі. Парубок кивнув, відводячи погляд від Драко й Нотта.
– Радий тебе знову бачити, чудовий виступ! – Поттер усміхнувся Сему.
– Дякую, Гаррі! – вони весело відповіли. – Сподобався кавер? Дрейкс сам обирав пісню, – вони підморгнули.
– Ем, так, дуже файно, – пробурмотів Гаррі, дивлячись на блондина. Мелфой дивився через плече, їхні погляди знову зустрілися. Драко різко відвернувся, щоб бути обличчям до Теодора. Поттеру стало важко дихати.
– Ми планували повернутися до нас на вечірній чай, хочеш приєднатися? – запитала Джіні.
– Авжеж, – сказав Гаррі, кивнувши, не кидаючи на Мелфоя жодного погляду.
Джіні, Луна, Гаррі та Сем сиділи навколо низького журнального столика дівчат на набитих подушках, пили чай, приправлений вогневіскі, і, за наполяганням Лавґуд, читали чайне листя. Візлі закотила очі на Поттера, хоча не змогла стримати ласкавої усмішки щодо блондинки, коли вона із Семом схилили голови над порожньою чашкою.
Луна перевела широко розплющені очі на друга:
– Твоя черга! – яскраво промовила вона. Гаррі зітхнув та простягнув їй чашку. Дівчина уважно оглянула її, обертаючи в руках, зосереджено насупивши брови.
– Що ти бачиш, Луно? – запитав Поттер. – Мені судилося жахливо померти? Залишитися самотнім і без кохання? – він засміявся, хоча у словах відчувалася крапля гіркоти.
– Гмм… – задумалася Лавґуд. – Думаю, що бачу змію… Яка може бути ворогом, але якщо повернути цим боком, то бачу, як її хвіст скручується в серце.
Джіні пирхнула:
– Відповідь перед носом, тобі не здається?
– Я не впевнена, що ти маєш на увазі, – замріяно сказала Луна.
Гаррі стиснув щелепи, нічого не сказавши. Його розум наповнився образами пальців Драко на грифі його басу, м’якого світлого волосся, що розсипалося по обличчю, ліній його тіла, коли Поттер знову й знову вбивався в нього.
– Ти знаєш, що подобаєшся йому, так? – запитали Сем, усміхаючись до хлопця.
Гаррі гаряче відповів:
– Звідки я можу це знати? Він цього ніяк не показував.
– Він колючий, наш Дрейкс, – мудро кивнули Сем, – але я знаю його вже досить давно, і він такий м’який, як і під панциром. Він говорив про тебе, коли ми були в Австралії. Це не моя справа, але, можливо, ви двоє могли б якось поговорити?
Поттер гаркнув. Поговорити. Йому. З Драко. Ну, можливо.