На березі маленького міста, вона знайшла зовсім безлюдний пляж, сонце майже сіло, і осяяло своїм світлом пісок і море. Захід сонця був незвичайним, рожево-помаранчеві кольори, такі насичені начебто небо палало від краси. Вона зрозуміла, шо це саме те місце, яке вона шукала, щоб побути на самоті. Взявши з собою плед і пляшку вина, вона розташувалась біля моря. Хвилі заспокоювали своїм шумом. Така гармонія, всередині і зовні. Вдох і видих, це повітря трохи солоне на смак, але таке свіже. Відкривши пляшку і налив собі у келих, з першим ковтком її накрила безтурботність. Більше нічого не мало значення, не було нічого важливішого за цю мить і цей спокій. Тільки вона, море і небо. Десь недалеко місто запалало нічними вогниками, ліхтарі та гірлянди. І віддалено було чутно музику, іспанськи мотиви підштовхували її танцювати. Вона залишила келих і почала рухатись у ритмі музики. Танцюючи по мокрому піску, вона ніби загравала з хвилями, і море трохи торкалось її і поверталось назад. В голові було вино, а в тілі рухи латини. Вона танцювала закривши очі, і навіть і подумати не могла, що за нею хтось підглядає. Рухаючись під пісню, вона відійшла від свого місця і побачила, що вона не одна на цьому пляжі. Там був він. Тільки потім вона зрозуміла, що він тут був раніше за неї.
-Оу, привіт. Пробач, я на бачила, що тут хтось є.
-Привіт, а я тебе побачив, і нема за що вибачитись, як ти тут опинилась?
-да якось натрапила, шукаючи спокій, а ти?
-це моє улюблене місце. Ти гарно танцюєш!
-ох, це просто вино трохи розхитало мене…
Музика заграла гучніше
-потанцюємо?
-так, давай.
Він підійшов і вони зустрілись поглядами. Обійняв її за талію, але на відстані від себе. Це була бачата. Як же добре він танцює, веде її, кружляє, знає що робить. Вона довірилась йому і не стримувалась.
Їх танець закінчився але пристрасть тільки починалась.
Вона дивилась в його сині як море очі, і розуміла, що це вони. Це ті очі в яких хочеться тонути знову і знов.
А він дивився на її пухкі вуста, і ледве тримався, щоб не зробити чогось проти її волі. Вона вирішили не чекати і потяглася за поцілунком. Їх губи сплелися, і в середині у кожного з них щось перевернулось, начебто вони чекали такого поцілунка все життя, коли тіло пробирає голками і десь всередині щось пульсує. Вони не поспішали. Взяли її вино, пили і танцювали. Коли в місті все закрилось і закінчилась музика їх поцілунок вже не перервався. На ній була вдягнена легка і коротка шовкова сукня, по якій слизнули його руки. Він підняв їі на себе і охватив руками сідниці. Потім вони сіли на плед, вона все ще залишалась на ньому. Поцілунки спускались нище, він цілував її шию і плечі. Бретелі сукні сковзнули вниз і оголили її груди, такі чарівно манящі. Він не втримався і перевернув її на спину опинившись зверху. Він розчинявся в її тілі. Наче магніт тримав їх разом. Сукня спускалась все нище і в решті решт опинилась поруч. На ній були лише трусики. Вона стягнула з нього білу рубашку. І взяла контроль в свої руки. Вона знов була зверху. Повільними поцілунками вона спустилась нище, і розтібнула його джинси. Вона його поглинула. Його очі закрились від насолоди. Вона продовжувала, але він її зупинив, і затягнув її на себе, на своє обличчя. Вона сиділа на ньому і від цих відчуттів прогинала спину і тихенько стогнала. Бажання переповнювало обох.
Вона більше не витримувала. Тоді він перевернув її на спину, щоб дивитись на неї, а вона дивилась в його очі, і тоді він увійшов. Від задоволення вона гучно застогнала, навіть занадто гучно. І він трохи прикрив її рот рукою, від чого вона отримала ще більше задоволення. Так багато тіла, поцілунків, рухів, вона закінчила трохи раніше за нього. Майже світанок, вони заснули. Прокинувшись вони обидва розуміли, що цієї ночі було щось магічне . Ніхто з них не поспішав, і вирішили ще побути тут і покупатись. Вода була надзвичайно тепла. Як і його тіло, його спекотні поцілунки. Вже був ранок і місто почало оживати. Він провів її до готелю. Їх обох переповнювали ще й досі незнані відчуття. Не хотілось йти і відпускати. Поцілунок на прощання, вона вже повернулась іти далі, але він не відпустив руку і потягнув до себе, до ще одного поцілунку.
Він запитав:
-коли ми зустрінемось?
-ніколи.
І тільки море нагадувало їй його очі.
