nesteria
Відомі люди
16+
Слеш
K-pop » ATEEZ
Чхве Сан, Чон Уйон
Міні
Запитуйте дозволу
Немає схованих позначок
ср, 10/12/2022 - 21:13
нд, 01/08/2023 - 19:41
37 хвилин, 8 секунд
1
Читачі ще не додали роботу у збірки
1
Навіґація

«Демонів треба позбуватися, а ти саме він»

Повний текст фанфіку

Навколо кружляє свято. Атмосфера сяйва вогню, багатої кількості пісень у перемішку з безліччю розмов, багато людей та багато лиць. Всі вдягнені в гарні легкі сорочки та плаття. Стільки вродливих людей, а він не може одірвати очей від однієї єдиної, яка зараз сидить серед дівчат та слухає як правильно плести вінок. Його очі палають зацікавленістю та захопленням від кожного руху дівчини, яка допомагає та інструктує його. Сан ловить себе на думці, що фіолетові квіти казково виглядали би на світлому волоссі хлопця. Що ще цікаво, скільки Чхвє тут живе, він вперше його бачить.

Думка приєднатися не довго формувалася, тому наступної миті він вже сідає поруч з хлопцем, який навіть не помічає цього серед навколишнього шуму. Той прикушує губу, і може здатися, що він хвилюється. Мабуть техніка плетіння не до кінця йому зрозуміла.

– Це не складно, я можу тобі пояснити та допомогти, – Сан ловить на собі погляд незнайомця, який занадто різко обернувся. До Чхвє не одразу дійшло, поки він не зрозумів причини переляканих очей. – Пробач, я не думав, що налякаю тебе.
– Нічого, думаю це все я. Виглядає дуже поманливо, тому і занурило так сильно у процес, – м’яка посмішка прикрашає його обличчя після його ж слів. – Але я тільки за, бо зовсім не запам’ятовую що куди вплітати.

Дівчина, котра до цього показувала дії з вінком, хотіла щось сказати з приводу того, що він їй не докучає та вона з радістю допомагатиме і далі. Але вчасно зловила погляд Сана, який прошепотів щось схоже на «просто дай мені можливість».

– Мені час, – посміхається вона, – знайду вас потім. Приємно було познайомитись, Уйон. – Дівчина вже через кілька секунд зникає з поля зору.
– Так ти Уйон, – Сан чекає, поки хлопець проведе дівчину поглядом та зверне на нього увагу. Довго чекати не довелося. Він дивиться, як інший кліпає очима. Вже в котрий раз Сан не може стримати посмішки.
– Т-так, – наче з затуманеним розумом відповідає Чон.
– Добре… Можна? – Сан вказує на трави під руками Уйона, які він скоріш за все зібрав до цього. Він киває замість відповіді.

Так як хлопець так само тримає руки на тому ж місці, то Сан бере ініціативу на себе, він зовсім не проти. Чхвє акуратно піднімає руку Уйона, дивлячись на те, як той слідкує за його рухами але нічого не робить з цим. Сан забирає матеріал майбутнього вінка, та роздивляється що ж там є. Сама доля дарувала Сану можливість подивитися на Уйона в тому самому вінку, про який він до цього мріяв побачити на ньому. До речі, він єдиний, здається, хто обрав фіолетові квітки.

– Ти виглядаєш так, наче сам сюди прийшов, – каже Сан, починаючи з перших кроків до майбутнього вінка.
– Так і є, я сам прийшов.
– Ти знаєш, що це є свято літнього кохання? – М? – Його ще так називають. Ну і традиції з цим пов’язані здебільшого. – Сан пересідає, щоб бути обличчям до Уйона. Він бере його руки, управляючи ними вони починають переплітати перші рослини.
– За традиції чув. Але логічно виходить, бо все це свято про кохання. Проте я не дуже знаю про це все.
– За тобою дівчатка в купі стоять, подивись.

Уйон відволікається від діла та повертається подивитися. Руки блондина залишилися зараз лежати в руках Сана.

– Вони прикрашають невеличке дерево, – каже Уйон повертаючись до роботи.
– Мара - це зимове божество, яким лякали неслухняних дітей. Хтось вважав її старшою русалкою, з вини якої топилися люди та худоба, – Сан прибирає свої руки від вінка. Уйон не спиняється та продовжує плетіння, здається, він нарешті зрозумів що до чого. – Дерево Марена - це символ холода та хвороб. Щоб це обійшло стороною людей Марену треба задобрити. Тому дівчата прикрашають дерево та водять навколо хоровод. Так закликають родючість та сприятливі умови.
– Ого… Я… Це все так цікаво.
– Ти ніколи не святкував Купала?
– Ні, – Уйон бере квітку, яку передає Сан, та вплітає далі. – В цьому році я вперше в цих краях. А в моїх ніколи не святкують нічого…та і в мене не було когось знайомого навіть, щоб можна було хоч якось відсвяткувати, – майже беззвучно каже Чон, опускаючи очі на вінок.

Сан прериває цю паузу своїм втручанням в плетіння. Він бере вінок в свої руки, ловлячи нерозуміючий погляд хлопця, але не звертає уваги, вплітаючи останні квіти.

– Тоді я буду твоїм провідником у світ Купала та його розваг, – Чхвє одягає вінок на голову Уйона. Все як він і думав, це незабутнє видовище. Нарешті Сан може порівняти його з ангелом, ця думка дуже довго йшла до нього, але все так. Його біле волосся, щирі дитячі очі, які бачать у всьому щось казкове та захопливе для себе, його довірливість. Він увесь.

Світ відбивається у будь-якому погляді. Світ перевернуто. Все життя Сана тепер стало з ніг на голову, і йому вперше не хочеться нічого міняти. Все ніби виявилося на своїх місцях. Так, як і має бути.

Сан піднявся першим та протягнув руку Уйону, на що одразу відповіли іншою рукою. Сьогодні Чхвє не збирається відпускати руку іншого, щоб не загубити десь це диво.

Поки хлопці танцюють аркан, Сан розповідає про те, як часто на це свято формуються пари. Уйон же не пропускає мимо жодного слова, яке йому кажуть.
Вони вирішують приєднатися до розпалювання ватри та допомогти назбирати все необхідне. Давно навколо себе Сан не чув так багато заразливого сміху, від якого він не міг встояти.
Тепер він хоче порівнювати Уйона з демоном, який захопив всю його увагу та заполонив кожну клітину всього Сана, не тільки в голові засів, а відбився на кожному місці, де торкався його, або ще не встиг торкнутися.

Чудо може статися, але не обов’язково саме так, як замислювалося. Завжди можливі варіанти.

Починає вечоріти, тому час водити хороводи, перед тим як потім стрибати через вогонь. Це улюблена частина всіх місцевих. Сан бачив, що Уйон трохи переляканий купі людей. Він запевнив його, що все буде гаразд і він в будь-який момент може сказати і вони вийдуть з кола. І хто такий Уйон, щоб не довіритись Сану?

Це не просто весела частина свята, це ще і містичний атрибут свята. Ще одна річ, про яку Уйон тільки що дізнався.

Тепер час стрибків. Кажуть, що вони очищують душу й тіло. В інших випадках передбачає долю. Після розповіді про долю, Уйон запалав бажанням спробувати, запросивши Сана стрибнути з ним. Як він зрозумів за сьогодні, то із Саном тут йому спокійно і він не проти спробувати долю на такому прикладі. А Чхвє не мав намірів відмовити. Він не впевнений, що дозволив би йому зробити це з кимось іншим.

Це не заняло багато часу. Після стрибка Сан відвів Уйона в сторону, подивитися на це з іншого боку. Очі блондина так само сяяли, як і при першому погляді Сана на нього. Уйон притулився до дерева, поки Сан влаштувався стояти поруч з ним.

– Чому ти вирішив підійти до мене? – Уйон продовжує дивитися на інших попереду.
– Мені було цікаво. Ти був єдиним, хто так привертав увагу просто своєю присутністю серед інших. Ось я і вирішив перевірити чи є в тобі щось ще.
– І як?
– Є.

Сан не продовжує розповідь, він тільки дивиться на профіль Уйона, чекаючи на його реакцію. Але він все ще перепарює інформацію.

– Що ще залишилося зробити у це свято? Окрім пускання вінків по воді.
– Поцілунок, – без роздумів каже Сан.
– Що?! – Розвертається на нього Уйон.
– Ну ми ж стрибнули через вогонь, наші руки не розчепилися, тепер за правилами поцілунок.
– Правда? – Шепоче блондин.
– Ні, я жартую, пробач, – він вирішив не продовжувати жарт, бо це видимо засмутило хлопця, – я більше так не буду.

Чон думає, дивлячись своїми виразними очима.

– Якщо я згоден?
– Хочеш, щоб я тебе поцілував? – Каже Сан, встигаючи помітити рум’янець, прикрашаючий тепер обличчя Уйона. Сан дивиться на нього хитрими очима, стає навпроти свого дива. Він бере обличчя хлопця в свої руки, цілує його для початку в лоб та дивиться, як у того тремтять вії від такої ніжності.
– Хочу… – сором’язливо каже він. Потім губи Сана опинилися на губах Уйона. Зуби клацають один проти одного, язики ковзають між ними, губи відкриваються лише на мить, щоб перевести подих, перш ніж знову зімкнутися. Поцілунок з ним справді був, на думку Сана, однією з найпрекрасніших речей у житті.

Теплі губи Сана на губах іншого, відчуття його язика на нижній губі, питаючи дозволу, коли сором’язлива рука Уйона крадькома рухалася, щоб знайти місце на широких плечах Сана. Чон дозволяє Сану поглибити поцілунок, зітхаючи і проводячи нігтями по спині, поки їх язики досліджують один одного. Уйон відчував, як його обличчя червоніє від цього відчуття ще більше. Навіть після закінчення поцілунку, Сан відчував відчуття чужих губ на своїх. Він міг сказати, що це був найсолодший поцілунок із усіх, які в нього колись були.

– А тепер мені цікаво, що ми будемо робити з тобою, нявочко, – Сан дивиться, як по обличчю навпроти пробігає безліч різних емоцій.
– Т-ти… – Уйон зрозумів, хто перед ним. Але не впевнений, що може озвучити це. Його очі округляються чи то від страху, чи то від болю розчарування, що їм мабуть гралися.
– Чугайстер? Так, сонечко, я саме він, – Сан лагідно проводить рукою по щоці Уйона. – Для початку краще скажи, навіщо ти прийшов до цих людей? Жертву шукаєш?
– Що ти тепер зі мною зробиш? – Все, що зміг видати Уйон. – Тільки не кажи «нічого».
– Демонів треба позбуватися, а ти саме він. Проте ти дійсно мені сподобався. Навіщо ти прийшов сьогодні?
– Я… – він склоняє голову, – я заблукав і вийшов тут. Думав зможу з кимось хоч трохи поговорити, а після одразу зникну.
– Пам’ятаєш як помер? – Сан хоче підняти обличчя Уйона, але той пручається. – Значить ні. Сюди тебе привела туга за коханням, яке ти залишив при житті, сонечко.

Це остання крапля, яка зриває з очей мавки сльози. Це виходить, що він сумує за кимось, хто його вже забув. Або що ще гірше, а якщо кохання було не щасливим? Сан не є прихильником мавок, через свою сутність, але зараз він відчуває до їх виду щось інше. Точніше лише до одного представника. Він обіймає Уйона, притискаючи до себе якомога ближче, щоб дати відчуття захисту іншому.

– Я можу тобі допомогти.
– Як? – Уйон ніби забув, що зараз стоїть в обіймах практично свого ворога. Але він нічого не може вдіяти, відповідаючи на обійми, влаштовуючись у них як йому хочеться.
– Якось? Мені не доводилося з цим стикатися. У крайньому випадку доведеться позбутися тебе, – як ні в чому не бувало каже Сан. Він відчуває, як Уйон хоче усунутись, тому Сан продовжує промову. – Але не буду цього робити, я все ще вважаю тебе особливим. І я казав це тоді, коли розумів хто ти, так що заспокойся. Проте треба щось робити з тобою, тому пішли.
– Куди?
– До мене. Ти увесь заплаканий, ще зіпсуєш мені репутацію.
– Ну дякую, містер репутація, – бубонить Чон.
– Ось і добре, – Сан швидко цілує Уйона в маківку, поки той не зрозумів цього, та одразу тягне йти в потрібну сторону. – Тільки не лякайся, коли тебе почнуть роздивлятися, я живу з друзями і вони ніколи не зустрічали живих мавок.
– Живих?
– Так, і… – Сан розуміє помилку і швидко виправляється, – в сенсі просто мавок, пробач.

    Вподобайка
    4
    Ставлення автора до критики

    Відгуки

    hwanight

    Атмосфера цього фанфіку така загадкова і солодка, що повз просто неможливо пройти!!!

    Міфологія сама по собі цікава, а тут ще й з вусанами, це просто золото у всесвіті фф та ав crying

    Мені дуже подобаються відносини між головними героями: Сан знав ким є Уйон, але все одно залишився з ним провести свято та був щирий, допоміг з вінком та порівняв його з ангелом це робить із мене калюжу broken heart

    Дуже дякую за Вашу роботу, Ви просто неймовірна heart

    (А ще мені дуже подобається коли Ви називаєте когось містером, як тут було «містер репутація». Мені здається, що це вже Ваша фішка ♡)