Море

Я прокинулася в холодному поті. Через 

те, що мені наснився кошмар, я не відразу зрозуміла, де я знаходжуся. Я пам’ятала що заснула на плечі Роми на якійсь лавці. Голова розколювалася від болю. Я роздивилася по сторонам. Звичайно я була в нашому номері, але мене насторожило те, що в номері нікого не було. Я відразу згадала те, що коли я засинала поруч з нами не було Діми з Машою. В моїй голові почали з’являтися жахливі картинки. 

—Чорт, як я змогла дозволити собі напитися у компанії майже не знайомих нам людей? Вони можуть виявитися будь-ким! - Почала я істерично шепотіти собі під ніс.

—О, ти вже прокинулася?-Якби не звідки з’явився Роман і запитав у мене.

—АААА. Ти мене налякав. Навіщо так підкрадатися?

—Я не підкрадався, а просто вийшов з душу, - усміхаючись почав Рома.:       —Доречі, а що ти робила? Ти сиділа якась скручена, наче налякана. - Переймаючись за мене, запитавши Рома.

—Та нічого, просто кошмар наснився.- Від частини це було правдою, але звісно, ​​на даний момент найменше, що мене хвилювало, це був мій сон.  —Доречі, а як я опинилась у номері? І куди поділися Маша з Дімою? Я їх не бачила ще з моменту, як ми присіли на лавочку.-Намагаючись сховати свій наляканий голос, запитувала я.

—Ну, пам’ятаєш? Ти заснула у мене на плечі, тому мені довелося віднести тебе на руках. А Діма з Машею ще хвилин 30 тому пішли на пляж. Я теж збираюся туди піти. Хочеш зі мною? - Пояснивши Рома спокійним голосом. Я була рада, що з Машею все добре, тому я заспокоїлася.

—Да я не проти. Дай мені хвилин 15, і я буду готова.-Вже веселішим голосом погодилася я на пропозицію піти на пляж і почала збиратися. Я швидко зробила всі свої водні процедури, після яких почала одягатися. Я одягла шорти з футболкою, а під низ купальник, щоб було легше переодягатися. Я почала збирати всі необхідні речі, тому що знала, що Маша навряд чи взяла щось корисне. Так і виявилося. Відкривши наші з Машею валізи, я помітила, що сонце, захисний крем та ще деякі дрібнички, які потрібні на пляжі, як лежали, так і лежать на своїх місцях. Я швидко закинула їх до сумки, взяла свій рушник і ми попрямували до пляжу.

Шляхом ми купили собі воду і морозиво. Цього разу я погодилася на те, щоб заплатив Рома, адже я забула свій гаманець у номері. Доки ми смакували морозиво, ми розмовляли на різні теми, наприклад: яка сьогодні чудова погода або як багато місць буде зайнято. Через ці розмови я не помітила, як ми вже дійшли до пляжу. Рома подзвонив Дімі, щоб він хоч якось пояснив, де вони присіли. Через хвилин 5 незрозумілих пояснень Дмитра ми їх знайшли. Я звичайно, трохи посварила Машу за те, що вона забула багато потрібних речей, та через те, що я не дуже добре сьогодні спала, у мене не було сил довго на неї.Я поклала свій рушник на пісочок. Лягаючи на нього зверху, я хотіла трохи подрімати, щоб не ходити, як овоч до вечора. Попередивши про це Машу, я зручно лягла, накривши свою голову кепкою, і заснула. Я поспала всього години 2, після чого на мене полилося щось холодне, через що я швидко підскочила з місця. Виявилося, що це була моя любляча подруга, яка вилила на мене відро води. Я взагалі не розумію, звідки вона взяла відро, але те, що вона зараз отримає по шиї, я це чудово розумію.

—Ах ти. А ну йди сюди!!- Сердитим голосом закричала я і схопилася на ноги. Маша почала бігти до моря. Вона забігла в нього до пояса, після чого зупинилася і почала кривляти мене. Я хотіла піти за нею, але зробивши кілька кроків у воду, я пропалом вибігла з неї. Вона була крижана. Я не розумію, як Маші вдалося в неї зайти.

—Чому не йдеш за нею?- Прошепотів мені на вухо чоловічий голос.

—ААА…до якого? Рома, щоб тебе чорти взяли досить мене лякати! - Ще сердитішим голосом накричала я на нього.

—Ні, ну правда, другий раз на день. Ну як так можна? - Рома тільки сміявся і розводив руками.

—Так, а чому ти не заходиш у воду?- спитав Рома.

—Вона дуже холодна, я туди не зайду.-відповіла я.

—Справді? Тоді, може, я допоможу тобі?-Зі зловісною усмішкою на обличчі сказав Рома і почав підходити до мене. Я почала тікати від нього, тому що розуміла, що він хоче зробити. Але як би я не намагалася, він все-таки наздогнав мене.

Рома підняв мене на руки і рушив у бік моря. Я почала благати, щоб він не робив цього, що у нього немає ніякої вагомої підстави робити це. Але він уже почав заходити у воду. Через секунд 30 Рома опинився на глибині десь йому до стегон і просто відпустив мене. Я нирнула у воду, створюючи маленькі бризки. Виринувши, я сердито глянула на Рому і накрила його хвилею бризок. Ми почали бризкатися і через хвилину до нас приєдналися Маша з Дімою. Ми вийшли на пляж хвилин за 10, адже я сильно замерзла. На годиннику було вже за 14, тому ми вирішили, що потрібно повернутися у номер та щось поїсти. Ми зібрали всі наші речі й вирушили до готелю.