your eyes are like stars

Ніннін ніколи не хвилювалась так, як сьогодні. У неї побачення. Здається, це і не дуже масштабна подія, вона вже не раз ходила на побачення, але цього разу у неї по особливо серце починає битися коли вона згадує Ері.

 

Нін весь час згадує їхнє знайомство. Воно схоже їй на сніг, адже він випадає раптово і все навкруги у білій коврі, так і у них. Раз і Ері підійшла до Нін на вулиці з ромашкою в руці і сказала “Я рахувала чи варто мені підійти до тебе бо вагалися, але моє гадання сказало, що треба діяти”.

 

Після цього Ері дізналась ім’я дівчини, її улюблений колір, коли в неї день народження і в яку країну вона хоче відвідати та її аккаунт в какао.

 

Ніннін думала, що її нова знаайома напише відразу, адже та видавалась дуже балакучою та впевненою, але отримала від неї меседж через тиждень. Це було коротке, але сміливе “Привіт, надіюсь ти мене пам’ятаєш. Насправді, ти мені дуже сподобалась, чи не хотіла би ти зі мною на побачення сходити?”.

 

Нін довго усміхалась і дивилась смс, адже також з першого погляду відчула, як метелики в животі ожили від усмішки Ері коли та до неї підійшла. Ніннін коротко відповіла “Чекаю з нетерпінням.” і потім цілий день бігала в своїй піжамі з поні по кімнаті від радості.

 

Проте, зараз дівчина починає нервувати. Так, Ері подобається їй, що в неї в голові одні рожеві сердечка, а вона ж подобається Ері також, але чомусь відчуття спокою не приходило. Можливо, Нін усвідомила, що вони навіть не знають один одного. Їх переписка так і закінчилась на місці зустрічі і все.

 

Ніннін запізнюється, але коли бачить, що Ері немає, то починає ще більше хвилюватися. Проте за хвилину Ері біжить до неї з морозивом в руках.

 

— Вибач, вибач я вже тут — і усміхається до Нін.

 

— Все гаразд, куди ми йдемо ?

 

— О, тобі має сподобатися те, що я підготувала, але давай спочатку прогуляємося по парку.

 

Вони гуляють десь приблизно годину. Ері встигла розказати Нін, як важко працювала весь тиждень тому і не змогла одразу написати їй. Ніннін у свою чергу розказала, що має котика на ім’я Лана і показала фото, як кішка спить біля дівчини. Вони насолоджувалися компанією одна одної та весь час жартували про фільм Сутінки, аж поки Ері не сказала “Думаю, нам вже пора на головну локацію”.

 

Це був дах багатоповерхівки.

 

— Знаю-знаю, це типово, як у фільмах, але я подумала, що дивитися на зорі все ж таки класно — сказала Ері.

 

— Мені подобається, я завжди хотіла, як в кіно.

 

І тепер вони сиділи і тулилися одна до одної бо хтось забув про плед. Ері знову почала говорити про те, що завжди гадає на ромашках коли боїться щось зробити, а Нін у відповідь сказала, що це гадання було точним. Ері ніжно усміхнулась у відповідь і почала годувати Нін виноградом аби та їла і не бентежила серце Ері такими словами.

 

— Знаєш, я дуже нервувала коли йшла, але зараз я розумію, що це було марно. Мені дуже добре ось так лежати поряд з тобою і дивитися на зорі.

 

Ері повертає своє обличчя і дивиться на Нін. Дівчина дійсно дивиться на зорі, хоча її оченята самі як ті зорі, світяться і притягують аби на них дивитися. Ніннін відчула погляд на собі і повернулась у відповідь. Вони лежали ось так в тиші і відчували комфорт та умиротворення. Нін знову відчула у своєму животі бурю метеликів. Вона тихенько підняла руку і поправили чубчик Ері, який впав їй на обличчя. Аж потім Ніннін швидко забрала руку і подумала, що це було надто інтимно поки не почула:

 

— У мене немає з собою ромашки тому я запитаю, чи можна тебе поцілувати ?

 

Нін завмирає. Її серце починає стукатися ще сильніше, а метелики починають настільки порхатися, ніби хочуть полетіти кудись геть. Дівчина мовчить хвилину, а Ері чекає. Чекає і починає боятися, що поквапилась, що тепер все втрачено, але бачить легенький кивок.

 

Нін швидко облизує губи і тягнеться до Ері за поцілунком. Це було повільно. Їхні губи тільки доторкнулися і вони завмерли. Потім Ері перехопила ініціативу на себе і почала ніжно цілувати Ніннін.

Цей поцілунок був, як цукрова вата, такий ж солодкий та приємний. Вони відірвались одна від одної і всміхнулись.

 

— Я хочу цілувати тебе щоранку, як тільки ти прокинешся і щовечора перед сном, — каже Ері.

 

— Я не проти.

 

Вони знову усміхнулись одна одній і Нін поцілувала Ері в щочку та почервоніла.

 

Це побачення запам’ятається їм надовго і головне, що воно не останнє.