Це не дуже чемно з його боку, але інколи Ваят хоче, щоб його брат був кимось іншим.
Це не дуже чемно з його боку, але інколи Ваят хоче, щоб його брат був кимось іншим. Просто… трохи інакшим.
А річ полягає в тому, що, хоч Кріс і тактильний, але не надто емоційно доступний. О, він такий лише до Б’янки, а ще завжди готовий допомогти своїй сім’ї. Але не ділиться своїми почуттями ні з ким, крім своєї нареченої. І це також проблема: якби сам Ваят заручився в дев’ятнадцять років, батьки робили б кіпіш.
Усе своє життя Кріс був травмований, і, хоч це не його провина, він не може не думати про це. Ваят не був злим у цьому житті, навіть доводиться мати справу з неврозами молодшого брата, його втечами та дивною поведінкою. Скільки разів він брав участь у шкільних бійках, захищаючи дивну поведінку малого? Звісно, він ніколи б не подумав про це, якби знав, яким жахливим насправді був інший світ. Але в той день, коли Крісу виповнюється двадцять, він дізнається про все. Це єдиний спосіб описати події. Коли мама вперше розповіла основні відомості про… стан Кріса, він дослідив ПТСР (прим. ред.: ПТСР – посттравматичний стресовий розлад).
Залітає в їхню квартиру, дуже мало про це думаючи. Пара на кухні, і в жахливому кліше футболка, яку Кріс не носить, разом із його піжамними штанами на Б’янці.
— З днем народження!
Кріс кидає руку з телекінезом на нього, незвично реагуючи на переляк. Ваят розуміє що просто присверився, і на мить думає, що парубок просто роздратувався, що той зайшов без попередження. Але зрозуміло, що Крістофер не бачить його — принаймні того, хто стоїть перед ним.
— Це твій двадцятий день народження, 7:30 ранку, і ти маєш плани з мамою, татом, Меліндою й мною, твоїм братом Ваятом, — йому та Б’янці вдається повернути хлопа до своєї хронології.
Уперше Ваят просить розповісти більше про інший світ та іншого Вята, і думає, що, можливо, наступного разу навіть зможе ввійти у світ Кріса, щоб допомогти йому вибратися звідти, як це робить Б’янка. Що ще більш дивно, той погоджується, хоча згода була неочікуваною.
— Я вже керував опором проти тебе, — каже він своєму братові, який у цей час ні мухи не скривдив би, а в іншому всесвіті підірвав п’ятьох учасників опору, поранив Б’янку так сильно, що в неї стався викидень. І цього дня вбив Лео, їхнього батька. — Мама й тітки померли. Наші дядьки переховувалися з двоюрідними братом і сестрами, тому що ті були ще надто малі. Б’янка завагітніла. Для цього був невдалий час, і, мабуть, навіть неправильно з нашого боку рухатися вперед зі світом, яким була вагітність, але це була… світла пляма. У всій цій потворності в нас було щось. Ще не було видно живота, тому це й не було очевидною точкою атаки, і зовсім не сповільнювало її, але… один із демонів нижчого рівня розвернувся та вдарив по штабу. Ти залетів усередину та розкинув п’ятьох солдатів, які опинилися між нами. Тоді намагався вбити Б’янку й ударив її енергетичною кулею прямо в живіт. Було стільки крові, що ми спочатку навіть не зрозуміли — я так відчайдушно намагався її вилікувати, але не впорався. Тоді почав кликати Лео, який часто лікував членів опору, хоча наші стосунки ніколи не були такими, як у батька й сина, розумієш? Він не прийшов, і тоді інший ти почав реготати, кажучи, що останній зі старійшин помер; навіть привітав мене з днем народження й сказав, що припиниш, якщо я просто піду з тобою. А я не міг. Я був… єдиною ланкою, що розмежовувала тебе від повного панування світом, і якщо б я здався, маю на увазі, що засудив би Б’янку в той момент. Знаю, чому ти вбив її пізніше, і я хотів би… — Кріс зробив глибокий і тремтячий вдих, але в голосі лунали непролиті сльози. — Я відвіз її до лікарні. На той час усі знали про магію, тому мусив розповісти більшу частину правди. Звичайно, я назвав вигадані імена, тому що нікому не можна довіряти, ніхто не знав хто може працювати на тебе, навіть смертні лікарі. Їм довелося робити апендектомію (прим. ред.: апендектомія – хірургічне втручання, яке виконується при гострому апендициті), спленектомію (прим. ред.: спленектомія – операція по видаленню селезінки) та гістеректомію (прим. ред.: гістеректомія – операція, що передбачає видалення матки). Це був єдиний спосіб, яким вона… — він заткнувся від подиху, стиснувши щелепи, щоб не схлипнути, і на мить зупинився.
— Ти надіслав йому листівку зі співчуттями, — додала Б’янка, згадуючи ту саму подію, — і, можливо, навіть був щирим. Ти не насолоджувався тим, що завдав болю. Але це навчило тебе захищатися силою, та ти й справді думав, що можеш навчити свого брата такого ж. Вважав, що він приєднається до тебе. Те, що ти знав про дитину, означало, що хтось у лікарні знав усе й розповів, але натомість дозволив йому пообплакувати. Він побачив у цьому співчуття, і саме тут був момент, коли він вирішив, що має повернутися. Нам знадобилося два роки, щоб спланувати все та створити заклинання. І, звичайно, Крісу довелося призначити лідера, поки його не було, створювати непередбачені обставини, плани, забезпечувати безпеку в будинках.
Це перший раз, коли Ваят справді розуміє, ким був у тому світі. Він не пригадує, що дійсно був цією людиною, але думає, що якби й пам’ятав, то теж трохи збожеволів би.
— Мені дуже шкода, що робив подібне з тобою, — каже вперше за всю історію, і це має серйозне значення. Він повторює це й до Б’янки, яка відповідає, що її хвилює лише те, ким він є зараз. Хотілося б відчувати те саме.
Але тепер він знає. Знає, чому Кріс інколи здригався від нього, чому саме від Ваята поганою ідеєю є налякати його. Знає, що в ньому живе здатність бути Джерелом Усього Зла. Це невтішна думка. І це знання, з яким малий жив уже два десятиліття. Як це можливо, щоб брат не ненавидів сам його вигляд?
— Мама й тітки були колись злими. Я теж був, коли демон-павук схопив мене. Ми вчимося й стаємо кращими. До того ж, — тон стає довірливим, коли частина тягаря зникає з плечей Ваята, — ти нічого в мене не забрав. Можливо в іншому світі, але не в цьому.