Натисніть на потрібну назву, щоб перейти до читання відповідного розділу.
“Остання жертва Різника була знайдена менше ніж тиждень назад на території національного парку, де завжди людно. Він стає нахабнішим, але це вбивство дещо відрізняється від тих, що фіксуються нами. Схоже він відійшов від схеми ехолотів, або ми ще не знайшли два інші тіла. Хоча з огляду на те, як демонстративно було залишено тіло, я особисто сумніваюся, що є інші випадки.
В цей раз він спустив кров та вилучив всі внутрішні органи та добре відмив порожнину. Різник заповнив її попередньо пропарафінованими квітами едельвейса, хоча висушений Leontopodium alpinum зберігає свій зовнішній вигляд. Він доклав максимально зусиль, щоб не пошкодити рослини, і тіло — всього лише посудина.
Це унікальний епізод, можливо, чи не найщиріше його висловлювання. Схоже на листівку-зізнання у коханні. На жаль, цей випадок більше про те як він сприймає адресата, а не про нього самого. Якщо припустити, що для Різника чи його одержимості символіка рослини не відрізняється від загально прийнятого, то з мови квітів це перекладається як “Ти важкодоступний, але я обіцяю бити вірним”.
“З чого ви вирішили, що адресат чоловік, він же не гіацинтами його начинив?”
“Чоловіче тіло і він би не був настільки буквальним”
“Ви вважаєте, що Різник гомосексуаліст?”
“Точно, ні. Скоріше пансексуал, його хвилює, лише те що всередині, а так він сприймає людей, як свиней”
“Як тоді він зміг закохатися?”
“Кохання складне почуття, знань людства не достатньо щоб пояснити механізм його виникнення, а тисячоліття філософії та мистецтва так і не осягнули його повністю.”
“Студенти у вас чудова можливість побачити найкращого психіатра Балтимора — доктора Ганнібала Лектора.”
Ганнібал встав підійшов ближче, він як завжди був ідеально вбраний, людина-костюм.
“А на цьому все. Дякую за увагу, зустрінемося через півгодини”
Студенти кидали зацікавлені погляди на відвідувача та намагалися йти якомога повільніше. Лектор застережливо мовчав, поки Вілл вимикав проєктор та збирав свої речі.
“Як ти тут опинився?”
“Мав розмову з Аланою та Чілтоном про деяких пацієнтів і скористався можливістю послухати чудову лекцію.”
“Ви ж були в той день на місці злочину”
“Так, не міг відмовити Джеку. Твоя інтерпретація, дещо відрізняється від звіту.”
“Мої почуття могли накластися на бачення”
“Незвичний спосіб сказати, що я тобі подобаюся”
“Тобі це і так відомо”
“Деякі речі стають реальними, лише коли вимовляються”
Вілл натягнув сумку. Він зробив крок на зустріч Ганнібалу та поклав руку на його плече. Темно-зелений рукав куртки поверх кашемірового пальта виглядав недоречним, Вілл переборов це почуття, притягнув до Лектора себе за шию та жадібно поцілував, він стогнав та покусував м’ясисті губи, поки Ганнібал розгублено по-джентльменські приймав.
“Інколи слова зайві”
Вілл взяв чоловіка під руку та повів на стоянку.
“В мене сьогодні, що консультації та семінари. Лютий тільки почався, а я вже втомився перевіряти есеї”
“Одна з причин чому я припинив викладати”
Ганнібал сів за кермо, розпрощався з чоловіком та поїхав в сторону Балтимору.
Вілл Ґрем повернувся до Вовчої пастки вже після дев’ятої. Тільки коли він погодував собак, прийняв душ та переодягнувся, помітив записку та букет з едельвейсами. Чоловік протягнувся до папірця та торкнувся квітів, вони були холодні та міцні, хай і виглядали, як справжні, виготовлені з глини. З щільного конверта випав листочок складений вдвоє з написом “Will you be my Valentine?”, він розгорнув його і побачив післямову “я залишив лазанью і салат в холодильнику”.
Чоловік сів за стіл і гірко засміявся. Він ще б підписав “Від Чесапікського різника”.
Вілл зібрався з силами та написав повідомлення “Я прийду до вас на вечерю, але інгредієнти для основної страви за мною.”
Відповідь прийшла миттєво: “Чекатиму о 16.00”.