Лілі поволі розплющила очі. Ранкове світло, що пробивалося крізь вікна, її вразило, тож вона знову замкнула повіки. Коли все ж таки вдалось пробути з розплющеними очима більш ніж секунду, вона замітила, що стеля кімнати зовсім не схожа на її вдома. Здається, вона прокинулась не в своїй оселі.
Лілі думала, що робити далі й куди її занесло. Раптом, як завжди буває, їй стало не зручно, тож вона перевернулась на бік. І о ні, тільки не він…Поперед себе вона побачила сплячого того, кого точно не очікувала побачити в ліжку біля себе.
Того, хто всі 7 років навчання ганявся за нею мов навіжений. Того, хто єдиним помічав всю її красу. Того, кого цікавили не тільки відповіді на тести від неї. Того, кому Лілі твердо відмовляла кожного разу, але врешті він її покорив. Того, хто зветься Джеймсом Поттером.
Вона торкнулась його кучерявої чуприни. Волосся, що завивалось, в той момент здавалось прекрасним. Та мабуть, її дотики розбудили хлопця, бо за мить почулося бурчання. Лілі встигла прибрати руку до того, як Джеймс повернувся до неї.
Спершу, він навіть не помітив рудоволосу дівчину поряд себе, але вже за секунду його очі вилупились на неї. Проте, схоже, він чудово пам’ятав минулий вечір, бо його вираз лиця блискавично змінився. Піднявши брови та усміхнувшись, Джеймс чекав реакції Лілі. Дівчина ж на те лиш закотила очі та перевернулась на інший бік.
Потрохи, спогади з вчорашнього вечора прибували й до неї у голову. О так, її підло обманули дівчата. Запрошували до себе, мовляв, на дівич-вечір, але притягнули на хату Поттера. Лілі їм ще нагадає за те.
Проте зараз це не важливо. Зараз, Лілі б хотіла назавжди запам’ятати цей момент. Момент, коли вона лежить, а поряд з нею Поттер. Джеймс Поттер.
Відгуки