gwenliansnake
Власна робота
Оріджинали
12+
Завершено
Слеш
Драбл
Укрреал
Заборонено
  • Забороняю перекладати роботу російською
  • Забороняю розміщувати роботу на рос.ресурсах
запитуйте дозволу, якщо бажаєте використовувати дану роботу для натхнення та розмістити покликання в полі "Ф-ки за мотивами ф-в"
вт, 01/24/2023 - 18:56
вт, 04/18/2023 - 21:55
24 хвилини, 31 секунда
6
Читачі ще не додали роботу у збірки
1
Навіґація

Герої мого оріджинала «Господар метро» зустрічають день святого Валентина у сучасних реаліях. Без світла та стомлені, повернувшись після довгої мандрівки містом, вони… вигадують цікаву гру.

Написано на конкурс від ЧіФ.

Повний текст

Вони стрімголов мчали додому. Через пів години вимкнуть електрику, а вечеря не приготована, та й телефони потрібно зарядити. Олесь з Денисом затримались в метро, яке, не через вибрики Змія, а через кляту росню, застрягло поміж станціями.

    Примітки
    Увага! Денис використовує у мовленні забуті слова лебійської мови.

    1 Зшмуріти — здуріти
    2 Киміть — ніч
    Вподобайка
    5
    Поскаржитись
    Ставлення автора до критики
    Негативне

    Відгуки

    taika_i_titi

    Поки що не знайома з основною історією (виправимо, бо звучить інтригуюче), але Ваш стиль просто неймовірний — насолоджуюсь кожним словом, особливо круті порівняння та метафори в моментах ніжності між героями :) Взагалі атмосфера в цієї роботи така… тремка, ніби десь на глибині ховається небезпека (на жаль, сучасні українські реалії), здається, що ось-ось щось має статися — але ця невизначена бентежна тривога згодом розсіюється, залишаючи за собою відчуття безпеки і затишку.

    І знаєте що, пані? Я теж обожнюю запах спалених сірників.

    Дякую щиро і бажаю натхнення ❤️

    Поскаржитись

    gwenliansnake

    Дякую за те, що поділились враженнями! Ці персонажі ведуть мене, я навіть сильно не думала про що писатиму та як, воно само пішло. Хотілось чогось в стилі основної історії, тому як візьметеся читати, то там майже такий же стиль побачите)

    Ох, я також люблю запах спалених сірників, пора заснувати клуб))

    Спасибі! Навзаєм!

    Поскаржитись

    Квітка_Папороті

    Робота читається легко — в неї відразу занурюєшся і йдеш поруч з героями темними сходами будинку, разом з ними згадуєш про вигадані страшні історії свого дитинства, і підглядаєш за персонажами у миті щастя у їхній (і нашій) непростій буденності. Це один з тих текстів, які хочеться читати, «як письменник» — смакуючи, вчитуватись у кожне речення і занотовуючи щось для себе. Дякую, що ділитеся з нами своєю творчістю. 

     

    Поскаржитись

    gwenliansnake

    Ох, красно дякую за коментар! Дуже тепло на душі після нього, особливо знаючи, що ви смакували і знаходили для себе щось! Це найкраща нагорода для авторки: коли інший автор/інша авторка помічає щось для себе, так ми навчаємо одне одного) Спасибі вам ще раз!

    Поскаржитись