Коли ми з ним зустрілись, я була втомлена після завдання, а він виснажений роботою в кабінеті. Не дивно, що місцем нашого особистого знайомства стала “Доля ангелів”, а поштовхом — любов до одного й того самого напою, а з рештою і взагалі до алкоголю.
Заочно ж ми вже знаємо один одного не перший місяць, бо: а) як можна не знати капітана кавалерії Ордо Фавоніус Кею? б) Кея не міг не чути про близьку подружку Лізи.
Кілька бокалів “Полуденної смерті” і ми вже не особливо контролюємо себе. Ще стільки ж і я раптом усвідомлюю, що знаходжусь не у таверні, а в себе вдома. Міцне тіло притискає мене до дверей, а чоловічі руки тримають за талію. Кея м’яко цілує мене, поступово поглиблюючи цілунок. Потім переходить на шию. Залишає там кілька укусів, які вмить зализує. Мої руки на його плечах, міцно стискають сильні плечі.
Коли капітан прикушує шкіру на грудях, я не стримую стогону. Це слугує для нього дозволом перейти до більш рішучих дій. Він знову повертається до моїх губ. Цього разу я хочу перехопити ініціативу, але, мабуть, капітан Кея, капітан від маківки до п’ят, бо ініціативу мені ніхто не віддає. Однією рукою він заривається у моє волосся, другою повільно, але чуттєво спускається вниз по тілу. Затримується на грудях, повзе по тендітній шкірі живота, аж поки не дістається до низу. Зупиняється і трішки відсторонюється, дивлячись на мене чи то грайливо, чи то питально.
— Я тебе хочу, — шепчу я йому у губи, після чого облизую верхню губу капітана.
Раптом мої стегна підхоплюють сильні руки і несуть до спальні. Коли я залишилась без одягу, я гадки не маю. Зате чітко пам’ятаю, з якою насолодою я знімала одяг з Кеї, відкриваючи для себе вид на шикарне тіло капітана. Сідлаю його і починаю покривати поцілунками кожен клаптик шкіри. Руку я кладу на напружене єство, починаючи імітувати рухи. Кея гортанно ричить, перевертаючи мене на спину. Довго зі мною не церемониться і швидко входить, не даючи навіть часу на звикання.
Кажуть, що капітан Кея — приголомшливий коханець. Чуйний, ніжний. З першим згодна, з останніми двома тезами ні. Капітан бере мене, як хоче. Швидко й рвучко. Повільно й болісно. Грубо й нетерпляче. Я не стримую стогони, бо вир почуттів, що він мені дарує неможливо не демонструвати. На якомусь етапі він починає застосовувати пальці, ласкаючи клітор. Далі виходить з мене і своє єство замінює язиком. Скільки разів мене накривав оргазм? Кея дивиться на мене самовдоволено і по-господарськи. Йому подобається відчувати наді мною владу, бачити мою реакцію на нього. Мені ж подобається йому це показувати.
Завтра тіло безперечно буде ломити, голова боліти, а мозок відмовлятись думати, але зараз мені на це абсолютно байдуже. Закінчуємо ми на підвіконні. Швидкі товчки капітана, котрим вторять мої стогони. Мої нігті на його плечах і його зуби на моїх. Оргазм накриває нас майже одночасно і ми, безсилі, але задоволені, дивимось один на одного.
Коли ми лягаємо у ліжко, я розумію, що варто окреслити кордони, щоб зранку не було незручностей.
— Тільки, будь ласка, хай ця ніч не слугує початком відносин, — я благально дивлюсь на нього. Мої останні відносини закінчились нещодавно і починати нові так скоро я не хотіла.
— Як скажеш, — відповідає Кея, ніжно цілуючи мене у носик. — Жодних зобов’язань.
На цьому ми і засинаємо.
