Зранку, коли співають горобці за вікном, ми ніколи не думаємо про те, що може статись дещо страшне. Збираємось, готуючи в голові плани на весь день, ми не прислухаємось до найменших звуків на вулиці та у своєму рідному домі. Ми думаємо про найменші проблеми на навчанні, роботі, у стосунках, і навіть не пробуємо уявляти що робитимемо, коли втратимо все. Мільйони українців залишили свої домівки, щоб врятувати життя, але й мільйони залишились по той бік фронту. Один з них – я.
