Скільки меж треба перейти, щоб дістатись до щастя, щоб отримати бажане? Як далеко для цього доведеться зайти? Чи стане Каї та Ділюку сміливості на цей шлях?
Відколи Кая почав жити в родині Крепуса Раґнвіндра, він постійно ставив собі одне єдине запитання: “Чи не переходжу я межу дозволеного?” Так, Кая дуже боявся зайти занадто далеко, попросити занадто багато.
Роки без Ділюка поруч давались Каї неймовірно важко, він ніби наново вчився ходити. З нуля йому довелось вибудовувати власну особистість, власний образ, що не залежатиме від Ділюка, не ховатиметься в його тіні.
З поверненням Ділюка Каї легше дихалось. Їм, звісно, не вдавалось жити так само, як раніше, але доки вони були поруч їм було легше ігнорувати будь-які зміни у своєму житті. Вони знову стали чимось незмінним в житті одне одного, єдиною стабільністю, особливою опорою, яка завжди врятує.
Пробудження Буревію лякало Каю, хоч він і не міг в цьому зізнатись. Дракон, окрім проблем з монстрами та суцільної розрухи, приніс із собою жахливі шторми, які його і жахали.
