Листи

Чомусь вона була завжди прив‘язана до листів.  Якби зручно не було користуватися СМСками чи просто дзвонити по телефону, в листах була своя магія. Рон ніколи цього не розумів. Можливо це й стало причиною їхнього розриву. Вона ніколи не залишала йому повідомлень голосовою поштою. Вона залишала листа коло стаціонарного телефону. Загорнутого в конверт. З коричнево-червонуватим сургучем і іменною печаткою. І Рону це ніколи не подобалось. Задавалось, він був занадто простим. Він ніколи на заморочувався. І, можливо, через це вона і почала з ним зустрічатися. Тобто, звичайно, спершу були якість почуття, але потім все закінчилось і вона підтримувала ці стосунки, просто тому, що їй це було комфортно. Але коли Рон порвав один з  її листів у неї на очах і пішов у спальню, де, як вона пізніше почула, на нього хтось чекав, вона вирішила, що з неї досить. Наступного ранку вона покинула колись «їхню» квартиру з усіма своїми речами і залишила на столі останній свій лист, що був адресований йому. І вона почала своє нове життя. 

Герміона переїхала в нову квартиру. Десь, через місяць вона взагалі її купить, але тоді вона цього ще не знала. Вона буде жити для себе. Вона не викидатиме своє життя на чоловіка, який не цінуватиме її. Коли вона купить квартиру повністю, вона піде на той крок, про який завжди міряла. Вона створить з третьої спальні свою власну бібліотеку. І вона піде в меблевий магазин в магічному Лондоні і замовить там собі купу поличок і стелажів з міцного дубового дерева. Вона купить лак по дереву і кілька дошок, аби змайструвати драбину. І вона накупить багато нових книг. І вона буде щаслива. А потім в її житті з’явиться чоловік. Справжній. 

Це сталося в одній з книжкових кав’ярень. Він просто взяв до рук цікаву їй книгу. Вона просто підійшла і запитала чи читав він її. А потім вони просто вип’ють кави. Потім він просто запросити їй скласти йому компанію на балу своїх батьків. А потім він просто запропонує їй зустрічатися. Ох! Цей чоловік мав все чого не мав Рональд Візлі! Драко Малфой вторгся в її життя, змінив його на краще і поділився планами про те, що він не планує покидати ні її серця, ні її голови. Ба більше, він не планував відпускати її, ні з свого серця, ні д своєї голови. А найголовніше він любив писати листи. І одного разу під час приємних вечорів за книгою з како біля каміну він сказав: 

«Чомусь я був завжди прив’язаний до листів» 

І вона познайомить його з різновидами маглівських штук для листів. І йому сподобається. І вони писатимуть листи одне одному. І звлишатимуть їх скрізь. На холодильнику, в ліжку чи навіть у ванній кімнаті. Але це будуть їх листи. В нього зелено-сірий сургуч і іменна печатка «Драко Малфой» і в неї коричнево-червоний сургуч і іменна печатка «Герміона Малфой-Грейнджер»

І потім вони розповідатимуть дітям :

«Чомусь нас завжди тягнуло до листів»