Том сяяв на сцені. Не важливо, чи то його макіяж, чи крапельки пота на гнучкому тілі; чи направлене на нього світло софітів, чи він ховається в тіні за солістом. Торд нколи не міг відвести очей. Звабливі рухи голови, плечей, рук, стегон… о ці стегна і ноги! Як Торд мріяв про них, мріяв про відчуття гарячої шкіри під подушечками пальців, мріяв відчути тиск сідниці на своєму паху, мріяв тертись і штовхатись у вузький спекотний дурман… Дідько, треба припинити про це думати, інакше знову доведеться терпіти стояк до кінця концерту.
Том сяяв на сцені. Не важливо, чи то його макіяж, чи крапельки пота на гнучкому тілі; чи направлене на нього світло софітів, чи він ховається в тіні за солістом. Торд нколи не міг відвести очей. Звабливі рухи голови, плечей, рук, стегон… о ці стегна і ноги!