Коли Брієнна визирнула з вікна своїх покоїв, вона знов побачила дракона. Здалеку він здавався крихітним, не більшим за комаху, проте легкі хмари на блакитному гобелені обрію розбігалися від змахів могутніх крил, та ще час від часу поривами вітру набігало низьке тужливе ревіння.
Відгуки